ПРОФИЛАКТИКА КАРИЕСА ЗУБОВ И ГИНГИВИТА У ДЕТЕЙ С нарушениями гепатобилиарной системы. : ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ І ГІНГІВІТУ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ

Краткое содержание

Аналіз літературних даних дозволив обґрунтувати мету дослідження, що полягає в необхідності розробки для дітей із порушеннями гепатобіліарної системи комплексної профілактики карієсу зубів і гінгівіту при якій поетапно й сполучено проходило б компенсування недостатньої кількості жовчі, забезпечення упорядкування фосфоліпідного шару плазмолемм, що призвело б до поліпшення всіх функціональних реакцій в організмі, при цьому мало б місце повноцінне засвоєння препаратів кальцію й фтору. Тому для реалізації ефективної профілактики в цьому випадку було вирішено використовувати

    _______________

* Науковий керівник лабораторії біохімії - д.б.н., проф. Левицький А.П., зав. лаб. - к.б.н., с.н.с. Макаренко О.А.

системно й місцево лецитин- і кальцієвмісні препарати, препарат "Намацит",

що регулює кислотно-лужну рівновагу, й глибоке фторування за Кнаппвостом, провести експериментальні й клінічні дослідження.

Матеріали і методи дослідження. Експериментальні дослідження проведені на атравматичній сполученій моделі порушення гепатобіліарної системи й карієсу зубів для обґрунтування клінічного застосування лецитинвмісних препаратів. Карієс зубів і функціональні порушення печінки моделювали  утриманням 120 щурів місячного віку із середньою вагою 54±3 г на карієсогенному раціоні Стефана (Терешина Т.П. із співавт., 2003).20 щурів такого ж віку склали групу порівняння (інтактні щури). Протягом другого та третього тижня утримання тварин на карієсогенній дієті їм щодня перорально вводили ізоніазід по 50 мг/кг, ріфампіцин по 500 мг/кг і піразинамід по 1500 мг/кг. Відповідно до  методичних рекомендацій (Дрововоз С.М. із співавт., 2001), у результаті впливу перерахованих туберкулостатиків відбувається гепатоцитоліз, холестаз, зниження жовчоутворення, індукція вільно-радикального окислення й перекисного окислення ліпідів. Таким чином, у тварин на тлі вживання ними безфлаваноїдного високовуглеводного раціону відтворювали субхронічне ушкодження печінки й жовчного міхура.

 В якості профілактичних засобів використовували лікарські препарати й біологічно активні добавки, дозволені до застосування МОЗ України: водяний розчин вітаміну D₃ (аквадетрим вітамін D₃, "Terpol");  «Ессенціалє форте Н» (лецитин соєвий, "Sanofі aventіs"); «Кальцит» (цитрат кальцію, висновок МОЗ України № 5.10/9191 від 13.3.2002 р., НПА "Одеська біотехнологія"); лецитин соняшниковий (висновок МОЗ України № 5.08.07/630 від 23.02.2000 р., НПА "Одеська біотехнологія").

          Профілактику препаратами починали з 1-го дня одержання щурами карієсогенного раціону, тобто за один тиждень до введення туберкулостатиків. Залежно від  виду профілактики щури були розбиті на групи, по 20 у кожній:

1 група - інтактні щури на дієті віварію; 2 група - модель патології без профілактики (карієсогенний раціон + туберкулостатики);  3 група – модель патології + вітамін D₃, 36 МО/кг; 4 група - модель патології + «Кальцит», 500 мг/кг; 5 група- модель патології + «Ессенціалє форте Н», 500 мг/кг; 6 група – модель патології + лецитин, 500 мг/кг; 7 група – модель патології + комплекс («Ессенціалє форте Н» 300 мг/кг, вітамін D3 36 МО/кг, «Кальцит» 300 мг/кг).

