АПРОКСИМАЦІЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ МАЙНОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ ДО УМОВ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ :

Краткое содержание

Актуальність теми. Орієнтація на ринкову економічну модель породжує проблему наближення української правової системи, особливо тих її частин, які забезпечують економічні відносини, до західних правових систем як на рівні їх загальної типології, так й регіональних та національних систем. Протягом останніх десятиліть європейські країни демонструють значне зростання ефективності економіки за рахунок створення в рамках Європейського Союзу спільного ринку, а згодом єдиного внутрішнього ринку. Приєднання до цього ринку на загальному тлі реінтеграції до Європи стало новітнім викликом для України та нагальним практичним завданням, бо економічний потенціал країни потребує переходу від співробітництва до євроінтеграційної моделі відносин. Першим кроком в напрямку економічної інтеграції України до ЄС став План дій Україна-ЄС, заснований на пропозиції Європейської комісії країнам – «сусідам» ЄС, зокрема Україні, зайняти «частку» на внутрішньому ринку ЄС незалежно від питання членства в ЄС. Ініціатива Єврокомісії відкриває шлях до поступової інтеграції національного ринку України до внутрішнього ринку ЄС. Економічні інтеграційні процеси потребують відповідної правової інтеграції, зокрема поступового наближення правового забезпечення товарних майнових відносин в Україні до правових засад і принципів, що діють на внутрішньому ринку ЄС, з метою досягнення сполучності з нормами права ЄС та країн — членів, а згодом - гармонізації, а також уніфікації у деяких правових галузях. Відкривається перспектива функціонування в Україні поряд з національною правовою системою системи права ЄС в частині регулювання ринку та перспектива розподілу функцій регулювання між обома системами на зразок розподілу компетенції між ЄС та країнами — членами ЄС.

Положеннями Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС (УПС) на Україну покладено обов'язок прикласти зусиль для забезпечення того, щоб її законодавство стало сумісним із законодавством Співтовариства. Серйозним кроком у напрямку ринкової економіки стали відповідні зміни в законодавстві (наприклад, «СОТівські» закони), вступ України до Світової організації торгівлі та початок переговорів щодо укладення нової базової угоди та угоди про зону вільної торгівлі Україна-ЄС.

Практично, євроінтеграційні дослідження потрібні не тільки з огляду на політичні, геостратегічні чинники. Поява феномену ЄС вже довела у свій час, що участь у спільному європейському ринку є економічно вигідною, причому як для держав, так й для приватних суб'єктів економічної діяльності.

Приєднання України до системи угод COT, реалізація програмних документів щодо інтеграції України до ЄС потребуватимуть остаточного переходу до ринкових методів регулювання товарних майнових відносин. Йтиметься про

роздержавлення економіки, перехід від управління до регулювання та подальшої дерегуляції у недержавному секторі. Завдяки певним крокам у цьому напрямі Україна вже набула статусу країни з ринковою економікою за законодавством ЄС. Набуття членства у COT має вивести Україну також із чорного списку ЄС «країн з державною торгівлею». У цьому зв'язку потребує реформи механізм функціонування фінансових інституцій, цінове адміністрування, система фінансових послуг, що в їх нинішньому стані заважає розвитку взаємовигідній торгівлі, припливу іноземних інвестицій в Україну, а також діяльності українських зовнішніх інвесторів. Державна підтримка галузей національної економіки має відповідати міжнародним та європейським правовим принципам. Необхідно перейти від управління ринком до європейської системи ринкового нагляду.

З приєднанням України до COT виникають нові теоретичні і практичні проблеми застосування принципів та норм СОТ до приватних відносин, що здійснюються у правовому полі України. Не можна не звернути уваги на нову стратегію Єврокомісії щодо доступу європейського бізнесу на ринки третіх країн, згідно з якою у сучасний період бар'єри на шляху бізнесу - це, як правило, бар'єри нетарифного характеру, що пов'язуються скоріше з рівнем нормативно-правового забезпечення та регуляторним кліматом всередині тієї чи іншої країни, ніж з режимом на її зовнішніх кордонах.

У світлі розгортання об'єктивних процесів глобальної та регіональної інтеграції правове регулювання економічної діяльності потребує нових наукових підходів. У зарубіжній літературі проблеми правового регулювання в сфері економічних відносин в умовах інтеграції ґрунтовно досліджені (Д. Джексон, Р. Бхала, П. Драхос, Ю. Плате та ін.). Значним внеском стали праці з порівняльного приватного права, хоча інтеграційний або глобальний контекст міг при цьому залишатися за дужками (У. Магнус, К. Цвайгерт, К. Осакве та ін.). Вийшли спеціалізовані в рамках права ЄС праці західноєвропейських авторів з питань гармонізації певних приватноправових відносин (Т. Бургуані, Ф. Маніє, Р. Сімпсон, А. Санта Марія та ін.), уніфікації європейського приватного права (Г. Альпа, X. Биль, О. Ландё, X. Кетц, А.С. Харткампф, К. Жустра, К. фон Бар, М.В. Хесселінк, X. Шепель та ін.). За часів СРСР подібні проблеми досліджувалися здебільшого у контексті «соціалістичної економічної інтеграції» в рамках Ради Економічного Співробітництва (М.М. Богуславський, Т.Є. Абова та ін.). У науковій літературі РФ проблема досліджувалася М.І. Кулагіним, Ю.М. Юмашевим, Н.А. Ушаковим, Є.Т. Усенком, І.І. Лукашуком, В.В. Безбахом, Є.В. Скурко та ін.). В Україні інтеграційні дослідження правових питань майнових відносин розпочалися фактично ще працями В.М. Корецького 20-х -30-х років. В умовах незалежної України у розробку цієї проблеми внесли значний внесок В.Н. Денисов, А.С. Довгерт, В.І. Кисіль, В.М. Коссак, Н.С. Кузнецова, В.Ф. Опришко, В.І. Муравйов, Є.О. Харитонов, O.I. Харитонова,

О.О. Мережко, О.О. Чувпило, М.М. Мікиєвич, Г.С. Фединяк, Р.А. Петров, Д.В. Задихайло, О.М. Бірюков, О.М. Вінник, Ю.М. Капіца, О.Р. Кібенко, З.М. Мозіль та ін. Останнім часом кількість досліджень з права ЄС стрімко зростає. Нового поштовху вони набувають після підписання Лісабонського договору ЄС, що відобразив найсучасніші інтеграційно-правові концепції.

На сучасному етапі, коли тривають складні процеси відродження українського права, а також в умовах значного підвищення інтенсивності інтеграційних процесів та поширення цих процесів за межі міждержавних відносин зросла потреба в подальших теоретичних та практичних інтеграційно-правових розробках у сфері правового забезпечення товарних майнових відносин суб'єктів приватного права. Інтереси економічної євроінтеграції потребують ревізії усієї правової системи України, і в першу чергу - в частині, що має забезпечувати ринковий характер цивільних майнових відносин. Оскільки цей характер визначається принципами юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності їх учасників, засобами правового забезпечення цих відносин виступають в українській правовій системі цивільне законодавство та «обслуговуюча» галузь господарсько-підприємницького законодавства. Разом з тим, відокремленість останньої від цивільного законодавства не завжди є сумісним із зазначеними ринковими принципами, а отже - з європейською правовою моделлю.

Окремою проблемою є охорона права власності, включаючи підприємницьку та корпоративну власність, за європейським зразком. Вже зараз, на рівні звичайної торгівлі з ЄС виникають нагальні питання гармонізації регулювання права промислової власності, фінансових послуг. Разом з посиленням ринкових важелів правового регулювання майнових відносин, є необхідність приведення соціальної складової цього регулювання до рівня стандартів ЄС, - це стосується якості та безпеки товарів та послуг, захисту прав споживачів, акціонерів тощо. В перспективі виникають проблеми приєднання до процесу уніфікації європейського цивільного права.

У вітчизняній правовій науці докладно досліджені питання розв'язання торговельних суперечностей на міждержавному рівні і на рівні відносин між приватними сторонами торговельного контракту. У той же час виявляються практично обійденою увагою проблеми правових колізій на рівні відносин приватних (юридичних чи фізичних) осіб, резидентів чи нерезидентів, з державою. Практично, залишаються маловивченими проблеми використання приватними суб'єктами транскордонних майнових відносин адміністративних і судових процедур для розв'язання таких колізій. Хоча вже з'явилися роботи з аналізом окремих положень права СОТ, проблема застосування принципів СОТ у відносинах «підприємець - держава» є новою у вітчизняній юридичній літературі.

В УПС та Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства ЄС визначено пріоритетні сфери наближення до права ЄС, серед

яких право компаній, банківське право, інтелектуальна власність, фінансові послуги, правила конкуренції, державні закупівлі, захист здоров'я та життя людини, захист споживачів, транспорт. Специфіка вказаних сфер визначає необхідність інтеграційно-правових розробок не тільки в руслі міжнародного економічного права, а й у широкому комплексному спектрі проблем регулювання економіки засобами різних галузей національного права, у першу чергу цивільного, підприємницького, аграрного, а також міжнародного приватного права. Нових підходів потребують концепції конституційного права, оскільки інтеграція до ЄС неможлива без добровільної відмови від частини компетенції держави на користь наднаціональних структур ЄС. Тому дисертація є спробою віддзеркалення інтеграційних проблем не тільки у цивільноправовому, а й у міжгалузевому правовому розрізі. Так, зовнішньоекономічні питання досліджуються не тільки в аспекті міждержавних відносин, а й відносин між державою та людиною (або юридичною особою), так званих «діагональних» відносин, їх правової природи та впливу на цивільні майнові відносини «горизонтального» типу.

Альфою і омегою дисертації є розробка основних підходів у правовому регулюванні економічної діяльності на основі загальновизнаних у світі принципів з метою вирішення правових питань у процесі інтеграції України до європейського та глобального економічного простору, зокрема - питань регулювання економічної діяльності суб'єктів приватного права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з програмою Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми побудови демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України», загальною темою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006-2010 роки. Тема дисертації відповідає плану наукових досліджень кафедри права Європейського Союзу та порівняльного правознавства ОНЮА «Діалог сучасних правових систем. Адаптація правової системи України до європейського права».

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення закономірностей, які слід враховувати в процесі наближення до правових принципів внутрішнього ринку ЄС. Загальні завдання дисертації - по-перше, дати оцінку правової системи України відносно європейської, визначити принципові шляхи виходу з правових колізій на «нижньому поверсі», тобто, на рівні правових майнових відносин приватних суб'єктів, в тому числі - нерезидентів, у комплексі з відносинами цих суб'єктів з державою, її органами чи посадовцями (деривативні «приватно-публічні» правовідносини). По-друге, - це опрацювання правових принципів, на яких має бути здійснене долучення України як держави

та її суб'єктів економічної діяльності до європейського інтеграційного об'єднання, яке працює на загальновизнаних глобальних ринкових принципах.

Цим визначаються наступні конкретні завдання дослідження:

виявити особливості розвитку українського права порівняно з правом розвинутих західних країн;

визначити поняття правової інтеграції, її рівнів і методів, визначити інтеграційне правове регулювання та його сферу;

визначити мету євроінтеграційних процесів у правовій царині;

визначити наявність пріоритетних сфер правової інтеграції, зокрема дослідити питання правового забезпечення цивільних майнових відносин товарного характеру як аксіоматичного пріоритету для України на сучасному етапі;

визначити ознаки інтегративності правових галузей;

визначити в інтеграційному аспекті інструменти правового забезпечення цивільних майнових відносин товарного характеру, співвідношення приватноправового та публічно-правового підходів у регулюванні цивільних майнових відносин товарного характеру, співвідношення цивільного законодавства з іншими галузями законодавства України як інструментами не тільки правового забезпечення майнових відносин товарного характеру, а й втручання держави у відносини приватних осіб;

визначити можливість використання законодавства ЄС та судової практики ЄС у сфері товарних майнових відносин у залежності від можливих рівнів (етапів) інтегрованості України до внутрішнього ринку ЄС та масштабів, зокрема регіонального;

визначити основні риси трансформації господарсько-підприємницького законодавства України у зв'язку з входженням України до світової торговельної системи та перспективами входження до внутрішнього ринку ЄС;

визначити основні риси (параметри) умовного «взірця», що має використовуватися в процесі наближення до правових кондицій внутрішнього ринку ЄС.