СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ БРЫЖЕЕЧНЫХ ЛИМФАТИЧЕСКИХ УЗЛОВ КРЫС ПРИ ПАРЕНТЕРАЛЬНОМ ВВЕДЕНИИ КСЕНОГЕННОЙ СПИННОМОЗГОВОЙ ЖИДКОСТИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ БРЫЖЕЕЧНЫХ ЛИМФАТИЧЕСКИХ УЗЛОВ КРЫС ПРИ ПАРЕНТЕРАЛЬНОМ ВВЕДЕНИИ КСЕНОГЕННОЙ СПИННОМОЗГОВОЙ ЖИДКОСТИ
Альтернативное Название: СТРУКТУРНІ ЗМІНИ БРИЖОВИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ ЩУРІВ ПРИ ПАРЕНТЕРАЛЬНОМУ ВВЕДЕННІ КСЕНОГЕННОЇ СПИННОМОЗКОВОЇ РІДИНИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріал і методи дослідження. Прижиттєвий забір СМР здійснювали шляхом субокципитальної пункції на донорському пункті ВАТ «Широке» Сімферопольського району й у науково-виробничому об'єднанні «Еліта» Червоногвардійського району Автономної Республіки Крим. Фіксацію тварини-донора здійснювали за допомогою спеціального станка (В.В. Ткач, Н.И. Сивуха, Ю.В. Булавко, 1977).  Взяту СМР у пластикових системах піддавали заморожуванню  в рідкому азоті при температурі -196 °С та транспортували на Кримську республіканську станцію переливання крові (м. Сімферополь). Отриману СМР проводили через бактеріальні мілліпорні фільтри й запаювали в ампули по 1 мл.


Експериментальне дослідження було проведене на 144 самках білих щурів лінії Вістар. Відповідно до поставленої мети й завдань експериментальної роботи, усі тварини були розділені на 4 групи, кожна с яких включала 2 підгрупи (експериментальну та контрольну): 1 група - тварини періоду новонародженості (1-2 доба після народження) з однократним введенням СМР або фізіологічного розчину; 2 група - статевозрілі тварини (6 міс.) з однократним введенням СМР або фізіологічного розчину; 3 група - тварини періоду новонародженості (1-2 доба після народження) з багаторазовим введенням СМР або фізіологічного розчину; 4 група - статевозрілі тварини (6 міс.) з багаторазовим введенням СМР або фізіологічного розчину. СМР вводили парентерально (внутрішньоочеревинно) з розрахунку 2 мл/кг маси тварини (як при однократній, так і при багаторазовій кратності введення). Кожній підгрупі експериментальних тварин відповідно підбирали контрольних тварин, ідентичних експериментальним за віком і масою тіла. Тваринам контрольних підгруп уводили фізіологічний розчин у тій же дозі й по тій же схемі, що й у експериментальних підгрупах. У ході експерименту тварин утримували у стандартних умовах віварію.


Експеримент на тваринах виконували відповідно до правил Європейської конвенції захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних і інших наукових цілях (протокол засідання комітету з біоетики Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського № 20 від 9 жовтня 2008 р.).


Тварин виводили з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом на 7-у, 30-у та 60-у доби експерименту. Відразу ж виділяли БЛВ, розташованих по ходу брижових судин (А.Д. Ноздрачев, Е.Л. Поляков, 2001). Від однієї тварини забирали 3-4 БЛВ. Після проведення макроскопічних описових і органометричних методів дослідження (Г.Г. Автандилов, 2001), матеріал фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну. Фіксацію, проводку матеріалу, заливання в парафінові блоки, виготовлення серійних зрізів здійснювали по загальноприйнятих методиках (Г.А. Меркулов, 1969). У якості оглядового гістологічного барвника використовували гематоксилін і еозин, з метою виявлення й характеристики колагенових волокон - забарвлення аніліновими барвниками по ван Гізон. Методи мікроскопічного опису, гісто- і цитоморфометрію, фотодокументування виконували за допомогою морфометричного комплексу, що включає в себе: мікроскоп Olympus BX-41 з об'єктивами: Plan 4x ?/-, Plan 10x x/0,25, Plan 40x x/0,65, ?/0,17, цифровий фотоапарат Olympus C 5050Z, персональний комп'ютер, принтер STYLUS-З84, з використанням ліцензованого програмного забезпечення «Відеотест-Морфологія».


На гістологічних зрізах визначали відносні площі основних структурно-функціональних зон: капсули й трабекулярних елементів, коркової, мозкової речовини, синусних просторів лімфатичного вузла, відносну кількість первинних і вторинних лімфоїдних вузликів. Кортико-медулярний індекс (КМІ) вираховували як співвідношення відносної площі коркової речовини до мозкової. Фолікулярний індекс визначали як співвідношення відносних кількостей первинних і вторинних лімфоїдних вузликів. Клітинний склад і співвідношення клітинних популяцій в основних структурно-функціональних зонах лімфатичного вузла визначали на умовній площі 9000 мкм2. Для визначення приналежності клітини до тої або іншої клітинної популяції використовували критерії, описані в літературі (М.Р. Сапин, В.И. Белкина, С.Б. Стефанов, 1988; B.D. Hames, 2000; C.L. Willard-Mack, 2006).


Підготовку матеріалу до електронномікроскопічного дослідження проводили за загальноприйнятими методиками з первинною фіксацією матеріалу глютаральдегідом. Ультратонкі зрізи виготовляли на ультрамікротомі ULTRACUT з контрастуванням уранілацетатом і цитратом свинцю. Перегляд і фотографування зрізів робили на електронному мікроскопі РЕМ-106.


При аналізі органометричних,  гісто- і цитоморфометричних методів дослідження вираховували середню арифметичну для всієї групи, середньоквадратичне відхилення, помилку середньої, коефіцієнт варіації, відхилення величини у експерименті від величини у контролі у відсотках. Вірогідність отриманих даних визначали на підставі t - критерію Стьюдента. Достовірними вважали результати при значенні Р (імовірність помилки) < 0,05. З метою виявлення факту й ступеня впливу контрольованих факторів (вік тварини-реципієнта, кратність парентерального введення СМР) на результуючі ознаки гістоморфометрії (кортико-медулярний, фолікулярний індекси, відносні площі синусних просторів, капсули й трабекулярних структур) провели двофакторний дисперсійний аналіз (Н.В. Макарова, В.Я. Трофимец, 2002; А.Н. Васильев, 2004). Статистичний аналіз отриманих результатів здійснювали за допомогою ліцензійного програмного забезпечення Microsoft Office Excel і Statistica 5.0.


Результати дослідження та їх аналіз. Дані органометрії виявили значну варіабельність маси й лінійних розмірів  БЛВ щурів контрольних підгруп, що пояснюється різницею форми лімфатичних вузлів, наявністю міжвузлових конгломератів.  Разом з тим, не виявлено статистично достовірних відмінностей органометричних даних БЛВ експериментальних тварин всіх підгруп від відповідних контрольних значень.


Гісто- і цитоморфометричне дослідження структурних особливостей БЛВ контрольних щурів різних вікових груп виявило ряд онтогенетичних закономірностей, а саме: зменшення відносної площі коркової речовини й зменшення значення кортико-медулярного індексу зі зростанням віку тварини; превалювання у корковій речовині БЛВ щурів раннього постнатального періоду первинних лімфоїдних вузликів над вторинними (з гермінативним центром), що пов'язано з особливостями природної антигенної стимуляції; зростання відносної кількості у всіх структурно-функціональних зонах БЛВ клітин ретикулярної строми, а також відносної кількості фагоцитарноактивних клітинних елементів в області мозкових тяжів.


Однократне введення ксеногенної СМР впливає на динаміку й співвідношення структурно-функціональних зон БЛВ щурів. При введенні СМР у ранньому постнатальному періоді виявлене достовірне зменшення відносної площі коркової речовини приблизно на 25% у порівнянні з відповідним показником контролю, зсув кортико-медулярного індексу у сторону зменшення на 0,81, короткочасне розширення синусів лімфатичного вузла (більш ніж на 60% у порівнянні з контролем). Найбільший ступінь виразності даних змін відзначали у ранні строки експерименту (на 7 добу). При морфометрії на 30 добу відзначали збільшення відносної площі капсули й трабекулярних структур лімфатичного вузла на 25% у порівнянні з контролем, що відображає реалізацію компенсаторно-пристосувальних реакцій (Ю.И. Бородин, М.Р. Сапин, Л.Е. Этинген, 1992; S.A. Elmore, 2006). Також на 30 добу експерименту відзначали збільшення сумарної відносної площі синусних просторів лімфатичного вузла в порівнянні з контролем на 32,9%. Слід зазначити також достовірне, у порівнянні з контролем, зниження фолікулярного індексу на 30 добу спостереження, що обумовлено збільшенням відносної кількості вторинних лімфоїдних вузликів. Подібні зміни можна розцінювати як активацію реакцій спрямованих на відновлення клітинної популяції в органі. На 60 добу експерименту достовірних відмінностей від контрольних значень виявлено не було, що обумовлено обмеженим за часом ефектом однократного введення СМР.