Препарати вводили перорально натще щодня. Щурів виводили з експерименту у два етапи через 30 і 60 днів. У дослідженнях через 30 днів було поставлене завдання вивчити ураження карієсом, ступінь резорбції альвеолярного відростка, печінкові проби й показники запалення в тканинах ясен. Для цього щурів умертвляли, збирали сироватку крові, виділяли блоки щелеп із зубами, тканини ясен і стегнової кістки. У зубах підраховували (в середньому на 1 щура): глибину ураження карієсом, кількість каріозних порожнин (Терешина Т.П. із співавт., 2003), ступінь атрофії альвеолярного відростка (Николаева А.В., 1967). Активність фосфатаз визначали за гідролізом паранітрофенілфосфата: кислої при рН 4,8, лужної при рН 10,5 (Левицкий А.П. с соавт., 1973), загальну протеолитичну активність (ЗПА) - за гідролізом казеїна (Барабаш Р.Д. с соавт., 1973), вміст малонового діальдегіду - за реакцією з тіобарбітуровою кислотою (Стальная  И.Д. с соавт., 1977), активність каталази - за реакцією перекису водню із солями молібдену (Гирин С.В.,1999), вміст кальцію - за реакцією з ортокрезолфталеінкомплексоном (Горячковский А.М., 2005), вміст неорганічного фосфору - по відновленню фосфорно-молібденової кислоти (Розенберг П.А., Бялко Н.К., 1969), активність аланінамінотрансферази (АЛТ) - дінітрофенілгідразиновим методом (Горячковский А.М., 2005), вміст холестерину - за реакцією Ліберман-Бурхард (Горячковский А.М., 2005), активність еластази - за допомогою субстрату Alanіne-р- Nіtrophenyl (Vіser L. et. al., 1972). Патологічні зміни в кістковій тканині й кальцієвий баланс в організмі щурів вивчали після 60 днів утримання тварин на кариєсогенному раціоні. Через 60 днів щурів 1, 2 і 7 груп пересаджували в метаболічні клітки для збору добового калу й сечі. У сечі щодня, протягом  трьох діб, визначали вміст кальцію, глікозаміногліканів, оксипроліну й креатиніну (Горячковский А.М., 2005; Кузьмичева Н.И., 1984; Осадчук М.А.,1978). У кормі й калі проводили визначення загального кальцію. З отриманих результатів визначали середній показник за три доби. Після цього щурів умертвляли під тіопенталовим наркозом (40 мг/кг) шляхом кровопускання із серця. Для біохімічного аналізу виділяли стегнові кістки, у яких проводили визначення активності еластази, ЗПА, кислої й лужної фосфатаз, вміст кальцію й фосфору.

У всіх експериментальних тварин збір змішаної слини робили через 24 години після годування при пілокарпіновій стимуляції (4 мг/кг) під нембуталовим наркозом (20 мг/кг).

У клініко-лабораторних дослідженнях брали участь 78 дітей з патологією печінки й жовчного міхура, що перебувають на диспансерному обліку у гастроентеролога ( 40 дітей 6-7 років і 38 - 11-12 років). Контрольну групу склали 40 дітей - соматично здорові діти, по 20 у кожній віковій групі. Всім дітям проводили санацію порожнини рота, професійну гігієну та приділяли увагу навичкам особистої гігієни.

Діти основних груп (спостереження) додатково впродовж 3- х місяців одержували препарат "Ессенціалє форте Н", по 1 таб. 3 рази на добу (фірма Sanofі aventіs, реєстр.посвідч.№UA/0577/01/01). Через два місяці після початку прийому "Эссенціалє форте Н" діти починали отримувати препарат "Кальцинова", по 1 таб. 2 рази на добу (фірма KRKA, реєстр.посвідч.№UA/2202/01/01) протягом  місяця. Одночасно з курсами препаратів "Кальцинова" і "Эссенціалє форте Н" (на третьому місяці) проводили аплікації 3% розчином  "Намацита"  з наступним 3-кратним глибоким фторуванням за Кнаппвостом (Humanchemіe GmbH). Фторування проводили з інтервалом в 1 місяць. Курс повторювали кожні 6 місяців. Обстеження дітей проводилося в стандартних умовах стоматологічного кабінету. Результати обстеження заносилися в розроблені в ДУ "ІСАМНУ" карти.

Стан гігієни порожнини рота оцінювали за допомогою індексів Sіlness Loe, Stallard'a. Оцінку стану тканин пародонту робили за допомогою індексу РМА%, проби Шиллера-Писарєва, індексу кровоточивості, індексу CPІTN.

