ПАТОГЕНЕЗ,  ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ  НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦЕНТРАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕГУЛЯЦІЇ ГЕНЕРАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ  

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПАТОГЕНЕЗ,  ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ  НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦЕНТРАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕГУЛЯЦІЇ ГЕНЕРАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ  
Альтернативное Название: Патогенез, ПРОФИЛАКТИКА И ЛЕЧЕНИЕ невынашивания беременности с учетом особенностей центральных механизмов регуляции генеративной функции
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріали і методи дослідження.


Для вирішення поставлених задач, дослідження проводили поетапно.


1-й етап – обстежено 355 невагітних жінок з невиношуванням, у яких в анамнезі були самовільні аборти та передчасні пологи. Контрольну групу склали 28 здорових вагітних з необтяженим анамнезом. У всіх жінок вивчали акушерсько-гінекологічний та соматичний анамнез (менструальна, генеративна функції, перенесені гінекологічні та соматичні захворювання). Крім загальноприйнятого обстеження визначали стан системи гіпофіз–яєчники, САС, вміст серотоніну, опіоїдних пептидів, цАМФ та цГМФ, кортизолу у крові, визначали стан статевих органів (матка, яєчники); проводили імунологічні дослідження крові (СD3+, СD4+,СD8+, СD16/56+, СD19+, коефіцієнту СD4+/СD8+, ФНП-α та його рецептори); визначали концентрацію NO (сумарних нітратів та нітритів, NOх); стан ПОЛ–АОСЗ; показники згортання крові; рівень стресогенного навантаження; виконували електрофізіологічний аналіз функціонального стану головного мозку та мозкового кровоплину (ЕЕГ та РЕГ).


За даними вивчення показників менструальної функції вагітні з невиношуванням розподілили за трьома типами: для змін 1-го (А) типу характерний підвищений вміст ФСГ у другій половині менструального циклу при незмінній концентрації ЛГ; збільшена концентрація естрадіолу у фолікуліновій та зменшена – прогестерону у лютеїновій фазі. Для змін 2-го (В) типу характерне зменшення вмісту ФСГ у 1-й фазі циклу, естрадіолу – на 14-й день та недостатня концентрація прогестерону у ІІ фазі. Для змін 3-го (С) типу притаманне зменшення вмісту естрадіолу на протязі всього циклу, прогестерону – у ІІ фазі при суттєвому зменшенні вмісту гонадотропних гормонів у крові, особливо на 14 день менструального циклу.


2-й етап – з 355 жінок обстежено 327, які завагітніли. В залежності від проведення терапії, вагітні розподілені на 3 групи – 1 група порівняння – 83 жінки, які не отримали прегравідрної підготовки (30 – з групи А, 32 – з групи В та 21 –
з групи С); 2 група порівняння – 60 жінок (по 20 з груп А, В, С), яким проведена прегравідарна підготовка за традиційною схемою; 3 група, основна – 184 жінки (67 – з групи А, 63 – з групи В та 54 – з групи С), котрі отримали прегравідарну підготовку за рекомендованою нами схемою. У них проводили обстеження на протязі вагітності за тою ж схемою, що і до настання вагітності, а також вивчали стан фетоплацентарного комплексу, клінічний перебіг та наслідки вагітності, стан новонароджених.


Окрім загальноприйнятих клініко-лабораторних досліджень проводили вивчення гормонів: ЛГ, ФСГ, пролактин, хоріонічний гонадотропін – імуноферментним методом (фотометр MSR-1000, тест-системи фірми Equipar, Італія); естрадіол, прогестерон, кортизон, плацентарний лактоген у сироватці крові радіоімунологічним методом (лічильник Гама-12, стандартні тест-системи виробництва ХОП ІБОХ АНБ, Білорусь). Концентрацію 17-КС в сечі вимірювали за методом М. А. Крехової (1980).


Функціональний стан САС оцінювали за екскрецією ДОФА, ДА, НА, А. Вміст катехоламінів визначали і в навколоплодових водах і оцінювали флюорометричним методом Е. Ш. Матліної і співавт. (1974). Вміст серотоніну в крові визначали флюорометричним методом по С. Юденфренду (1965).


Вміст опіоідних пептидів у крові (β-ендорфін і мет-енкефалін) визначали за допомогою стандартних наборів фірми «Phoenix pharmaceuticals inc.», (США), циклічних нуклеотидів (цАМФ і цГМФ) за допомогою стандартних наборів «Immunotest» (Чехія).


Стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за рівнем дієнових кон’югат (И. Д. Стальная, 1977), гідроперекисів ліпідів (Л. А. Романова, И. Д. Стальная, 1977), малонового диальдегіду (И. Д. Стальная, 1977). Про стан АОСЗ судили по рівню редукованого глутатіону (J. Sedlak et al., 1968), активності каталази (R. E. Beers et al., 1952), супероксиддисмутази (СОД) (Н. А. Переслигина, 1990) і антиокислювальної активності (АОА) (В. Б. Мартынюк и соавт., 1991).


