ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ДОБИ ДИРЕКТОРІЇ (листопад 1918 – 1921 рр.) :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Суспільно-історична теорія і практика свідчать, що кожна держава, особливо на зламних етапах, якими є соціальна революція, зміна суспільного ладу, здобуття суверенітету, з метою охорони державного ладу, забезпечення внутрішньої безпеки, захисту законних інтересів держави і громадян значної уваги приділяє розбудові органів охорони правопорядку та виробленню нормативно-правової бази, що визначає організаційно-правові засади їх функціонування. Про це свідчить і досвід становлення сучасної незалежної України, вищий орган законодавчої влади якої, проголосивши у липні 1990 р. Декларацію про державний суверенітет України, ще до прийняття у серпні 1991 р. Акта проголошення незалежності України та невдовзі після його прийняття ухвалив низку законів з питань охорони правопорядку та боротьби зі злочинністю, які стали правовими засадами організації та діяльності органів внутрішніх справ нашої суверенної держави, а МВС України прийняло низку підзаконних нормативних актів, що визначають організаційно-правові засади організації та діяльності органів внутрішніх справ України, їх окремих служб та підрозділів у нових суспільно-політичних умовах.

Подібні проблеми розбудови власних органів внутрішніх справ та розробки правоохоронного законодавства поставали й перед українськими національними урядами періоду Української революції 1917–1921 рр., у тому числі перед Директорією УНР після її приходу до влади в грудні 1918 р.

З урахуванням подібності обставин, за яких в Україні йшов процес становлення законодавства, що регулювало відносини в галузі правоохоронної діяльності у 1918–1921 рр., та відбувається реформування сучасного українського правоохоронного законодавства, історія розбудови в Україні таких правоохоронних органів, як органи внутрішніх справ та їх вищого керівного органу – МВС, і становлення організаційно-правових засад їх діяльності має неабиякий теоретичний і практичний інтерес, оскільки є підстави провести певні паралелі між тодішніми і сучасними умовами й цілями розбудови органів внутрішніх справ і правового регулювання їх організації й діяльності та виявити загальні закономірності й відмінності цих процесів. Вивчення й аналіз організаційно-правових засад, на яких будувалися організація та діяльність органів внутрішніх справ в Україні доби визвольних змагань, дозволить виявити допущені окремими політиками помилки і свідомі перекоси у галузі правового забезпечення діяльності цих органів, з одного боку, показати шляхи розвитку і надбання тогочасної нормотворчої діяльності, спрямованої на створення та вдосконалення нормативно-правової бази, покликаної регулювати правоохоронні відносини й визначати порядок організації та діяльності центрального апарату системи органів внутрішніх справ, з другого.

Створення нормативно-правової бази організації та діяльності органів державної виконавчої влади, зокрема Міністерства внутрішніх справ, є одним з пріоритетних завдань держави. Не стала винятком у цьому питанні й УНР доби Директорії, перед якою після повалення Гетьманату П. Скоропадського постало невідкладне завдання розбудови власних правоохоронних органів.

Дане питання є актуальним і для сучасності. При розробці та вдосконаленні організаційно-правових засад діяльності МВС суверенної України широко використовується міжнародний досвід. Наприклад, досвід таких країн, як Німеччина, Польща, Російська Федерація, Угорщина тощо. Але, на нашу думку, в процесі вдосконалення організаційно-правових засад діяльності МВС України, особливо в умовах розпочатого реформування відомства, необхідно обов’язково звертатися й до історичного досвіду нашої країни, з тим щоб на основі ретельного аналізу виявити допущені тогочасною владою помилки, а також встановити можливість врахування у сучасній практиці тих позитивних надбань, які були напрацьовані у минулі роки, і зокрема – досвіду правового забезпечення організації та діяльності МВС УНР доби Директорії. Вищевикладені положення і визначають актуальність даної праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження виконане відповідно до планової тематики науково-дослідної роботи кафедри історії держави та права Національної академії внутрішніх справ України та відповідає завданням Цільової комплексної програми Національної Академії Наук України № 0186.0.070872 «Актуальні проблеми історії Українського національного державотворення».