Клініко-лабораторні методи дослідження включали біохімічні методи дослідження, модифікований рН-тест ротової рідини (ΔpH) (Деньга О.В. с соавт., 1996), оцінку минералізуючої здатності ротової рідини за типом кристалізації у її висушеній краплі (Кукіна О.Г., 1995), спектроколориметричну оцінку процесів мінералізації у твердих тканинах зубів (Деньга О.В. с соавт., 1999), ступеню запалення в слизовій ясен (Деньга О.В., 2003), функціонального стану мікрокапілярного русла (Данилевський Н.Ф. с соавт., 1997), оцінку зарядового стану клітин букального епітелію (Деньга О.В., 1997) й УЗ-денситометрію п'яткової кістки.

Всі результати були оброблені методами математичної статистики для оцінки помилок і вірогідності їхніх розходжень.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати експериментальних досліджень, які були проведені нами на атравматичній сполученій моделі порушення гепатобіліарної системи й карієсу зубів, показали, що ураження печінки лікарськими засобами на тлі високовуглеводного раціону підсилює розвиток каріозного процесу зубів. Це, в свою чергу, збільшує кількість й глибину каріозних уражень  зубів у експериментальних тварин. Підтвердженням ураження печінки туберкулостатиками є підвищення в сироватці крові щурів показників печінкових проб (активність АЛТ і ЛФ, рівень холестерину) й активація запальних процесів в організмі (ЗПА). Крім цього, використання туберкулостатиків на тлі надлишку вуглеводів в раціоні тварин  протягом 30 діб  призвело до  патологічних змін в тканинах ясен: збільшення показників  запалення, ПОЛ з одночасним виснаженням АОС, що є біохімічним підтвердженням запальних процесів в тканинах  ясен.

Ураження печінки лікарськими засобами на тлі карієсогенного раціону  через 30 діб викликає  у щурів порушення метаболізму кісткової тканини в бік інтенсифікації процесів резорбції (підвищення активності еластази й КФ) з одночасним зниженням утворення нової кісткової тканини (зниження активності ЛФ й ЗПА). Встановлені  зміни   відносяться як до  білкового, так й до мінерального обміну. При дослідженні кісткової тканини через 60 діб спостерігається деяка стабілізація показників, які характеризують утворення нової  кісткової тканини (ЗПА й ЛФ).  Це  дозволяє зробити висновок, що за 60 діб пройшла адаптація, й для збереження структури кісткової тканини були  включені додаткові захисні механізми, які  підтримують активність ЛФ й ЗПА, а також й синтез нової  кістки щурів на достатньо високому рівні. На відміну від цього, процеси резорбції кісткової тканини щурів, яким моделювали патологію, через 60 діб залишились на високому рівні, про що свідчить висока активність КФ і еластази в кістковій тканині.  

Аналіз результатів дослідження основних мінеральних компонентів кісткової тканини (кальцію й фосфатів), показників синтезу колагену кісток (ОП и ГАГ) й балансу кальцію в організмі тварин свідчить про суттєві порушення обмінних процесів в кістковій тканині, що зумовлені карієсогенним  раціоном   разом з патологією печінки й жовчного міхура.  Додаткове введення  кальцію  у складі препарату «Кальцит» і вітаміну D₃ не призвело до  накопичення цього елементу в кістковій тканині, що, мабуть, пов`язано з  функціональними порушеннями роботи печінки й жовчного міхура.

 Доказом того, що в основі встановленої патології зубів, ясен й кісткової тканини при введені туберкулостатиків на тлі карієсогенного раціону лежать патологічні зміни печінки й жовчного міхура, є ефективна профілактика лецитинвмісними препаратами «Ессенціалє форте Н» та «Лецитин соняшниковий». Тільки введення зазначених препаратів з однаковою ефективністю попереджало підвищення печінкових проб й холестерину в сироватці крові. При цьому найнижчі  показники були  зареєстровані  у сироватці крові щурів,  яким вводили комплекс препаратів «Ессенціалє форте Н», «Кальцит» і вітамін D₃ .

У  клініці було обстежено 78 дітей з  порушеннями гепатобіліарної системи,  які знаходяться на диспансерному обліку у гастроентеролога з приводу  хронічних захворювань гепатобіліарної системи -  40 дітей 6-7 років (21 дитина – основна група 1, 19 дітей – група порівняння  2) і 38 дітей – 11-12  років (20 дітей – основна група 3, 20 дітей – група порівняння  4). Крім того були створені дві групи (40 дітей) соматично здорових дітей, по 20  дітей у кожній віковій групі (6-7 років – група 5, 11-12 років – група 6).

У дітей 6-7 років з захворюваннями ГБС інтенсивність карієсу зубів за індексом КПВ+кп дорівнювала  7,0±0,41, при цьому у соматично здорових дітей інтенсивність карієсу зубів була в 2,7 разів менша й склала  2,55±0,35. У 95,24 % дітей у віці 6-7 років з патологією ГБС виявлені ознаки гінгівіту.  Індекс РМА  у 6-7 річних дітей з захворюваннями ГБС дорівнював 19,01±3,48%, що в 9,8 разів більше, ніж у соматично здорових дітей. Індекс Silness-Loe у дітей з патологією дорівнював 1,51±0,1, а у соматично здорових дітей - 0,64±0,2. Індекс Stallard’a у  6-7 річних дітей з  захворюваннями ГБС був 1,41±0,1, а у соматично здорових дітей цього ж віку - 0,515±0,14. Індекс кровоточивості  ясен у дітей 6-7 років дорівнював  0,34±0,06, при цьому у соматично здорових дітей кровоточивість ясен не спостерігалась.

У дітей 11-12 років з  захворюваннями ГБС інтенсивність карієсу зубів за індексом КПВ дорівнювала  6,1±0,52, при цьому у соматично здорових дітей інтенсивність карієсу зубів була в 2,2 рази менша й склала  2,76±0,49. У 97,2% дітей в віці 11-12 років   з патологією ГБС виявлені признаки гінгівіту. Індекс РМА у 11-12 річних дітей з  захворюваннями ГБС дорівнював 21,11±3,25%, що в 1,7 разів більше ніж у соматично здорових дітей. Індекс Silness-Loe у дітей с патологією склав 1,25±0,1, а у соматично здорових дітей - 0,726±0,09. Індекс Stallard’a у  11-12 річних дітей с  захворюваннями ГБС дорівнював 1,12±0,11, а у соматично здорових дітей цього ж віку - 0,718±0,1. Індекс кровоточивості ясен у дітей 11-12 років дорівнював  0,34±0,06, при цьому у соматично здорових дітей він склав  0,097±0,05. Індекс CPITN у дітей з  захворюваннями ГБС дорівнював 0,42±0,08, що в 4,3 рази більше ніж у  соматично здорових дітей (p<0,001).

За перші  6 місяців досліджень приріст карієсу постійних зубів у дітей 6-7 років    із порушеннями гепатобіліарної системи в основній  групі дорівнював 0,09, що в 2,3 рази менше, ніж в групі порівняння  (0,21). Через рік приріст карієсу постійних зубів у дітей в основній  групі в 1,7 раз менше, ніж в групі порівняння,  а за два роки приріст карієсу постійних зубів у дітей в основній групі дорівнював 0,29, що в 2,34 рази менше, ніж в групі порівняння (0,69) (p<0,001). Редукція карієсу зубів (карієспрофілактична ефективність) по приросту КПВп за 2 роки склала 53,3%. (КПЭ_Э = 100 – (0,57х100)/1,22=53,3%).

У дітей 11-12 років із порушеннями гепатобіліарної системи приріст карієсу зубів за перші 6 місяців в основній групі дорівнював 0,1, що в 2,8 рази менше, ніж в групі порівняння (0,28). Приріст карієсу зубів у дітей в основній групі за рік в 5,4 рази менше, ніж в групі порівняння,  а за два роки  приріст карієсу зубів у дітей в основній групі дорівнював 0,05, що в 7,8 разів менше, ніж в групі порівняння (0,39) (р<0,001). Редукція карієсу зубів (карієс­профілактична ефективність) за приростом КПВп за 2 роки склала 78,7%.

