Особенности течения туберкулеза оболочек мозга и центральной нервной системы у ВИЧ-инфицированных пациентов



Название:
Особенности течения туберкулеза оболочек мозга и центральной нервной системы у ВИЧ-инфицированных пациентов
Альтернативное Название: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ОБОЛОНОК МОЗКУ І ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ПАЦІЄНТІВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріали і методи дослідження. В основу роботи покладене клінічне обстеження та динамічний нагляд за 55 ВІЛ-інфікованими хворими на туберкульоз оболонок мозку і центральної нервової системи, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Кримській республіканській установі «Протитуберкульозний диспансер №1». Серед 55 хворих – 10 жінок (18,18%) та 45 чоловіків (81,81%), середній вік 35,8±1,5 року.


Результати дослідження та їх обговорення. Проведений комплексний аналіз динаміки статистичних показників дозволив встановити, що за період 2005-2008рр. у КРУ «Протитуберкульозний диспансер №1» виявлено зростання захворюваності на ВІЛ-асоційований туберкульоз з 12,25% в 2005р. до 17,24% у 2008р., а також зростання захворюваності на туберкульоз оболонок мозку і центральної нервової системи на тлі ВІЛ-інфекції з 3,1% у 2005р. до 19,23% у 2008р.


В досліджуваній групі пацієнтів спостерігалися такі типи туберкульозу оболонок мозку і центральної нервової системи (згідно з МКХ Х): менінгіт – у 15 хворих (27,27%), менінгоенцефаліт – у 37 (67,27%), менінгоенцефаломієліт – у 1 (1,82%), туберкулома головного мозку – у 2 пацієнтів (3,64%). В усіх пацієнтів ТОМ і ЦНС був вторинним, як ускладнення активного легеневого або позалегеневого туберкульозу. У 81,82% випадків туберкульоз був встановлений вперше; у 14,55% випадків спостерігався рецидив туберкульозу; у 3,64% туберкульоз мав хронічну форму. Деструктивний процес в легенях при рентгенологічному обстеженні був виявлений у 27,27% випадків. Мікобактерії туберкульозу із мокротиння виділені в 74,55% випадків, з них мікроскопічним методом у 34,55%. Стійкість до антимікобактеріальних препаратів виявлена в 40,0% випадків.


Атиповість перебігу ТОМ і ЦНС виявлялася в гострому дебюті захворювання (протягом годин, днів), який зустрічався в 59,9% випадків. У 38,18% розвиток захворювання носив підгострий (протягом кількох тижнів) характер, в 10,9% – хронічний (протягом декількох місяців). Важливу роль у сприятливому результаті захворювання відігравала своєчасність виявлення. У групі пацієнтів зі своєчасним встановленням діагнозу (60,0%) сприятливий результат спостерігався в 69,7% випадків, з несвоєчасним (21,82%)  – в 33,33%. У групі хворих з пізнім виявленням захворювання (18,18%)  летальний результат спостерігався в 100,0% випадків.


Найчастіше у пацієнтів досліджуваної групи зустрічалися такі скарги: головний біль (86,67%), світлобоязнь (80,0%), двоїння в очах (62,62%), нудота (57,78%), запаморочення (53,33%). При об'єктивному обстеженні в 100,0% випадків спостерігалася болісність при пальпації точок Керрера, ригідність потиличних м'язів – у 90,9%, у 85,71% випадків спостерігалося ураження VI пари черепних нервів, хворобливість при русі очних яблук – у 81,82%,  гіперестезія – в 81,82%, хворобливість при перкусії черепа – в 78,18%, рухові порушення центрального ґенезу – в 67,27% випадків, позитивний симптом Керніга – у 56,36% випадків. Ознаки набряку стовбура головного мозку розвинулися в 50,9% випадків. Летальність склала 50,9% випадків.


Частота поширеності атипових форм туберкульозу оболонок мозку і центральної нервової системи у пацієнтів досліджуваної групи становила 56,36% випадків, що в 14 разів вище за офіціальні статистичні показники у хворих на ТОМ і ЦНС без супутньої ВІЛ-інфекції (О. В. Панасюк, 2004). Розвиток ТОМ і ЦНС у досліджуваній групі в 40,0% випадків спостерігався на фоні адекватної антимікобактеріальної терапії: відмічено прогресування туберкульозного процесу з дисемінацією в інші органи і системи, що призвело до розвитку туберкульозної поразки оболонок мозку і ЦНС. Атиповий перебіг захворювання у 22,0% випадків супроводжувався наявністю резистентності до антимікобактеріальних препаратів (АМБП), які отримував пацієнт на початку лікування. Розвиток туберкульозу оболонок мозку і центральної нервової системи у таких пацієнтів в 50,0% випадків супроводжувався відсутністю вираженого менінгеального синдрому, у 20,0% випадків один з біохімічних показників ліквору (білок, глюкоза, хлориди СМР) був в межах норми.


 


На підставі даних першої люмбальної пункції була визначена взаємозалежність біохімічних показників (білок, глюкоза, хлориди) спинномозкової рідини, а також вплив цих показників на результат захворювання. Для проведення даного дослідження пацієнти були розділені на три групи згідно з рівнем концентрації білка спинномозкової рідини в першій люмбальной пункції: у I групі (10 хворих, 18,18%) показники білка були в межах норми (0,15-0,45г/л); у II групі (26 хворих, 47,27%) – помірне підвищення рівня білку (0,45-1,0г/л); у III групі (19 хворих, 34,55%) – виражене підвищення концентрації білку СМР (1,0-3,3г/л). При рівні білку 0,15-0,45г/л рівень глюкози ліквору склав 1,8-3,3ммоль/л, хлоридів – 100-120ммоль/л. При рівні білку ліквору 0,45-1,0г/л концентрація глюкози була 1,03-2ммоль/л, хлоридів – 87-105ммоль/л. При рівні білку ліквору 1,0-3,3г/л концентрація глюкози СМР склала 0,51-1,0ммоль/л, рівень хлоридів був в межах 75-90,5ммоль/л. Серед пацієнтів I групи вижило 8 хворих (80,0%), в ІІ групі – 16 (61,54%), в ІІІ групі – 3 пацієнта (15,79%). Таким чином, летальний результат спостерігався частіше в ІІІ групі, рівень білку в якій під час першої спинномозкової пункції був вищий за 1,0г/л, і склав 84,21% випадків. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины