ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД ЗА КРАПЕЛЬНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ (КІР ТА ЕПІДЕМІЧНИЙ ПАРОТИТ) В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ: СТАН І ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ

Краткое содержание

Матеріали та методи досліджень. У роботі представлено матеріали вивчення епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту в ЗС України за 1992-2006 рр. Обсяг проведених досліджень та їх спрямованість обумовлювалися завданнями даної роботи. Для вивчення ефективності діючої системи епідеміологічного нагляду в ЗС України за кором та епідемічним паротитом та визначення шляхів удосконалення епідеміологічного нагляду за цими інфекціями проведено:

вивчення перебігу інфекційного процесу епідемічного паротиту в сучасних умовах з урахуванням даних історій хвороб  пацієнтів, які були госпіталізовані протягом 2002-2003 рр. до інфекційних відділень військових госпіталів гарнізону Десна (100 осіб), гарнізону Біла Церква (178 осіб) та гарнізону Житомир (22 особи);

аналіз захворюваності на кір та епідемічний паротит з урахуванням віку та категорії військовослужбовців;

          визначення реактогенності та імуногенності вакцин, що мають дозвіл на використання в Україні і застосовуються в ЗС України для профілактики епідемічного паротиту (досліджено реактогенність та імуногенність живої вакцини проти епідемічного паротиту (ЖПВ) зі штаму Л-3 у 561 щепленого нею військовослужбовців, та у 981 щепленого комбінованою вакциною проти кору, епідемічного паротиту та краснухи “Пріорікс”).

          Протягом 2002-2007 рр. досліджено імунну структуру військовослужбовців щодо збудників кору та епідемічного паротиту в навчальних центрах (серологічно обстежено 448 військовослужбовців строкової служби з числа молодого поповнення) та 232 курсанти вищих військових навчальних закладів у містах Київ (100 осіб), Харків (104 особи) та Львів (28 осіб);

вивчено багаторічну динаміку захворюваності на кір та епідемічний паротит серед військовослужбовців строкової служби та офіцерського складу.

Для здійснення епідеміологічного аналізу використано дані медичних  звітів про стан здоров'я та захворюваності особового складу, донесень щодо епідемічної ситуації та санітарно-епідемічного стану військових частин, звітів про роботу санітарно-епідеміологічних закладів, кон'юнктурних оглядів санітарно-епідемічного стану ЗС України за 1992 - 2007 рр., матеріалів епідеміологічного обстеження осередків групових захворювань та епідемічних спалахів на кір та епідемічний паротит, архівних матеріалів Одеського, Прикарпатського та Київського військових округів  Збройних Сил колишнього СРСР за 1986-1991 рр., статистичних матеріалів Міністерства охорони здоров’я України щодо захворюваності населення на кір та епідемічний паротит за 1992 - 2007 рр.

Для визначення шляхів удосконалення специфічної профілактики крапельних інфекцій, в тому числі кору та епідемічного паротиту, досліджено реактогенність, імуногенність та епідеміологічну ефективність вакцин, що мають дозвіл на використання в Україні і застосовуються в ЗС України.

При вивченні реактогенності вакцин, які застосовуються для профілактики паротиту в військах, під спостереженням знаходилися:

330 військовослужбовців строкової служби та 231 курсант віком 18-20 років, щеплених ЖПВ зі штаму Л-3;

886 військовослужбовців строкової служби та 95 курсантів віком 18-20 років, щеплених комбінованою вакциною “Пріорікс”;

Дослідження напруженості протипаротитного імунітету проводилось у 100 військовослужбовців строкової служби, щеплених ЖПВ зі штаму Л-3.

Стан протикорового та протипаротитного імунітету визначався у 100 військовослужбовців строкової служби навчального центру та 100 курсантів вищого військового навчального закладу – всього у 200 осіб віком від 18 до 20 років, щеплених комбінованою вакциною “Пріорікс”. Стан специфічного імунітету у військовослужбовців визначали безпосередньо перед щепленнями та через 3,5; 6 та 16 міс. після проведеної їм вакцинації.

Напруженість імунітету до вірусу кору вивчали в  реакції пасивної гемаглютинації (РПГА) та імуноферментного аналізу (ІФА) з використанням імуноферментних тест-систем для виявлення імуноглобулінів класу G до вірусу кору (Virus Ig G – ELISA-Quantitative, Hamburg) (виробництва Федеративної Республіки Німеччини) та “Вектор-Бест” (Російська Федерація).

Антитіла до вірусу паротиту виявляли за допомогою імуноферментної тест-системи “Паротит-скрін” виробництва “Биосервис” (Російська Федерація) та з тест-системою  для дослідження імуноглобулінів класу G проти вірусу паротиту (Virus Ig G – ELISA-Quantitative, Hamburg) (виробництва Федеративної Республіки Німеччини) згідно з інструкцією.

Відбір контингенту для імунопрофілактики здійснювався з урахуванням протипоказань та критеріїв відповідних інструкцій.

Для профілактики крапельних інфекцій серед військовослужбовців строкової служби навчального центру використовувався амізон - індуктор ендогенного інтерферону та імуноглобулін людини нормальний відповідно до інструкцій з їх застосування.

Імуноглобуліном людини нормальним імунізовано 1500 військовослужбовців. Екстреною профілактикою амізоном у профілактичних дозах було охоплено 950 осіб.

Отримані дані оброблялись з використанням методу кореляції. Коефіцієнти Ст'юдента, Фішера використовувались для оцінки вірогідності отриманих даних та визначення ефективності наукових розробок. Математична обробка здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми “Excel 2000”.

Основні напрямки епідеміологічного аналізу включали дослідження рівня, структури і  багаторічної динаміки захворюваності військовослужбовців на кір та епідемічний паротит, а також чинників ризику, що сприяють розповсюдженню цих інфекцій у військах.