Розповсюдженість симптому кровоточивості у  дітей 6-7 років основної групи до лікування дорівнювала 85,7 % при інтенсивності 3,43±0,4 сегмента. Розповсюдженість позитивного індексу  РМА дорівнювала 90,5 %. За 6 місяців спостереження розповсюдженість індексу кровоточивості зменшилась до 61,9 % при інтенсивності 0,15 сегмента, індекс РМА  також зменшився до 61,9 %,. При цьому в основній групі значно, в порівнянні  з початковим станом, зменшились й індекси Silness-Loe та Stallard’a. За 2 роки спостереження інтенсивність запалення по індексу РМА в основній групі зменшилась в 2,9 разів, а в групі порівняння - незначно збільшилась. В основній групі показники рівня гігієни за 2 роки також значно збільшились. Індекс Silness-Loe вже через 6 місяців зменшився в 3 рази, а індекс Stallard’a -в 8,7 разів (р<0,001). Тим часом в групі порівняння за 2 роки індекс Silness-Loe зменшився лише на 50%, а індекс Stallard’a зменшився на 28,6 %.

Розповсюдженість симптому кровоточивості у дітей 11-12 років основної групи до лікування дорівнювала 100 % при інтенсивності 3,4±0,4 сегмента. Розповсюдженість позитивного індексу  РМА дорівнювала 100 %. Індекс Шиллера-Писарєва в середньому склав 1,3. За 6 місяців спостереження у них розповсюдженість індексу кровоточивості зменшилася до 60 % при інтенсивності 1,75 сегмента. При цьому значно, в порівнянні  з первинним станом, зменшилися в основній групі й індекси Silness-Loe и Stallard’a та  індекс CPITN. За 2 роки спостереження інтенсивність запалення за індексом РМА в основній групі зменшилася в 6,9 разів, а в групі порівняння - зменшилася на 14,7%. Показники рівня гігієни за 2 роки також значно покращилися в основній групі. Індекс Silness-Loe через 1 рік зменшився в 1,6 разів, а індекс Stallard’a -в 2 рази. Індекс CPITN за 2 роки зменшився з 0,4 до 0,01 Тим часом в групі порівняння за 2 роки індекс Silness-Loe зменшився на 14,2%, а індекс Stallard’a зменшився на 16,7 % (р<0,001). Результати дослідження свідчать про високий клінічний ефект використаної комбінації препаратів при профілактиці карієсу зубів та  гінгівіту у  дітей із порушеннями гепатобіліарної системи.

Проведення біохімічного аналізу ротової рідини дітей при первинному обстеженні показало, що на тлі порушення ГБС у 6–7-річних дітей активність еластази в ротовій рідині збільшена в 2,2 рази у порівнянні зі здоровими дітьми, а у 11 – 12-річних – в 6,1 разів.

Наряду з тим, як в молодшій, так і в старшій вікових групах дітей із порушеннями гепатобіліарної системи зареєстровано зменшення активності антиоксидантного захисту в ротовій порожнині, яке було встановлено по зменшенню активності каталази в середньому в два рази й активації перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), про що судили по збільшеному змісту МДА в ротовій рідині (р < 0,001 в обох вікових групах).

В ротовій рідині дітей із порушеннями гепатобіліарної системи обох вікових груп є зменшення мінералізуючої функції ротової рідини, яке зареєстрували по зменшенню рівня кальцію: в 1,2 разів  у 6 – 7-річних та майже в 2 рази у  11 – 12- річних у порівнянні зі здоровими дітьми. Одночасно з цим в ротовій рідини дітей із порушеннями гепатобіліарної системи зменшено й вміст неорганічних фосфатів (р < 0,01 у 6 – 7-річних и р < 0,02 у 11 – 12- річних).

При проведенні аналізу ротової рідини через 3 місяці після лікування вміст МДА зменшився у всіх групах (р₁ < 0,01 – 0,001). При цьому зменшення рівня МДА було більш виразним в основних групах, ніж ці самі показники в групах порівняння 6-7 (0,11 ± 0,1; 0,20 ± 0,2 відповідно) і 11-12-річних дітей (0,15 ± 0,02; 0,29 ± 0,02 відповідно).

