епідеміологічна характеристика цукрового діабету першого та другого типів за даними загальнонаціонального популяційного реєстру хворих  



Название:
епідеміологічна характеристика цукрового діабету першого та другого типів за даними загальнонаціонального популяційного реєстру хворих  
Альтернативное Название: эпидемиологическая характеристика сахарного диабета первого и второго типов по данным общенационального популяционного регистра больных
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Загальна характеристика реєстру хворих та методи досліджень. Державний реєстр „Система нагляду хворих на цукровий діабет (СИНАДІАБ)” створений в Україні у 2002 р., згідно з окремим пунктом Державної Комплексної програми “Цукровий діабет”. Згідно з розробленою концепцією реєстру, його структура має триступеневу організацію, за котрою індивідуалізована медична інформація про хворих на ЦД надходить від первинної ланки допомоги, якою в Україні є дільничні або районні ендокринологи. Вказані лікарі протягом 2000 – 2001 рр. отримали програмний продукт (захищена назва СИНАДІАБ), створений співробітниками інституту. На час даного аналізу (2008 р.) реєстр включає майже всіх дорослих хворих, які отримують інсулін в Україні (177 243 особи), та значну кількість осіб (185 249) з тих, що отримують пероральне лікування цукрового діабету. Загальна кількість внесених до реєстру станом на 14.03.2008 р. становила 509 933 особи, тобто, близько половини від кількості хворих на ЦД за даними МОЗ України. Зібрані дані про факт смерті 37 406 хворих. Верифікація даних реєстру та його оновлення відбувалося головним чином в електронному вигляді, за допомогою додаткового програмного забезпечення, яке дозволяло оновлення обмеженого переліку індивідуальних даних про хворих на первинному рівні допомоги. Станом на листопад 2007 р. створений оперативний реєстр, до якого внесені уточнені дані про поточне лікування препаратами інсуліну та (частково) пероральними препаратами для зниження глюкози крові. Частина обласних та районних реєстрів працювала з основною програмою, оновлюючи дані не тільки про лікування та причини вибуття хворих, а й інші (рівень глікованого гемоглобіну – НвА1с, деякі біохімічні показники, артеріальний тиск – АТ, серцево-судинні події, гостроту зору та ін.). Реєстри АР Крим, Чернігівської, Рівненської та Херсонської областей містять дані майже про всіх хворих, що стояли на обліку, кількість внесених хворих близька до даних МОЗ, і тому ці реєстри вважали повними. Для аналізу даних реєстру використали обсерваційні поперечні (структура типів ЦД, структура лікування та динаміка тривалості життя) та когортні (аналіз ризиків смерті) епідеміологічні спостереження.


Також застосували біохімічні (рівні НвА1с, глюкози, ліпідів, креатиніну в окремих групах хворих на ЦД2), радіоімунологічні та імуноферментні (рівні діабет-асоційованих антитіл та C-пептиду, гомоцистеїну у відібраних хворих на ЦД1 та ЦД2), клінічні, антропометричні дослідження факторів ризику розвитку ЦД, його хронічних ускладнень та серцево-судинної патології. Оцінку ризику подій проводили графічним методом та за допомогою моделей, які оцінюють дію кількох факторів у часі. Для оцінки впливу кожного із факторів розраховувалося співвідношення ризиків (Hazard ratio HR) та відповідні 95 % довірчі інтервали (95 % Сonfidenсе intervals – 95% СІ). Визначали також відношення шансів (Odds ratio - OR) для оцінки ризику подій у поперечних дослідженнях за допомогою моделі логістичної регресії. Кількісні показники представлені середніми значеннями та їх стандартним відхиленнями (s) або стандартними помилками (m). У випадку відмінного від нормального закону розподілу порівнювали медіани та 95% СІ. Для оцінки розподілу якісних показників розраховували частоту прояву та визначали 95% СІ за допомогою arcsin перетворення. Статистично значимими вважали відмінності при рівні р<0,05.


Власні лабораторні дослідження організовані за схемою „випадок-контроль”. Порівнювали рівні діабет-асоційованих антитіл та С-пептиду у рандомізовано відібраних хворих на ЦД1, що є жителями територій з різною поширеністю цього захворювання. До такого ж типу відноситься і дослідження рівнів гомоцистеїну (ГЦ) та інших речовин (НвА1с, глюкоза, креатинін, фібриноген, холестерин загальний та ЛПВЩ, тригліцериди) у крові хворих на ЦД2 з серцево-судинною патологією. Контрольними групами були хворі на ЦД2 без ознак або анамнезу ССП, та хворі без ЦД, але з верифікованою ССП (ще одна група контролю). Всі хворі – учасники додаткових обстежень – після отримання відповідної інформації про суть та умови досліджень, дали письмову згоду на їх проведення.  


Розподіл на категорії ЦД у дорослих проводили з урахуванням відомих епідеміологічних критеріїв [Gudbjo sdottir et al., 2003; Kyvik et al., 2004], тобто, хворими на ЦД1 вважали тих, що лікуються інсуліном та захворіли у віці до 29 років включно, а хворими на ЦД2 – тих, що захворіли після 39 років або при наявності ЦД не лікуються інсуліном. Протягом періоду створення та функціонування баз даних реєстру кількісні та якісні характеристики постійно змінювалися, тому важливою була проблема фіксації умов щодо отримання певних аналітичних результатів. З цією метою розроблено протокол епідеміологічного аналізу реєстру. Кожний протокол містить посилання на одну з 6 дослідних баз даних, які були створені для аналізу реєстру. Поширеність ЦД розраховували за допомогою опублікованих даних про доросле населення відповідних областей. Множинні порівняння поширеності ЦД1 в областях проведені за допомогою математичної процедури Marascuilo. Для аналізу поперечних досліджень та досліджень випадок-контроль використовували пакет програм MedStat та Statistica 5.0. Для аналізу когортних досліджень застосовували програму - SPSS 11.0. Під час оцінки гендерного розподілу використовували дані про статевий та віковий склад загальної популяції в Україні.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины