зв’язки ехокардіографічних параметрів з ОСОБЛИВОСТЯМИ БУДОВИ ТІЛА у міських підлітків різних соматотипів : связи эхокардиографических параметров с Особенности строения тела в городских подростков разных соматотипов

Краткое содержание

Матеріал і методи дослідження. Відповідно до мети та задач дослідження із банку даних НДЦ Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова взяті первинні показники антропометричних, соматотипологічних та ехокардіографічних досліджень практично здорових 103 хлопчиків у віці від 13 до 16 років та 108 дівчаток у віці від 12 до 15 років, міських мешканців Поділля. Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (протокол №1 від 23 вересня 2003 року) було встановлено, що проведені дослідження підлітків відповідають етичним та морально-правовим вимогам відповідно до наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000 року.

ЕхоКГ дослідження підлітків було проведено за загальноприйнятою методикою [Бобров В.А. и др., 1998] у трьох стандартних позиціях у М - і В-режимах з трансторакального доступу на апараті “Ultramark-9”. Для подальшого аналізу були взяті наступні показники: товщина міокарда правого шлуночка в діастолу (ТМПШд) і систолу (ТМПШс) (см); кінцевий діастолічний (КДРПШ) та систолічний (КСРПШ)  розміри правого шлуночка (см); кінцевий діастолічний (КДРЛШ) та систолічний (КСРЛШ) розміри лівого шлуночка (см); товщина міокарда задньої стінки лівого шлуночка в діастолу (ТМЗСЛШд) і систолу (ТМЗСЛШс) (см); товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу (ТМШПд) і систолу (ТМШПс) (см); діаметр лівого передсердя (ЛП) (см); амплітуда руху передньої стулки мітрального клапана в фазу швидкого наповнення (ADS) (см); швидкість руху передньої стулки мітрального клапана в фазу швидкого наповнення (DE) (мм/сек); швидкість раннього діастолічного прикриття передньої стулки мітрального клапана (EF) (мм/сек); розкриття стулок аортального клапана (АоК) (см); період пересування лівого шлуночка (PPI) (сек); період вигнання лівого шлуночка (PI) (сек); співвідношення періоду пересування до періоду вигнання лівого шлуночка (RATIO). Також за допомогою загальноприйнятих формул було проведено визначення: кінцевого діастолічного (КДО) і систолічного (КСО) об¢ємів лівого шлуночка (мл); ступеня вкорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночка в систолу (ΔS) (%); фракції викиду лівого шлуночка (ФВ) (%); швидкості циркулярного вкорочення волокон міокарда лівого шлуночка (VcF) (сек^-1); ударного об¢єму (УО) (мл); ударного індексу (УІ) (мл/м²); хвилинного об¢єму (ХО) (л/хв); серцевого індексу (СІ) (л/хв/ м²).

Антропометрія була виконана за методикою В.В. Бунака [1941]. Для оцінки соматотипу використовували математичну схему J. Carter i B. Heath [1990]. Для визначення жирового, кісткового й м’язового компонентів маси тіла застосовували формули J. Matiegka [1921]. Крім того, м’язовий компонент оцінювали за методом Американського інституту харчування (АІХ) [Shephard R., 1991], жировий – за методом W.E. Siri [1961].

Статистична обробка результатів, отриманих під час виконання дисертаційної роботи, проведена в пакеті “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І.Пирогова, ліцензійний № AXXR910A374605FA) з використанням непараметричного кореляційного аналізу за Спірменом. Для розробки нормативних індивідуальних ехокардіографічних показників у залежності від особливостей будови тіла підлітків різних соматотипів застосовувався метод покрокового регресійного аналізу [Боровиков В.П., Боровиков И.П., 1998].

Результати дослідження та їх аналіз. Аналіз наукової літератури показав, що до теперішнього часу проблема нормативів структурних і функціональних показників ЕхоКГ у залежності від віку, статі та конституціональних особливостей організму залишається до кінця не вивченою [Беленков Ю.Н., Терновой С.К., 2007; Кмить Г.В., Рублева Л.В., 2001; Кузнецова О.В., 2002; Petropoulou E., Lancellotti P., Piérard L.A., 2006]. Крім того, вивчення нормативних показників ЕхоКГ без врахування їх взаємозв’язків з іншими конституціональними параметрами організму здорової людини не дозволить у подальшому коректно оцінити особливості функціонування ССС, та буде гальмувати розвиток діагностики і лікування серцево-судинних захворювань [Морман Д., Хеллер Л., 2000; Никитюк Б.А., Мороз В.М., Никитюк Д.Б., 1998].

При аналізі кореляцій у дівчаток різних соматотипів зафіксовано 556 статистично значущих (129 сильних – з яких 119 прямих і 10 зворотних, 356 середньої сили – з яких 335 прямих і 21 зворотній та 71 слабкий – з яких 65 прямих і 6 зворотніх) зв’язків між ЕхоКГ і антропологічними показниками. З них: у дівчаток мезоморфів – 99 (63 сильних – з яких 59 прямих і 4 зворотніх та 36 середньої сили – з яких 34 прямих і 2 зворотніх); у дівчаток ектоморфів – 317 (246 середньої сили – з яких 241 прямий і 5 зворотніх та 71 слабкий – з яких 65 прямих і 6 зворотніх); у дівчаток екто-мезоморфів – 140 (67 сильних – з яких 60 прямих і 7 зворотніх та 73 середньої сили – з яких 60 прямих і 13 зворотніх). У хлопчиків різних соматотипів зафіксовано 876 статистично значущих (188 сильних – з яких 187 прямих і 1 зворотній та 688 середньої сили – з яких 668 прямих і 20 зворотніх) кореляційних зв’язків між ЕхоКГ і антропологічними показниками. З них: у хлопчиків мезоморфів – 183 (32 сильних – з яких 31 прямий і 1 зворотній та 151 середньої сили – з яких 142 прямих і 9 зворотніх); у хлопчиків ектоморфів – 361 (64 сильних – усі прямі та 297 середньої сили – з яких 288 прямих і 9 зворотніх); у хлопчиків екто-мезоморфів – 332 (92 сильних – усі прямі та 240 середньої сили – з яких 238 прямих і 2 зворотніх). Таким чином, у практично здорових міських хлопчиків Поділля загальна кількість статистично значущих зв’язків між ЕхоКГ і антропологічними показниками на 36,5 % більша, ніж у дівчаток. При розподілі на різні соматотипи встановлені наступні статеві відмінності кількості статистично значущих зв’язків: на 45,9 % більша кількість у хлопчиків мезоморфів, ніж у дівчаток мезоморфів; на 11,9 % більша кількість у хлопчиків ектоморфів, ніж у дівчаток ектоморфів; на 57,8 % більша кількість у хлопчиків екто-мезоморфів, ніж у дівчаток екто-мезоморфів.

Також у дівчаток зафіксовано 776 недостовірних середньої сили зв’язків між ЕхоКГ і антропологічними показниками (у дівчаток мезоморфів – 422, з яких 346 прямих і 76 зворотніх; у дівчаток екто-мезоморфів – 354, з яких 271 прямий і 83 зворотніх). У хлопчиків зафіксовано 540 недостовірних середньої сили зв’язків між ЕхоКГ і антропологічними показниками (у хлопчиків мезоморфів – 252, з яких 208 прямих і 44 зворотніх; у хлопчиків ектоморфів – 85, з яких 69 прямих і 16 зворотніх; у хлопчиків екто-мезоморфів – 203, з яких 187 прямих і 16 зворотніх). Таким чином, у практично здорових міських дівчаток Поділля різних соматотипів загальна кількість недостовірних середньої сили зв’язків між ЕхоКГ і антропологічними показниками на 30,1 % більша, порівняно з хлопчиками. При аналізі окремих соматотипів встановлені наступні статеві відмінності кількості недостовірних середньої сили зв’язків: на 40,3 % більша кількість у дівчаток мезоморфів, ніж у хлопчиків мезоморфів; на 42,7 % більша кількість у дівчаток екто-мезоморфів, ніж у хлопчиків екто-мезоморфів. Необхідно відмітити, що у дівчаток ектоморфів усі зв’язки середньої сили були статистично значущими, на відміну від хлопчиків ектоморфів, де кількість недостовірних середньої сили зв’язків нараховувала 85.

У підлітків мезоморфів нами встановлені наступні найбільш характерні особливості зв’язків ЕхоКГ показників з антропометричними, соматотипологічними показниками і компонентним складом маси тіла:

- у хлопчиків мезоморфів серед ЕхоКГ розмірів у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між ТМПШд, ТМПШс, КДРПШ і КСРПШ та більшістю тотальних, поперечних і обхватних розмірів тіла, шириною дистальних епіфізів трубчатих кісток верхньої кінцівки, майже половиною поздовжніх розмірів тіла, товщиною більшості ШЖС на тулубі, ендо- і мезоморфним компонентами соматотипу і усіма показниками компонентного складу маси тіла; між ТМЗСЛШд, ТМЗСЛШс і ТМШПд та масою і площею поверхні тіла, більшістю обхватних розмірів тіла, ендо- і мезоморфним компонентами соматотипу, м’язовими і жировими масами тіла. Зворотні зв’язки встановлені між КДРЛШ і КСРЛШ та товщиною ШЖС на боку і нижній кінцівці, а також між більшістю ЕхоКГ розмірів і ектоморфним компонентом соматотипу. У більшості випадків відсутні зв’язки, що аналізуємо, між ТМШПс і ЛП та більшістю антропологічних показників (за винятком тотальних і поздовжніх розмірів тіла з ЛП). Серед функціональних ЕхоКГ показників у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між АоК, КДО, КСО, УО і СO та більшістю тотальних розмірів тіла і обхватів верхніх кінцівок і тулуба; АоК, КДО і КСО та шириною дистального епіфіза плечової кістки, більшістю поперечних розмірів грудної клітки, м’язовою і кістковою масами тіла за Матейко; СО та усіма поздовжніми розмірами тіла, половиною ШЖС, жировими масами тіла і м’язовою масою тіла за АІХ. Зворотні зв’язки встановлені – між ADS та більшістю ШЖС, ендоморфним компонентом соматотипу і жировоми масами тіла; РРІ та більшістю ШЖС кінцівок; VcF та половиною поперечних розмірів грудної клітки і більшістю обхватів тулуба; СІ та усіма розмірами таза. У більшості випадків відсутні зв’язки, що аналізуємо, між DE, EF, РІ, RATIO, ΔS, ФВ і УІ та антропологічними показниками.

- у дівчаток мезоморфів серед ЕхоКГ розмірів у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між КДРПШ, КСРПШ, КДРЛШ і ЛП та більшістю тотальних, поздовжніх, поперечних і обхватних розмірів тіла, шириною дистальних епіфізів трубчатих кісток, ендоморфним компонентом соматотипу і усіма показниками компонентного складу маси тіла; між ТМПШд та усіма тотальними розмірами тіла, більш ніж половиною поздовжніх, половиною розмірів таза, більшістю обхватів тулуба, м’язовими і жировою масами тіла за Матейко; переважно недостовірні середньої сили зв’язки між ТМШПд і ТМШПс та масою і площею поверхні тіла, більшістю поперечних, половиною поздовжніх розмірів тіла, більшістю обхватів тулуба і нижніх кінцівок, м’язовою і жировою масами тіла за Матейко; переважно недостовірні середньої сили зв’язки між ТМЗСЛШд і ТМЗСЛШс та довжиною і площею поверхні тіла, більшістю поздовжніх розмірів тіла і поперечних розмірів грудної клітки; . Більшість зворотніх зв’язків встановлена між ТМЗСЛШд і ТМЗСЛШс та товщиною ШЖС на верхній кінцівці, ендо- і мезоморфним компонентами соматотипу. Серед функціональних ЕхоКГ показників у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між РРІ і RATIO та практично усіма ШЖС, м’язовою масою за Матейко і жировими масами тіла; між DE та практично всіма товщинами ШЖС;   переважно недостовірні середньої сили зв’язки між КДО, УО і СO та тотальними розмірами тіла, більшістю поздовжніх, половиною обхватних і поперечних розмірів тіла, більшістю показників ширини дистальних епіфізів трубчатих кісток, м’язовими і кістковою масами тіла. Переважно зворотні зв’язки встановлені – між ADS та більшістю обхватів верхньої кінцівки, половиною показників ширини дистальних епіфізів трубчатих кісток і розмірів таза, ендоморфним компонентом соматотипу і практично усіма показниками компонентного складу маси тіла; між DE, EF і РІ та половиною показників ширини дистальних епіфізів трубчатих кісток; між АоК та половиною обхватів кінцівок, половиною ШЖС тулуба, ендоморфним компонентом соматотипу, м’язовою масою за Матейко і жировими масами тіла; між РІ та більшістю обхватів тулуба і кістковою масою тіла. У більшості випадків відсутні зв’язки, що аналізуємо, між КСО, ΔS, ФВ, УІ і СІ та антропологічними показниками.

У підлітків ектоморфів нами встановлені наступні найбільш характерні особливості зв’язків ехокардіографічних показників з антропометричними, соматотипологічними показниками і компонентним складом маси тіла:

- у хлопчиків ектоморфів серед ЕхоКГ розмірів у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між усіма показниками сонографічних розмірів ПШ, КДРЛШ і КСРЛШ та тотальними, поздовжніми, більшістю поперечних і обхватних розмірів тіла, шириною дистальних епіфізів трубчатих кісток (за винятком гомілки), товщиною більшості ШЖС на тулубі (за винятком складки на боку), ендоморфним компонентом соматотипу і практично усіма показниками компонентного складу маси тіла. Поодинокі зворотні зв’язки встановлені між ТМПШд, ТМПШс, КСРПШ і ЛП та товщиною ШЖС на боку, гомілці і плечі, а також між КДРЛШ, КСРЛШ і ТМШПс і ектоморфним компонентом соматотипу. У більшості випадків відсутні зв’язки, що аналізуємо, між ТМЗСЛШд, ТМЗСЛШс, ТМШПд, ТМШПс і ЛП та більшістю антропологічних показників. Серед функціональних ЕхоКГ показників у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між АоК, КДО, КСО, УО і СO та тотальними, більшістю поздовжніх, поперечних (за винятком СО) і обхватних розмірів тіла, шириною дистальних епіфізів трубчатих кісток (за винятком гомілки), ендоморфним компонентом соматотипу (за винятком УО і СO), усіма показниками компонентного складу маси тіла. Поодинокі зворотні зв’язки встановлені – між ADS і DE та товщиною деяких ШЖС на тулубі і поперечним середньогрудинним розміром; а також між КДО, КСО і УО та ендоморфним компонентом соматотипу. У більшості випадків відсутні зв’язки, що аналізуємо, між ADS, DE, EF, РРІ, РІ, RATIO, ΔS, ФВ, VcF, УІ і СІ та антропологічними показниками.

- у дівчаток ектоморфів серед ЕхоКГ розмірів у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між ТМПШд і ЛП та тотальними, більшістю поздовжніх, поперечних і усіма обхватними розмірами тіла, більшістю показників ширини дистальних епіфізів трубчатих кісток, половиною ШЖС на тулубі, ендоморфним компонентом соматотипу і усіма показниками компонентного складу маси тіла; між ТМЗСЛШс та тотальними, більшістю поздовжніх розмірів, обхватами нижньої кінцівки і грудної клітки, усіма компонентами масами тіла за Матейко; між ТМШПс та довжиною і площею поверхні тіла, більшістю поздовжніх і поперечних розмірів тіла, шириною дистальних епіфізів трубчатих кісток верхньої кінцівки і кістковою масою тіла. Поодинокі зворотні зв’язки встановлені лише між КСРЛШ і ЛП та ектоморфним компонентом соматотипу і ТМШПс та мезоморфним компонентом соматотипу. У більшості випадків відсутні зв’язки, що аналізуємо, між ТМПШс, КДРПШ, КСРПШ, КДРЛШ, КСРЛШ, ТМЗСЛШд і ТМШПд та більшістю антропологічних показників. Серед функціональних ЕхоКГ показників у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між ADS, DE і УО та тотальними, більшістю поздовжніх, поперечних і обхватних розмірів тіла, шириною дистальних епіфізів трубчатих кісток верхньої кінцівки, більш ніж половиною товщини ШЖС, ендоморфним компонентом соматотипу і усіма показниками компонентного складу маси тіла; між КДО та масою і площею тіла, половиною розмірів ширини дистальних епіфізів стегна і гомілки, з більшістю обхватних розмірів нижньої кінцівки, з кістковою масою за Матейко; між ΔS і ФВ та довжиною тіла, усіма поздовжніми розмірами тіла, ектоморфним компонентом соматотипу і кістковою масою тіла. Поодинокі зворотні зв’язки встановлені – між ΔS і ФВ та мезоморфним компонентом соматотипу; між КСО та ектоморфним компонентом соматотипу; між СІ та частиною поздовжніх розмірів тіла, обхватом передлічча у верхній частині і м’язовою масою тіла за Матейко. У більшості випадків відсутні зв’язки, що аналізуємо, між EF, РРІ, РІ, RATIO, КСО, VcF, УІ, СO і СІ та антропологічними показниками.

У підлітків екто-мезоморфів нами встановлені наступні найбільш характерні особливості зв’язків ехокардіографічних показників з антропометричними, соматотипологічними показниками і компонентним складом маси тіла:

- у хлопчиків екто-мезоморфів серед ЕхоКГ розмірів у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між ТМПШд, КСРПШ, КДРЛШ, ТМЗСЛШд, ТМЗСЛШс і ТМШПс та тотальними, поздовжніми, більшістю поперечних і обхватних розмірів тіла, більш ніж половиною показників ширини дистальних епіфізів трубчатих кісток, товщиною більшості ШЖС на тулубі і передпліччі, ендоморфним компонентами соматотипу і практично усіма показниками компонентного складу маси тіла. Поодинокі зворотні зв’язки встановлені між КСРЛШ і ТМЗСЛШд та товщиною ШЖС на гомілці; між ТМПШс та мезоморфним компонентом соматотипу а також між КДРЛШ та ектоморфним компонентом соматотипу. У більшості випадків відсутні зв’язки, що аналізуємо, між ТМПШс, КДРПШ, КСРЛШ, ТМШПд і ЛП та більшістю антропологічних показників. Серед функціональних ЕхоКГ показників у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між КДО, УО і СO та тотальними, поздовжніми, більшістю поперечних і обхватних розмірів тіла, практично усіма показниками ширини дистальних епіфізів трубчатих кісток, половиною ШЖС верхньої кінцівки і тулуба, ендоморфним компонентом соматотипу і усіма показниками компонентного складу маси тіла; між РРІ та обхватами плеча і грудної клітки, більшістю ШЖС на тулубі, ендоморфним компонентом соматотипу, жировими і м’язовою за АІХ масами тіла ; переважно недостовірні середньої сили між ΔS і ФВ та тотальними, поздовжніми розмірами, більшістю обхватів верхньої кінцівки, розмірами таза, ендоморфним компонентом соматотипу, жировими та м’язовою за АІХ масами; переважно недостовірні середньої сили між АоК та повздовжніми розмірами тіла, кістковою та жировою масою за Матейка, м’язовою масою за АІХ; переважно недостовірні середньої сили між DE та більшістю обхватів верхньої кінцівки і тулуба, м’язовими масами тіла; переважно недостовірні середньої сили між УІ та масою і площею поверхні тіла, більшістю поздовжніх розмірів тіла, половиною поперечних розмірів грудної клітки, обхватами плеча і грудної клітки, жировою масою тіла за Матейко і м’язовою масою тіла за АІХ. Поодинокі зворотні зв’язки встановлені – між EF і КСО та товщиною ШЖС нижньої кінцівки; між EF і РІ та мезоморфним компонентом соматотипу; між DE, РРІ, RATIO, КДО, УО і СO та ектоморфним компонентом соматотипу. У більшості випадків відсутні зв’язки, що аналізуємо, між ADS, РІ, RATIO, КСО, VcF і СІ та антропологічними показниками.