          Обстеження  через 6, 12 и 24 місяці показало, що вміст МДА в ротовій рідині груп порівняння як молодшого, так й старшого віку знову підвищився до первинного рівня, а в основних групах низька концентрація малонового діальдегида збереглася.   

          Комплексна терапія в основних групах привела до значної активації антиоксидантного захисту ротової порожнини. Про це свідчило достовірне підвищення активності каталази в ротовій  рідини дітей в 3 рази у 6-7- річних й в 2,5 рази у 11-12- річних, що залишалася на цьому рівні протягом 2-х років (р₁ < 0,001).

          Результати спостереження за запальними процесами в ротовій порожнині, інтенсивність яких характеризує активність протеолітичного ферменту еластази в ротовій рідині, свідчать про те, що в основних групах 6-7 та 11-12 років  активність еластази в ротовій рідині через 3 місяці зменшилася відповідно в 3,4 разів (р₁ < 0,001), і в 4,8 разів (р₁ < 0,001) и залишилася на цьому рівні протягом 2-х років.

          Результати дослідження вмісту основних мінеральних компонентів ротової рідини, що визначають її  мінералізуючу здібність, - кальцію і неорга­ніч­ного фосфору показали, що проведення базового лікування у дітей з патологією ГБС обох вікових груп порівняння не вплинуло на вміст кальцію в ротовій рідині. Цей показник  не змінювався протягом терміну спостереження. В ротовій рідині 6-7- і 11-12- річних дітей основних груп вміст кальцію збільшився після першого курсу терапії  в 1,5-1,9 разів (р < 0,01 и р₁ < 0,01) і в подальшому залишався на високому рівні.

Профілактичні курси «Ессенціалє форте Н» і «Кальцинова» сприяли стабільному збільшенню і концентрації фосфору в ротовій рідині дітей обох вікових груп (в 1,5 разів  у дітей 6-7 років  і в 2,1 разів  у дітей 11-12 років).

Узагальнюючи результати проведеного дослідження ротової рідини дітей з патологією ГБС, можна зробити висновок про те, що використання комплексної терапії стабілізує систему ПОЛ-АОС в ротовій порожнині дітей з патологією ГБС, ефективно попереджає розвиток запальних реакцій.

          Дослідження в первинному стані довірчого інтервалу коливань величини рН ротової рідини у дітей з захворюваннями ГБС  показало зменшення рівня  реакцій, які  підтримують кислотно-лужну рівновагу та гомеостаз ротової рідини (ΔрН=0,25…0,31). Однак, вже через 6 місяців від початку проведення комплексної терапії нестабільність величини рН ротової рідини у дітей зменшилась на 30 і 33% відповідно для молодшої  та  дорослішої груп й достовірно відрізнялась від відповідних показників груп порівняння (р=0,05; р=0,04). Через 1 рік і 2 роки терапії показники величини ΔрН в основних вікових групах дітей наближувались до фізіологічної  норми і були в 4-5 разів  менші, ніж в первинному стані і в групах порівняння. Це свідчить про ефективну нормалізацію чисельних функціональних реакцій в організмі, що відповідають за гомеостаз.

Результати дослідження мікрокристалізації ротової рідини дітей із захворюваннями ГБС в процесі профілактики та лікування карієсу зубів й гінгівіту свідчать про те, що вже через 6 місяців після початку профілактики у дітей 6-7 років основної групи, в яких спостерігався IV-V тип кристалізації, він змінився на III-V тип, а у 11-12-річних дітей - на II-III тип. Через 2 роки комплексної  терапії в основній групі молодшого віку превалював I-III тип мікрокристалізації, а в старшій віковій групі - I-II, що свідчить про наближення мінералізуючих здібностей ротової рідини до фізіологічної норми. При цьому в групах порівняння тип мікрокристалізації ротової рідини не змінився. Швидкість слиновиділення, що була зменшена в первинному стані в обох вікових групах, через 2 роки завдяки комплексній терапії збільшилась майже  в 2 рази, а в групах порівняння вона залишилась на первинному рівні.

