КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ САНКЦІЇ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ЗА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституція України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю і що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, оскільки право приватної власності є непорушним (ст. 41). Гарантії прав та свобод людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3). Протидія злочинності й особливо злочинам проти власності, які займають чималу частку в її структурі (у 2004 р. за статтями 185-198 КК України було засуджено 107300 осіб, або 55,4%, у І півріччі 2005 р. – 49500 осіб, або 51,3% від усіх засуджених), залишається важливою функцією держави і потребує належного нормативного регулювання.

         У науці кримінального права приділяється чимало уваги протидії злочинам, у тому числі й тим, які спрямовані проти права власності. Однак недостатньо розробленою залишається проблема законодавчого регулювання кримінальної відповідальності шляхом побудови кримінально-правових санкцій, а також удосконалення практики їх застосування.

         Певні аспекти інститутів кримінальної відповідальності та покарання розглядались  у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, Г.З. Анашкіна, В.В. Антипова, Л.В. Багрій-Шахматова, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, М.О. Бєляєва, І.Г. Богатирьова, Я.М. Брайніна, І.М. Гальперіна, В.В. Голіни, В.К. Грищука, Т.А. Денисової, М.Д. Дурманова, В.К. Дуюнова, О.І. Зубкова, І.І. Карпеця, М.І. Ковальова, О.М. Костенка, В.А. Ломаки, М.І. Мельника, Ю.Б. Мельникової, В.С. Мінської, О.С. Міхліна, А.А. Музики, І.С. Ноя, В.І. Осадчого, А.А. Піонтковського, С.В. Полубинської, О.Л. Ременсона, В.В. Скибицького, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрєльцова, В.П. Тихого, Ю.М. Ткачевського, В.М. Трубникова, В.О. Тулякова, Г.А. Туманова, В.І. Тютюгіна, Є.В. Фесенка, І.Я. Фойницького, П.Л. Фріса, В.М. Хомича, М.Д. Шаргородського, С.С. Яценка та інших.

         Дослідження питань кримінальної відповідальності за злочини проти власності знайшло своє відображення в роботах П.П. Андрушка, О.І. Бойцова, Г.М. Борзенкова, Б.В. Волженкіна, Г.І. Волкова, П.А. Воробея, Р.Р. Галіакбарова, Л.Д. Гаухмана, В.Г. Гончаренка, В.П. Ємельянова, А.А. Жижиленка, Б.В. Здравомислова, М.Й. Коржанського, Г.А. Кригера, Ю.Г. Ляпунова, С.В. Максимова, П.С. Матишевського, П.П. Михайленка, В.О. Навроцького, А.В. Наумова, А.О. Пінаєва, В.І. Плохової, О.І. Рарога, М.С. Таганцева, В.Я. Тація, Е.С. Тенчова, О.І. Чучаєва та інших. У працях автори, як правило, розглядали питання кваліфікації злочинів проти власності, їх співвідношення і розмежування із суміжними складами тощо.

         Водночас монографічних досліджень, присвячених безпосередньо проблемам побудови та застосування кримінально-правових санкцій, небагато. Розробкою цього питання займалися російські вчені С.І. Дементьєв, І.Я. Козаченко, А.П. Козлов, Л.Л. Кругліков, О.Е. Лейст, Т.О. Леснієвські-Костарева, С.Ф. Мілюков, Н.А. Ниркова, Н.В. Огородникова, П.П. Осипов, В.П. Проценко, Д.О. Хан-Магомедов, а також українські вчені Н.О. Гуторова, М.І. Панов, О.Г.Фролова, М.І. Хавронюк та інші. Учені розглядали, як правило, загальні питання побудови кримінально-правових санкцій.

         Слід зазначити, що вчених цікавили окремі випадки побудови санкцій у тих чи інших злочинах. Однак більшість робіт були видані за радянських часів і пов'язані з кримінальним законодавством, яке втратило чинність, а низка питань і досі залишаються нерозкритими та дискусійними.

         Недостатньо уваги приділялося практиці застосування кримінально-правових санкцій за злочини проти власності. Загалом комплексного монографічного дослідження із зазначених питань в Україні не проводилося.

Значна поширеність злочинів проти власності, недостатня теоретична розробленість кримінально-правових санкцій за ці злочини, а також необхідність удосконалення практики їх застосування обумовили тему дисертаційного дослідження, яка є актуальною і має як теоретичне, так і практичне значення.

         Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі кримінального права та кримінології Запорізького юридичного інституту ДДУВС  у межах комплексної теми наукових досліджень „Протидія злочинності на регіональному рівні: кримінально-правові та кримінологічні проблеми”, передбаченої планом науково-дослідних робіт наукових установ та вищих навчальних закладів України юридичного профілю на період до 2006 року. Обраний напрям дослідження узгоджується з положеннями Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376, відповідає положенням Указу Президента України від 18 лютого 2002 року № 143 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав та свобод громадян”.