- у дівчаток екто-мезоморфів серед ЕхоКГ розмірів у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між ТМПШд, КДРПШ, КСРПШ і ТМЗСЛШс та тотальними, більшістю поздовжніх розмірів, обхватних розмірів верхньої кінцівки і тулуба, половиною розмірів таза і більшістю показників компонентного складу маси тіла; між КДРЛШ та масою і площею поверхні тіла, більшістю обхватних розмірів кінцівок і показників ширини дистальних епіфізів трубчатих кісток, товщиною ШЖС кінцівок і практично усіма показниками компонентного складу маси тіла. Зворотні зв’язки встановлені між ТМПШд і ТМПШс та обхватами кисті і шиї; між КДРЛШ і КСРЛШ та товщиною майже половини ШЖС на верхній кінцівці і поодинокими складками на тулубі, ендо- і ектоморфним компонентами соматотипу і жировими масами тіла; між ТМШПд та більшістю поперечних розмірів тіла, товщиною ШЖС на нижній кінцівці і поодинокими складками на тулубі і верхній кінцівці; між ЛП та масою тіла, частиною поздовжніх і обхватних розмірів тіла, товщиною більшості ШЖС на верхній кінцівці, ендоморфним компонентом соматотипу і жировими масами тіла. Серед функціональних ЕхоКГ показників у більшості випадків вище наведені прямі зв’язки встановлені – між ADS і DE та тотальними, поздовжніми, більшістю поперечних і обхватних розмірів тіла, шириною дистальних епіфізів трубчатих кісток (за винятком гомілки), і більшістю показників компонентного складу маси тіла (за винятком жирової); між КДО і КСО та масою і площею поверхні тіла, половиною поздовжніх і обхватних розмірів тіла, шириною більшості дистальних епіфізів трубчатих кісток і м’язовими масами тіла; між EF та тотальними, більшістю поздовжніх і поперечних розмірів тіла, більшістю обхватів нижньої кінцівки і обхватами грудної клітки, ендоморфним компонентом соматотипу, жировими масами тіла і м’язовою масою тіла за Матейко; переважно недостовірні середньої сили зв’язки між АоК і РРІ та обхватами верхньої кінцівки і ектоморфним компонентом соматотипу; переважно недостовірні середньої сили зв’язки між УО і УІ та масою тіла, половиною показників ширини дистальних епіфізів трубчатих кісток і більшістю обхватних розмірів. Зворотні зв’язки встановлені – між VcF та площею поверхні тіла, більшістю поздовжніх розмірів, третиною обхватних розмірів, кістковою і м’язовими масами тіла; між ФВ та обхватами плеча, стегна і шиї, мезоморфним компонентом соматотипу і м’язовою масою тіла за АІХ; поодинокі зв’язки між DE, РРІ, RATIO, КДО, КСО, ΔS і ФВ та товщиною ШЖС (переважно на верхній кінцівці і тулубі); між КДО, УО, УІ і СO та ендо- і ектоморфним компонентами соматотипу і жировою масою тіла за Сірі (за винятком СО).

У дослідженнях П.В. Сарафінюка [2003] на аналогічній виборці підлітків взагалі встановлено, що тотальні розміри тіла мають більш виражені зв’язки з сонографічними розмірами серця, ніж парціальні (серед яких найбільш вагомі в хлопчиків обхвати кінцівок, шиї та грудної клітки, а у дівчаток – ще й розміри таза) та компоненти соматотипу й маси тіла. Ним також виявлені прямопропорційні статистично значущі зв’язки між параметрами тіла та ΔS, ФВ, УО, УІ і СО; а такі функціональні показники ЕхоКГ як VcF і СІ, взагалі не мали статистично значущих зв’язків з показниками будови тіла. Будо доведено, що в хлопчиків більшість ЕхоКГ параметрів мали сильніші й більш чисельні статистично значущі кореляції з показниками будови тіла, ніж у дівчаток; а також, що практично всі кореляції між ЕхоКГ параметрами й особливостями будови тіла в підлітків мали прямий характер, за виключенням ектоморфного компоненту соматотипу, зв’язки з яким у більшості випадків мали зворотній характер.

У наших дослідженнях, при розподілі підлітків на різні соматотипи, на відміну від вищенаведених даних, встановлено: зростання сили й кількості достовірних кореляцій; виражені статеві відмінності зв’язків не тільки за силою та кількістю, але й часто за напрямком; і що найбільш важливо, у більшості випадків відсутність невпорядкованих кореляцій між структурними й функціональними ЕхоКГ параметрами та окремими групами антропометричних і соматотипологічних показників.

Не зважаючи на ряд робіт, в яких встановлені значні відмінності ЕхоКГ параметрів у людей різних соматотипів, у сучасній науковій літературі практично не зустрічаються дані стосовно моделювання належних нормативних сонографічних параметрів серця в залежності від особливостей будови тіла в практично здорового населення [Шапаренко Г.П., 1999; Шапаренко Е.Г., 2005; Сарафінюк П.В., Даценко Г.В., Шаповал О.М., 2004; Маевский А.Е. и др., 2008]. Причому, у цих дослідженнях лише незначна кількість моделей сонографічних параметрів серця мала коефіцієнт детермінації R² більше 0,5 і, таким чином, ЕхоКГ параметри, що моделювали, більш ніж на 50 % залежалі від особливостей будови тіла та мали практичне значення для медицини. На нашу думку, це пов’язано з тим, що при побудові моделей науковці не проводили моделювання в представників окремих соматотипів, внаслідок чого нівелювались індивідуальні конституційні особливості людей.

У результаті проведеного прямого покрокового регресійного аналізу встановлено:

– у хлопчиків мезоморфів із 27 ЕхоКГ параметрів побудовано 22 моделі, що мають практичне значення для медицини (з них 11 моделей сонографічних розмірів серця, де R² дорівнює від 0,60 до 0,91 та 11 моделей функціональних ЕхоКГ показників, де R² дорівнює від 0,70 до 0,95), а також 2 моделі, що не мають практичного значення для медицини (моделі PPI i RATIO, де R² відповідно дорівнює 0,44 і 0,10); взагалі не побудовані моделі DE, EF i PI;

– у хлопчиків ектоморфів із 27 ЕхоКГ параметрів побудовано 16 моделей, що мають практичне значення для медицини (з них 6 моделей сонографічних розмірів серця, де R² дорівнює від 0,53 до 0,79 та 10 моделей функціональних ЕхоКГ показників, де R² дорівнює від 0,52 до 0,77), а також 9 моделей, що не мають практичного значення для медицини (з них 5 моделей сонографічних розмірів серця, де R² дорівнює від 0,19 до 0,46 та 4 моделі функціональних ЕхоКГ показників, де R² дорівнює від 0,24 до 0,49); взагалі не побудовані моделі РРІ і ФВ;

– у хлопчиків екто-мезоморфів із 27 ЕхоКГ параметрів побудовано 22 моделі, що мають практичне значення для медицини (з них 10 моделей сонографічних розмірів серця, де R² дорівнює від 0,63 до 0,89 та 12 моделей функціональних ЕхоКГ показників, де R² дорівнює від 0,52 до 0,88), а також 4 моделі, що не мають практичного значення для медицини (моделі КДРПШ, ADS, РІ і УІ, де R² відповідно дорівнює 0,47, 0,14, 0,27 і 0,21); взагалі не побудована лише модель СІ;

– у дівчаток мезоморфів із 27 ЕхоКГ параметрів побудовано 25 моделей, що мають практичне значення для медицини (з них 11 моделей сонографічних розмірів серця, де R² дорівнює від 0,65 до 0,99 та 14 моделей функціональних ЕхоКГ показників, де R² дорівнює від 0,58 до 0,99), а також лише 1 модель VcF, що не має практичного значення для медицини (R² дорівнює 0,25); взагалі не побудована лише модель СІ;

– у дівчаток ектоморфів із 27 ЕхоКГ параметрів побудовано лише 6 моделей, що мають практичне значення для медицини (з них 3 моделі сонографічних розмірів серця – ТМПШд, ТМШПд і ЛП, де відповідно R² дорівнює 0,60, 0,52 і 0,62 та 3 моделі функціональних ЕхоКГ показників – DE, ΔS і ФВ, де відповідно R² дорівнює 0,51, 0,55 і 0,51), а також 21 модель, що не має практичного значення для медицини (з них 8 моделей сонографічних розмірів серця, де R² дорівнює від 0,14 до 0,46 та 13 моделей функціональних ЕхоКГ показників, де R² дорівнює від 0,11 до 0,49);

– у дівчаток екто-мезоморфів для усіх 27 ЕхоКГ параметрів побудовані моделі, що мають практичне значення для медицини (з них 11 моделей сонографічних розмірів серця, де R² дорівнює від 0,50 до 0,98 та 17 моделей функціональних ЕхоКГ показників, де R² дорівнює від 0,82 до 0,97).

Як у хлопчиків, так і в дівчаток найменша кількість статистично значущих моделей, що мають практичне значення для медицини, побудована в підлітків ектоморфів (особливо виражено в дівчаток). У дівчаток мезо- й екто-мезоморфів кількість побудованих статистично значущих моделей, що мають практичне значення для медицини, більша порівняно з хлопчиками аналогічних соматотипів.

У попередніх дослідженнях співробітників НДЦ (2003-2004 рр.) на аналогічній виборці підлітків без розподілу на різні соматотипи було встановлено, що лише невелика кількість моделей ЕхоКГ параметрів (а саме – ТМПШд у дівчаток і хлопчиків; ТМПШс, КДРЛШ, ТМШПд, КДО, УО і СО у хлопчиків; та ЛП у дівчаток) залежала від особливостей будови тіла більше, ніж на 50 %. У хлопчиків авторами встановлена не лише більша кількість ЕхоКГ показників (7 проти 2), де кінцевий варіант регресійного поліному має R² вище 0,5, але й вища точність опису ознаки, що моделюється (від 51,0 до 59,3 %), порівняно з дівчатками – від 53,0 до 54,9 %.

У наших дослідженнях в усіх групах підлітків різних соматотипів (за винятком дівчаток ектоморфів) встановлено не тільки більшу кількість моделей ЕхоКГ показників, що мають практичне значення для медицини (від 16 до 27), але й вищу точність опису ознаки, що моделюється (у хлопчиків R² переважно від 0,6 до 0,85, а у дівчаток – від 0,8 до 0,9). Тобто, на відміну від загальної групи підлітків, при розподілі на різні соматотипи точність опису ознаки, що моделюється, вища в дівчаток, а не в хлопчиків.

Також привертає увагу цікава невідповідність між силою і кількістю статистично значущих кореляцій (яких у хлопчиків різних соматотипів більше, порівняно з дівчатками) та кількістю і точністю опису ознаки моделей у підлітків мезо- і екто-мезоморфів, що мають практичне значення для медицини (які навпаки більші в дівчаток, ніж у хлопчиків). На нашу думку, це пояснюється двома факторами: по-перше регресійний аналіз базується на оцінці множинних кореляцій; і по-друге в дівчаток відповідних соматотипів в 1,5-2 рази більша кількість недостовірних середньої сили зв’язків між ЕхоКГ параметрами і особливостями будови тіла, що ще раз вказує на правильність нашого підходу до оцінки цих зв’язків.

При аналізі антропометричних, соматотипологічних показників і показників компонентного складу маси тіла, що входили до моделей ЕхоКГ параметрів, встановлені наступні особливості:

– до моделей усіх ЕхоКГ параметрів, що мають практичне значення для медицини найчастіше входили: у хлопчиків мезоморфів – товщина ШЖС (27,8 %), обхватні розміри тіла (23,2 %), поперечні розміри тіла (19,4 %) і поздовжні розміри тіла (11,1 %); у хлопчиків ектоморфів – обхватні розміри тіла (31,3 %), товщина ШЖС (26,3 %), поперечні розміри тіла (18,8 %) і ширина дистальних епіфізів трубчатих кісток (11,3 %); у хлопчиків екто-мезоморфів – обхватні розміри тіла (32,1 %), товщина ШЖС (20,8 %), поперечні розміри тіла (13,2 %), і поздовжні розміри тіла (10,4 %); у дівчаток мезоморфів – обхватні розміри тіла (31,1 %), поперечні розміри тіла (26,1 %) і товщина ШЖС (21,0 %);  у дівчаток ектоморфів – обхватні розміри тіла (30,3 %), поперечні розміри тіла (18,2 %), поздовжні розміри тіла, товщина ШЖС і компоненти соматотипу (по 12,1 %); у дівчаток екто-мезоморфів – обхватні розміри тіла (37,7 %), товщина ШЖС (14,6 %), поперечні розміри тіла і ширина дистальних епіфізів трубчатих кісток (по 13,9 %). Привертає увагу збільшення відсотку входження до моделей у хлопчиків екто-мезоморфів показників компонентного складу маси тіла і компонентів соматотипу (відповідно 8,5 і 7,6 %), а у дівчаток екто-мезоморфів – лише компонентів соматотипу (9,2 %);

– до моделей сонографічних розмірів серця, що мають практичне значення для медицини найчастіше входили: у хлопчиків мезоморфів – товщина ШЖС і обхватні розміри тіла (по 26,5 %), поперечні розміри тіла (18,4 %) і поздовжні розміри тіла (10,2 %); у хлопчиків ектоморфів – поперечні розміри тіла (29,6 %), товщина ШЖС і обхватні розміри тіла (по 22,2 %), ширина дистальних епіфізів трубчатих кісток (14,8 %); у хлопчиків екто-мезоморфів – обхватні розміри тіла (38,3 %), товщина ШЖС (23,4 %) і поперечні розміри тіла (12,8 %); у дівчаток мезоморфів – обхватні розміри тіла (40,4 %), поперечні розміри тіла (27,7 %) і товщина ШЖС (19,2 %); у дівчаток ектоморфів – обхватні розміри тіла й поперечні розміри тіла (по 25,0 %), товщина ШЖС і ширина дистальних епіфізів трубчатих кісток (по 18,8 %); у дівчаток екто-мезоморфів – обхватні розміри тіла (34,6 %), товщина ШЖС (19,2 %), поперечні розміри тіла (13,5 %) і поздовжні розміри тіла (11,5 %). Привертає увагу збільшення відсотку входження до моделей у дівчаток екто-мезоморфів компонентів соматотипу (9,6 %);

– до моделей функціональних ЕхоКГ показників, що мають практичне значення для медицини, найчастіше входили: у хлопчиків мезоморфів – товщина ШЖС (28,8 %), поперечні та обхватні розміри тіла (по 20,3 %), поздовжні розміри тіла (11,9 %); у хлопчиків ектоморфів – обхватні розміри тіла (35,9 %), товщина ШЖС (28,3 %) і поперечні розміри тіла (13,2 %); у хлопчиків екто-мезоморфів – обхватні розміри тіла (27,1 %), товщина ШЖС (18,6 %), поперечні розміри тіла (13,6 %), поздовжні розміри тіла (11,9 %), ширина дистальних епіфізів трубчатих кісток і показники компонентного складу маси тіла (по 10,2 %); у дівчаток мезоморфів – обхватні і поперечні розміри тіла (по 25,0 %) та товщина ШЖС (22,2 %); у дівчаток ектоморфів – обхватні розміри тіла (35,3 %), компоненти соматотипу (23,5 %), поздовжні розміри тіла (17,7 %) і поперечні розміри тіла (11,8 %); у дівчаток екто-мезоморфів – обхватні розміри тіла (39,7 %), ширина дистальних епіфізів трубчатих кісток (15,4 %), поперечні розміри тіла (14,1 %) і товщина ШЖС (11,5 %).

Таким чином, у підлітків, незалежно від соматотипу, до моделей ЕхоКГ показників, що мають практичне значення для медицини, найбільш часто входять обхватні розміри тіла й товщина ШЖС. Виняток складають дівчатка ектоморфи, що, можливо, пов’язано з малою кількістю побудованих у цій групі моделей ЕхоКГ параметрів, що мають практичне значення для медицини.

У дослідженнях П.В. Сарафинюка зі співавторами [2004] на аналогічній виборці підлітків без розподілу на різні соматотипи, було встановлено, що до моделей сонографічних розмірів серця найчастіше входили обхватні розміри грудної клітки, ширина дистальних епіфізів трубчатих кісток (зокрема гомілки) та розміри таза; а до моделей функціональних ЕхоКГ параметрів найбільш часто входили обхватні розміри тіла та розміри таза. Тобто, на відміну від наших досліджень, в моделях підлітків взагалі, відсутні показники, що характеризують розвиток жирового компоненту соматотипу; серед поперечних розмірів тіла входили лише розміри таза (в наших дослідженнях рівномірно розміри таза і грудної клітки); серед основних, присутні показники ширини дистальних епіфізів трубчатих кісток (які в наших дослідженнях зустрічались у підлітків різних соматотипів взагалі лише від 3,4 до 13,9 %).

Підводячи підсумок усієї роботи слід підкреслити, що проведений аналіз взаємозв’язків ЕхоКГ параметрів з антропометричними, соматотипологічними показниками й компонентним складом маси тіла в практично здорових міських хлопчиків і дівчаток Поділля різних соматотипів дозволив побудувати чисельні нормативні регресійні моделі ЕхоКГ параметрів у залежності від особливостей будови тіла. Отримані результати, у подальшому, допоможуть на ранніх етапах виявляти групи ризику серед підлітків з захворюваннями ССС.

 

Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у встановлені та аналізі кореляційних зв’язків ЕхоКГ параметрів у практично здорових міських хлопчиків і дівчаток Поділля різних соматотипів, на основі котрих розроблені регресійні моделі індивідуальних нормативних значень сонографічних розмірів серця та функціональних ЕхоКГ показників.

1. У хлопчиків, незалежно від соматотипу, між розмірами серця та більшістю тотальних, парціальних розмірів тіла й показників компонентного складу маси тіла встановлені прямі сильні й переважно середньої сили зв’язки: у мезоморфів з усіма показниками ПШ, ТМЗСЛШ; в ектоморфів практично всі з показниками ПШ, КДРЛШ та КСРЛШ; в екто-мезоморфів практично всі з показниками ЛШ, ТМПШд і ТМШПс.

2. У дівчаток різних соматотипів встановлені прямі, переважно середньої сили, зв’язки між розмірами серця та соматичними розмірами тіла: у мезоморфів – між КДРЛШ, КДРПШ та КСРПШ, ТМШП, ЛП та більшістю тотальних, парціальних розмірів тіла, показників компонентного складу маси тіла, а також між ТМЗСЛШ та більшістю тотальних, поздовжніх і поперечних розмірів тіла; в ектоморфів – між товщиною ТМПШд, ТМЗСЛШс, ЛП та тотальними, парціальними розмірами тіла й показниками компонентного складу маси тіла; в екто-мезоморфів – між показниками ПШ, ТМЗСЛШс та більшістю тотальних, поздовжніх, обхватних розмірів і показників компонентного складу маси тіла.

3. У хлопчиків між функціональними ЕхоКГ показниками й соматичними розмірами тіла встановлені наступні прямі переважно середньої сили зв’язки: у мезоморфів – між АоК, КДО та КСО, УО та ХО і більшістю тотальних, обхватних і поперечних розмірів грудної клітки, м’язовою та кістковою масою тіла; в ектоморфів – між аналогічними показниками ЕхоКГ мезоморфів та практично усіма тотальними, парціальними розмірами тіла й показниками компонентного складу маси тіла; в екто-мезоморфів – між КДО, ФВ та ΔS, УО і ХО та усіма тотальними, більшістю парціальних розмірів, товщиною ШЖС на верхній кінцівці й тулубі, ендоморфним компонентом соматотипу й показниками компонентного складу маси тіла; між EF і AoK  та більшістю поздовжніх розмірів, товщиною ШЖС на тулубі й показників компонентного складу маси тіла.

4. У дівчаток різних соматотипів між функціональними ЕхоКГ показниками й соматичними розмірами тіла встановлені прямі зв’язки: у мезоморфів - переважно середньої сили між КДО, УО, ХО та більшістю тотальних і парціальних розмірів тіла, м’язовою і кістковою масами тіла, а також між EF, PPI, RATIO та товщинами ШЖС, жировими масами тіла; в ектоморфів – прямі середньої сили між ADS, DE, УО та тотальними, парціальними розмірами й показниками компонентного складу маси тіла, а також між ФВ і ΔS та більшістю поздовжніх розмірів тіла, м’язовими й жировими масами; в екто-мезоморфів – прямі сильні й середньої сили між ADS, DE та тотальними, більшістю парціальних розмірів і показниками компонентного складу маси тіла; переважно середньої сили між КДО і КСО та більшістю обхватних розмірів, показників ШДЕ трубчатих кісток і м’язовими масами тіла. Переважно зворотні середньої сили зв’язки встановлені: у мезоморфів – між більшістю показників роботи клапанів серця з показниками будови тіла; в екто-мезоморфів – між більшістю функціональних ЕхоКГ показників та товщиною ШЖС, компонентами соматотипу.

5. Як у хлопчиків, так і в дівчаток найменша кількість регресійних моделей 27 можливих ЕхоКГ параметрів, що мають практичне значення для медицини, побудована в підлітків-ектоморфів (у хлопчиків – 16, де R² переважно від 0,6 до 0,7; а в дівчаток – 6, де R² переважно від 0,5 до 0,6). У дівчаток мезо- і екто-мезоморфів кількість побудованих моделей, що мають практичне значення для медицини та точність опису ознаки, що моделюється, більша, ніж у хлопчиків аналогічних соматотипів (відповідно в дівчаток 25 і 27 моделей, де R² переважно від 0,8 до 0,9; а в хлопчиків – по 22 моделі, де R² переважно від 0,6 до 0,85).

6. У підлітків різних соматотипів до моделей ЕхоКГ параметрів, що мають практичне значення для медицини, найбільш часто входять: у мезоморфів – обхватні (відповідно для розмірів та функціональних показників ЕхоКГ у хлопчиків 26,5 і 20,3 %, а в дівчаток 40,4 і 25,0 %) і поперечні (у хлопчиків 18,4 і 20,3 %, у дівчаток 27,7 і 25,0 %) розміри тіла та товщина ШЖС (у хлопчиків 26,5 і 28,8 %, у дівчаток 19,2 і 22,2 %); в екто-мезоморфів – обхватні розміри тіла (у хлопчиків 38,3 і 27,1 %, у дівчаток 34,6 і 39,7 %) та товщина ШЖС (у хлопчиків 23,4 і 18,6 %, у дівчаток 19,2 і 11,5 %); у хлопчиків ектоморфів – обхватні (22,2 і 35,9 %) і поперечні (29,6 і 13,2 %) розміри тіла та товщина ШЖС (22,2 і 28,3 %); у дівчаток ектоморфів – обхватні (20,5 і 35,3 %) і поперечні (20,5 і 11,8 %) розміри тіла.