Концентрацію NO (сумарних нітратів та нітритів) у крові, визначали за методом Гриса (1989), вміст L-аргініну в крові – фотометричним методом на спектрофотометрі СФ-26.


Відносну кількість CD3+, CD19+, CD16+/56+, CD4+, CD8+ визначали з використанням моноклональних антитіл методом проточної цитофлуорометрії за допомогою цитофлуориметра FACScan. Цитокіни в плазмі крові (IL-6, IL-10) вивчались імуноферментним методом з використанням наборів реагентів «Human IL-6, IL-10». Фактор некрозу пухлин в плазмі крові – за допомогою імуноферментного аналізу, на основі моноклональних антитіл, визначення концентрації розчинних рецепторів ФНП І і ІІ типів – імуноферментним методом з використанням наборів реагентів фірми «Farimingen» (США).


Вміст у сироватці крові ПГЕ2 визначали імуноферментним методом з використанням стандартних тест-наборів фірми «AMERSHAM», ПГF – комерційних наборів Інституту ядерних досліджень (Угорщина).


Рівень стресостійкості вивчали за спеціальною анкетою (М. Г. Айрапетянц и соавт., 1982; Н. М. Жаничева и соавт., 1984).


Стан електрогенезу мозку оцінювали за даними ЕЕГ з використанням дев’ятиканального портативного електроенцефалографа моделі ЕЕГ-НО9 фірми «Нікон Когден».


Мозковий кровотік вивчали методом транскраніальної ультразвукової допплерографії (УЗДГ) на апараті Logidop-5 фірми Kranrbuhler (Німеччина). Згідно закладеної в комп’ютері програми розраховували коефіцієнт асиметрії кровообігу, індекс пульсації (ІП), індекс резистентності (ІР).


ЕЕГ та УЗДГ проводили у відділенні реабілітації Інституту геронтології АМН України (керівник – д.м.н., проф. С. М. Кузнецова).


УЗД плода проводили на апараті «Aloka-SSD»-2000, з використанням трансабдомінального датчика з частотою сканування 3,5 МГц. На ранніх етапах гестації оцінювали, наявність та місце локалізації плідного яйця, його розміри, форму, структуру, елементи, а також хоріон та жовтяничний мішок, визначали наявність ембріону, його розміри, ознаки життєдіяльності, стан міометрія, шийку матки (форму, розміри). При вивченні кровотоку в маткових артеріях візуалізацію проводили на рівні перешийка матки. Візуалізацію яєчникової артерії «активного» яєчника – на рівні воріт яєчника. Функціональну активність жовтого тіла вивчали з використанням кольорового допплерівського картування (КДК). Усі обстежені жінки після роз’яснення їм впливу допплерівського випромінення на плід дали згоду на проведення дослідження. Вивчали інтенсивність кровотоку в судинах жовтого тіла і жовтяничного мішка. Для якісного аналізу спектру кровотоку визначали пульсаційний індекс ПІ; індекс резистентності ІР, проводили кольорове допплерівське картування (КДК).


Стан плода крім КТГ та УЗД вивчали за показниками концентрації естрадіолу, прогестерону, плацентарного лактогену в крові, та естріолу в сечі за методом J. Ittrich в модифікації С. Д. Булієнко і співавт. (1973).


На основі розрахункових формул, що використовуються для доказової медицини було визначено відносні показники зв’язку невиношування вагітності з фактором ризику та відносні показники ефекта лікування.


Результати оброблено згідно правил медичної статистики за рекомендаціями О. П. Мінцера (1999) з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 7,0. Для оцінки вірогідності результатів використовувались критерії Ст’юдента, Фішера, коефіцієнт кореляції.


Результати досліджень та їх обговорення.


Всі жінки спостерігались в жіночій консультації та акушерських клініках
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України».


Більшість обстежених жінок були у віці 26–35 років (73,4 %). Переважна кількість жінок в минулому перенесла «дитячі» та вірусні інфекції (74,1 % – гострі респіраторні захворювання, 47,3 % – часті ангіни, 33 % – кір та інші), та різні захворювання з наявністю хронічних джерел інфекції (хронічний холецистит, хронічний пієлонефрит), запальні та інші гінекологічні захворювання (аднексит, кольпіт, ерозія шийки матки). Розлади менструального циклу в анамнезі були
у 36,9 % жінок.


У всіх обстежених в анамнезі від 2 до 11 вагітностей: медичні аборти –
у 30,4 % жінок, самовільні аборти – у 65,4 %, припинення розвитку ембріона –
у 24,8 %, передчасні пологи – у 7,3 % жінок. У 8 (2,3 %) діти померли в ранньому неонатальному періоді.


 


При вивченні прогностичної значущості факторів ризику в розвитку передчасного переривання вагітності було виявлено, що найбільш важливу роль у формуванні передумов передчасного переривання вагітності відіграють самовільні викидні, медичні аборти, передчасні пологи, припинення розвитку ембріону, розлади менструального циклу, хронічний аднексит. При аналізі всіх причинних факторів виявилося, що у 92,4 % жінок мало місце сполучення різних факторів, у 71 % випадків –поєднання 3-х і більше факторів.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины