СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗРОБКА НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ВІРУСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА РІВНІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

Програма, матеріали та методи дослідження. Досягнення головної мети дослідження зумовило необхідність розробки спеціальної програми, складеної з використанням методу системного підходу (рис. 1), яка передбачала його виконання у шість етапів зі застосуванням адекватних методів (рис. 2), що забезпечило можливість отримання репрезентативних результатів для оцінки стану об’єкта та предметів, що вивчалися.

Перший етап присвячувався вивченню досвіду профілактики грипу та ГРВІ серед працюючого населення.

Реалізація завдань другого етапу дозволила визначити напрям вирішення проблем, що супроводжують організацію технології профілактики гострих респіраторних вірусних захворювань робітників промислових підприємств.

Завданням третього етапу стало визначення впливу соціальних (стаж, професія), санітарно-гігієнічних (умови праці), природно-кліматичних (сезонність), біологічних (вік, стать, резистентність), чинників на захворюваність грипом та ГРВІ робітників скляно-фарфорового виробництва.

Дослідження впливу соціальних, санітарно-гігієнічних, біологічних чинників на стан імунної системи працюючих в умовах скляно-фарфорового виробництва стало метою 4-го етапу.

Результати аналізу залежностей захворюваності, імунного статусу робітників від соціальних, санітарно-гігієнічних, біологічних чинників, встановлення взаємовпливу імунного статусу робітників та їхньої захворюваності, дозволили на п’ятому етапі науково обґрунтувати систему профілактики гострих респіраторних вірусних захворювань та на 6-ому заключному етапі впровадити її та визначити соціальну, медичну, економічну ефективність запропонованої системи .

Особливістю даної роботи стало те, що напрацьовані наукові обґрунтування ще в процесі дослідження впроваджувались у практику.

Таким чином, запропонована програма дослідження та її методичний алгоритм дозволили отримати репрезентативні дані, вирішити поставлені завдання на кожному етапі, отримати достовірні результати, покладені в основу соціально-гігієнічного обґрунтування і розробки технологій профілактики гострих респіраторних вірусних захворювань на рівні промислових підприємств скляно-фарфорового виробництва.

Вибір необхідної кількості спостережень здійснювали за допомогою програм “Statistica for Windows. Version 5,0”. Мінімальний обсяг становив 602 одиниці спостереження. Фактично було обстежено 956 робітників скляно-фарфорової промисловості.

Експертами запропонованих технологій системи профілактики виступали досвідчені організатори охорони здоров’я (7), лікарі інфекціоністи (8), загальної практики сімейної медицини (19), медико-санітарних частин виробництв (6) вищої та першої кваліфікаційних категорій.

Для вивчення захворюваності використовувались загальноприйняті показники: кількість випадків непрацездатності на 100 робітників, кількість днів непрацездатності на 100 робітників, середня тривалість одного випадку непрацездатності. Нами проаналізовані амбулаторні картки у кількості 956 одиниць (вибірка суцільна) та звіти з тимчасової непрацездатності ф.16 (23 ТН) з 1991 по 2008 рр. Проведення імунологічних досліджень здійснювалося двома методами: за допомогою розеткоутворюючих лімфоцитів у 298, та моноклональних антитіл у 81 робітників виробництв газорозрядних ламп, фарфору, медичного скла.

Захворюваність, імунний статус вивчали у робітників, задіяних як на основних етапах виробництва (робітники основних професій, які працюють в шкідливих виробничих умовах: нагріваючий мікроклімат, фізичне перенавантаження, пари ртуті, органічні розчинники, пил скла, соди, піску, так і у працівників заводоуправління – адміністрація, які в своїй діяльності не зазнають шкідливих впливів виробничої зони.

Профілактику гострих респіраторних вірусних захворювань проводили у два етапи: на першому етапі – хіміопрофілактика амізоном з наступним вивченням імунного статусу робітників і на другому – комбінована: неспецифічна: хіміопрофілактика амізоном, вітамінами – «Ревіт»; специфічна – вакциною «Інфлувуак». В наступному проводили аналіз захворюваності.