Так як ефект зміни електричного імпедансу зуба на кислотний вплив зменшується відповідно до ступеню мінералізації зуба, тобто за віком дитини (при видаленій пульпі ефект відсутній), оцінка стану пульпи зубів у дітей з порушеннями ГБС була проведена тільки в молодшій віковій групі  в процесі профілактики та лікування карієсу зубів і гінгівіту. В первинному стані у дітей  з  порушеннями ГБС спостерігалося зниження реакції пульпи при кислотному впливі на емаль зубів і, відповідно, зниження її захисних властивостей. Однак, в процесі комплексної профілактики та лікування з використанням  лецитинвмісних препаратів у дітей основної групи ця реакція посилюється, і через 2 роки спостережень величина А=Z₂/Z₁ перевищила її первинні значення  в цій  групі  в 4,5 рази, і в 5 разів цей параметр був вище, ніж в групі порівняння (р<0,001). Отримані результати свідчать про те, що під впливом поетапної комплексної терапії у дітей з порушеннями ГБС нормалізується клітинний  метаболізм, адаптаційні та функціональні реакції, які пов`язані з пульпою зубів.

          Спектроколориметричні дослідження параметрів твердих тканин зубів на різних етапах комплексної профілактики показали, що в основних групах завдяки проведеній комплексній терапії та профілактиці карієсу зубів і  гінгівіту у дітей з порушеннями ГБС grad R зменшився більш ніж в 2 рази, що свідчить про помітне збільшення концентрації гідроксиапатиту у твердих тканинах зубів.

              Оцінка стану мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен прово­ди­лась в первинному стані та через 6 місяців терапії. Отримані результати свідчать про те, що у дітей з порушеннями ГБС відмічалося порушення функціональних реакцій мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен на регламентоване жувальне навантаження – практично  у всіх дітей обох вікових груп спостерігалася «негативна» гіперемія в мікрокапілярах. Однак, вже через 6 місяців комплексної лецитинвмісної терапії у більшості дітей основних груп «негативна» гіперемія зникла та стала «позитивною», завдяки збільшенню  кровотоку в капілярах під впливом жувального навантаження, що свідчить про нормалізацію багатьох функціональних реакцій, які регулюють кровоток в тканинах пародонту.

          Спектроколориметрична оцінка ступеню запалення в тканинах паро­донту  показала, що у дітей з порушеннями ГБС спостерігається зниження бар`єрної проникливості слизової оболонки ясен для розчину Ш-П, наявність резервного полісахарида-глікогену при запаленнях ясен. Однак, вже через 6 місяців комплексної терапії у дітей основних груп спостерігалось зменшення бар`єрної проникливості слизової оболонки ясен та зменшення концентрації глікогену,  що свідчить про нормалізацію функціонування  захисної системи гіалуронова кислота-гіалуронідаза та зниження ступеню запалення.

          Поетапна профілактика карієсу та гінгівіту дозволила суттєво норма­лізу­вати клітинний метаболізм, в 1,46…1,47 разів збільшити відсоток електро­форетично рухливих ядер та плазмолемм, в 1,3 рази збільшити амплітуди зміщення ядер й в 2,25…2,29 амплітуди зміщення плазмолемм, що привело їх відношення до  фізіологічної  норми  А_пл/А_я = 1,80…1,85. В групах порівняння зміни зарядового стану КБЕ за 6 місяців практично не спостерігалось.

          Оцінка денситометричних показників п`яткової кістки дітей в процесі поетапної профілактики свідчить, про те, що у дітей з порушеннями ГБС спостерігається зниження швидкості розповсюдження УЗ-хвилі у п`ятковій  кістці, що свідчить про зниження об`ємної щільності кісткової тканини, про зниження значення модуля пружності кістки (модуль Юнга), яке викликано порушеннями фізіологічної рівноваги процесу резорбція-остеогенез. Про ці  порушення свідчить й значення індексу BUA, який характеризує послаблення УЗ-сигналу у відповідному частотному діапазоні та індексу якості кістки BQI,  який розраховували за значеннями індексів SOS і BUA. Однак, вже через 6 місяців комплексної лецитинвмісної терапії у дітей основних груп усі зазначені вище параметри значно та достовірно покращились, що свідчить про норма­ліза­цію  процесів остеогенезу в кістковій тканині: збільшення щільності  кістки, її пружності, поліпшення її архітектоніки (збільшення розмірів трабекул).

            Таким чином, експериментальні та клініко-лабораторні дослідження довели високу ефективність розробленого комплексу профілактики карієсу зубів та гінгівіту у дітей при порушеннях гепатобіліарної системи.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності профілактики карієсу зубів і гінгівіту в дітей з порушеннями ГБС  із використанням системно й місцево лецитин- і кальцієвмісних препаратів, препарату "Намацит", що регулює кислотно-лужну рівновагу, й глибокого фторування за Кнаппвостом.

1. Клініко-лабораторними методами показано, що висока ефективність профілактики й лікування карієсу зубів і гінгівіту у дітей з порушеннями гепатобіліарної системи може бути досягнута при поетапному й сполученому використанні мембранотропних і кальцієвмісних препаратів, засобів, що регулюють лужно-кислотну рівновагу в організмі та які є джерелом тривалого надходження фтору у тверді тканини зубів і ротову рідину.

2. В експерименті на тваринах на сполученій моделі порушення гепатобіліарної системи й карієсу зубів показано, що "Кальцит" і вітамін D₃ не дають позитивного результату без лецитинвмісних препаратів (показники активності КФ, МДА на достовірно високому рівні (р<0,001-0,01)).

3. В експерименті на тваринах показано, що при лікарському отруєнні печінки туберкулостатиками на тлі карієсогенної дієти застосування комплексної терапії, що включає препарати "Ессенціалє форте Н", вітамін D₃ і "Кальцит" дозволило запобігти розвитку карієсу зубів (кількість каріозних порожнин зменшилась майже в 2 рази (р<0,05) й запалення в тканинах пародонту, нормалізувати порушені процеси білкового й мінерального обміну і, як наслідок, нормалізувати біохімічні параметри сироватки крові (холестерин (р<0,05), активність АЛТ (р<0,01), KФ (р<0,001), ЗПА (р<0,002)), у гомогенатах стегнової кістки й тканинах пародонту (ЗПА, активність КФ, каталази, еластази, вміст МДА (р<0,001-0,01)). 

4. У клініці дитячої стоматології показано, що застосування при порушенні ГБС комплексної терапії, що включає препарати "Ессенціалє форте Н", "Кальцинова", "Намацит" і глибоке фторування за Кнаппвостом, дозволило знизити за 2 роки спостережень у дітей 6-7 років приріст карієсу зубів в 2,34 рази (редукція 53,3%), інтенсивність запалення за індексом PMA(%) в 2,9 разів, а у дітей 11-12 років відповідно в 7,8 разів (редукція 78,7%) і в 6,9 разів. У групах порівняння ці показники покращилися на 10-50%.

5. Показано, що застосування комплексної терапії у дітей  при порушенні ГБС дозволило в ротовій рідині стабільно нормалізувати активність еластази, каталази, вміст МДА, кальцію, фосфатів.

6. Показано, що поетапне та сполучене застосування препаратів "Ессенціалє форте Н", "Кальцинова", "Намацит", а також глибокого фторування за Кнаппвостом, дозволило нормалізувати й стабілізувати функціональні реакції, відповідальні за гомеостаз ротової рідини (ΔрН знизилося в 4-5 разів), збільшити швидкість слиновиділення в 2 рази, активізувати реакцію пульпи на кислотний вплив на емаль зуба (А = Z₂/Z₁ збільшилося в 4,5 рази).

7. Біофізичними методами показано, що  застосування розробленого комплексу, що включає препарати "Эссенціалє форте Н", "Кальцинова", "Намацит" і глибоке фторування за Кнаппвостом, дозволило збільшити ступінь мінералізації твердих тканин зубів (grad R знизився в 2 рази), нормалізувати функціональні реакції мікрокапілярного русла на жувальне навантаження ("негативна" гіперемія переходить в "позитивну"), стабілізувати бар'єрні властивості слизової оболонки ясен, збільшити в 1,5 рази відсоток електрофоретично рухливих ядер і плазмолемм КБЕ, в 2...2,5 рази амплітуди зсуву ядер і плазмолемм, привівши їхнє співвідношення до фізіологічної норми  А_пл/А_я=1,80...1,85, що свідчать про нормалізацію метаболізму, а також нормалізувати денситометричні показники.