НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ІНТЕНСИВНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ УКРАЇНИ

Краткое содержание

Програма, матеріали, обсяги та методи дослідження. Досягнення головної мети дослідження потребувало наявності спеціально розробленої на підставі системного підходу програми, яка передбачала його виконання у шість організаційних етапів з урахуванням адекватних методів, що дало можливість отримання достатньо повної інформації для оцінки стану предмету дослідження (рис.1).

Така багаторівнева структуризація задач дослідження забезпечувала його системність, оскільки результати, отримані на кожному попередньому етапі, логічно ставали основою не тільки для наступних етапів, але й для узагальнення отриманих результатів та наукового обґрунтування досягнення мети дослідження.

Результати реалізації завдання першого етапу дозволили визначити проблемні питання в організації інтенсивної медичної допомоги, проаналізувати світовий та вітчизняний досвід і основи державної політики національної охорони здоров’я з питань інтенсивної медичної допомоги.

Другий етап програми включав вибір напрямку, формування мети та завдань дослідження, обґрунтування його методів та обсягу. Він був скерований на розробку методологічного інструментарію для вивчення організації інтенсивної терапії в лікувально-профілактичних закладах, ресурсного забезпечення, виявлення чинників, що впливають на летальність та шляхів їх усунення.

Метою третього етапу дослідження стало вивчення організації і ресурсного забезпечення підрозділів ІТ ЛПЗ України та готовності приймальних відділень надавати інтенсивну медичну допомогу пацієнтам на ранньому госпітальному етапі.

Четвертий етап мав на меті встановлення факторів ризику збільшення  летальності в підрозділах ІТ та шляхів їх подолання з розрахунком фінансових потреб на усунення чинників ресурсного забезпечення.

Під час п’ятого організаційного етапу шляхом соціологічного дослідження та експертної оцінки вивчалося питання відповідності інтенсивної медичної допомоги сучасним досягненням медичної науки та технологіям, що базуються на доказах.

Узагальнені результати попередніх п’яти етапів дослідження дозволили на шостому, заключному, етапі науково обґрунтувати концептуальні основи та розробити систему оптимізації інтенсивної медичної допомоги по забезпеченню якості її надання, експериментально апробувати окремі елементи, а також довести її медичну та економічну ефективність.

Первинними джерелами дослідження стали дані, отримані під час інвентаризації підрозділів ІТ за спеціально розробленою комп’ютерною програмою, яка складалася із наступних блоків: структура, кадрове забезпечення, інформаційне забезпечення, показники діяльності, летальність, матеріально-технічне забезпечення; спеціально розроблені анкети „Анкета лікаря- анестезіолога” та „Анкета експерта”; бланкові форми для проведення експертизи клінічних протоколів (відповідно до міжнародної системи AGREE); дані про вартість медичного обладнання.

Дослідження проводилося суцільним методом і охоплювало 755 функціонуючих в Україні лікувально-профілактичних закладів загального профілю II-III рівня надання медичної допомоги дорослому населенню та 12 лікарень ШМД. Соціологічне дослідження здійснено на репрезентативній вибірці для лікарів-анестезіологів (486 лікарів з ЛПЗ різних рівнів надання медичної допомоги).

Зібраний статистичний матеріал оброблявся за допомогою програми Statisticа-6 та MS Excel в ДУ „Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України”. Розрахунок відносних ризиків летальності було проведено згідно методик, які використовуються в практиці доказової медицини.

Таким чином, розроблена програма дослідження та обраний методичний інструментарій і обсяги дослідження забезпечили вирішення поставлених завдань, отримання достовірних результатів, які стали основою для наукового обґрунтування системи оптимізації інтенсивної медичної допомоги в системі охорони здоров'я України.