Результати цитоморфометричного методу дослідження при однократному введенні СМР у ранньому постнатальному періоді свідчать про деяку імуносупресивну дію, що характеризується, головним чином, достовірним зменшенням відносної кількості малих лімфоцитів (у порівнянні з контролем, на 7 добу спостереження: у паракортикальній зоні - на 11,1%, у мозкових тяжах - на 28%), збільшенням відносної кількості ретикулоцитів (у порівнянні з контролем, на 7 добу спостереження: у паракортикальній зоні - на 56,9%, у мозкових тяжах - на 86,6%) на тлі загального збідніння клітинами лімфоїдного ряду та збільшення в порівнянні з контролем відносної кількості макрофагів і плазматичних клітин у мозкових тяжах більш ніж в 3,5 рази в ранній термін експерименту. На 30 добу експерименту у всіх основних структурно-функціональних зонах лімфатичного вузла відзначається регенераторна динаміка, що характеризується збільшенням загальної популяції клітин лімфоїдного ряду, достовірним збільшенням відносної кількості молодих клітинних лімфоїдних форм (у порівнянні з контролем). У паракортикальній зоні відносна кількість середніх лімфоцитів збільшується більш ніж в 2 рази, в області коркового плато на 50%. У первинних лімфатичних вузликах також достовірно збільшується відносна кількість клітин, що мітотично діляться. На 60 добу після однократного введення СМР у ранньому постнатальному періоді цитоморфометрична характеристика у більшості спостережень вірогідно не відрізнялася від контрольних значень.


Аналізуючи результати гістоморфометрії й цитоморфометрії БЛВ експериментальних тварин при одноразовому введенні СМР у ранньому постнатальному періоді, у першу чергу необхідно відзначити обмежений у часі імунотропний ефект однократного введення СМР, що відображається найбільшою мірою у змінах саме у ранній термін експерименту. Характер іммунотропної дії парентерального введення СМР неоднозначний: з одного боку, відбувається ослаблення імунної реактивності, що проявляється у збіднінні клітинними елементами, зменшенні відносної площі коркової речовини. З іншого боку, відбувається активація процесів гемо- і лімфоциркуляції, що характеризується  розширенням судин мікроциркуляторного русла, синусних просторів лімфатичного вузла; крім цього, відбувається активація фагоцитарної клітинної ланки. Разом з тим, подібні зміни гісто- і цитоморфологичної картини лімфатичного вузла можуть бути взаємозалежні, з огляду на можливу активацію процесів міграції й апоптичної загибелі клітин лімфоїдного ряду.  


Дані ультрамікроскопічного дослідження клітинних елементів різних структурно-функціональних зон БЛВ експериментальних щурів при однократному введенні СМР у ранньому постнатальному періоді свідчать по закінченні першого тижня експерименту про порушення іммунореактивних процесів, можливих проявах апоптозу, що характеризуються гострими інвагінатами каріолеми низько диференційованих клітинних елементів лімфоїдного ряду. Ультрамікроскопічна будова плазмоцитів характеризується ознаками дистрофії, що проявляються гіпертрофованими комплексом Гольджі й гранулярною ендоплазматичною сіткою.  Разом з тим, виявлені виразні ознаки підвищеної фагоцитарної активності тканинних макрофагів і фагоцитуючих ретикулоцитів на фоні посилення процесів внутрішньоклітинного метаболізму. 


Особливості реакції БЛВ експериментальних тварин при багаторазовому введенні СМР у ранньому постнатальному періоді проявлялися в більш значних змінах ніж при однократному введенні, а також розтягнутому за  часом ефекті. На 7 добу експерименту, за даними гістоморфометрії, у порівнянні з контролем, відзначене достовірне зменшення відносної площі коркової речовини (на 23%) і збільшення мозкової речовини (на 21,5%), з відповідним зниженням КМІ. Разом з тим, звертає на себе увагу найбільша виразність даних змін в ранні терміни, тоді як на 30 й 60 добу експерименту показники відносних площ коркової й мозкової речовини наближалися до відповідних контрольних значень. Зміни відносної площі синусних просторів також найбільш виражені у ранні терміни спостереження (на 7 добу експерименту сумарна відносна площа синусних просторів перевищувала відповідний показник у контролі на 64%)., Зміни відносних площ капсули й трабекулярних структур лімфатичного вузла зі збільшенням терміну експерименту характеризувалися, навпаки, наростаючою динамікою в порівнянні з контрольними значеннями (на 7 добу експерименту сумарна відносна площа капсули й трабекулярних структур перевищувала відповідний показник у контролі на 14,2%, на 30 добу - на 37,8%, на 60 добу - на 41,9%). Подібні зміни розподілу структурно-функціональних зон можуть свідчити про наростаючі адаптаційні процеси, дозрівання й становлення імунної системи організму-реципієнта. Активація адаптаційно-пристосувальних реакцій приводить до нівелювання ефекту парентерального введення СМР, вираженого в ранній термін експерименту. Слід зазначити, що подібна динаміка простежується лише у відношенні коркової й мозкової речовин, торкаючись лімфопоетичної функції органа. Зміни стромальних структур, систем внутріорганної гемо- і лімфоциркуляції носять наростаючий характер і обумовлені неспецифічною реакцією організму піддослідних тварин. Т.ч. при динаміці міграційної активності, про що можна судити по стану синусних просторів лімфатичного вузла, компенсаторні реакції реалізуються за рахунок активації лімфопоетичної функції органа, що побічно підтверджується збільшенням, у порівнянні з контролем, відносної кількості  вторинних лімфоїдних вузликів на 60 добу спостереження й відповідним зниженням фолікулярного індексу.


Дані цитоморфометричного аналізу підтверджують, у цілому, характер гістоморфометричних змін. Клітинний склад паракортикальної зони характеризувався на 7 й 60 добу експерименту збільшенням відносної кількості ретикулоцитів у порівнянні з контролем (7 доба - на 38,6%, 60 доба - на 81,2%) з паралельним зниженням загальної щільності клітин лімфоїдного ряду. Подібні зміни клітинного складу простежувалися й у корковому плато. Паралельно із цим, у паракортикальній зоні спостерігали, особливо на 60 добу експерименту, достовірне збільшення відносної кількості макрофагів (більш ніж в 3 рази в порівнянні з відповідними контрольними значеннями), а також клітин плазмоцитарного ряду (на 80%), що є нехарактерним для даної структурно-функціональної зони лімфатичного вузла. Дані зміни можна розцінювати як наслідок значного посилення міграційної активності клітин. Зміни клітинного складу мозкових тяжів характеризувалися в усі строки експерименту також зниженням відносної кількості малих лімфоцитів на тлі збільшення стромальних клітинних структур і макрофагально-плазмоцитарної інфільтрації. Разом з тим, слід зазначити зміни клітинного складу функціонально значимої зони лімфатичного вузла, - лімфоїдного вузлика. На 7 й 30 добу експерименту клітинний склад даних утворень характеризувався достовірним зменшенням відносної кількості малих (7 доба - на 7,3%, 30 доба - на 2,9%) і середніх лімфоцитів (7 доба - на 42,6%, 30 доба - на 31,6%) на тлі збільшення відносної кількості клітин стромального мікрооточення (7 доба - на 64,3%, 30 доба - на 83,8%). Однак, на 60 добу експерименту спостерігали зміни, характерні для процесу трансформації первинних лімфоїдних вузликів у вторинні, тобто процесу формування гермінативних центрів, що знайшло відображення в збільшенні відносної кількості незрілих клітинних форм лімфоїдного ряду (середніх лімфоцитів - на 32,4%, лімфобластів - на 92,7%), підвищенні числа клітин на різних стадіях мітотичного ділення (більш ніж в 2 рази) на фоні збільшення щільності іммунокомпетентних клітин у цілому.


Найбільші ультрамікроскопічні зміни визначали на 30 й 60 добу (тобто зі збільшенням тривалості введення СМР) у клітинах плазмоцитарного ряду, а також у малодиференційованих клітинних елементах лімфоїдного ряду. Так, серед особливостей ультрамікроскопічної будови лімфобластів відзначені ознаки внутрішньоклітинного набряку, часткової деструкції мітохондрій, що свідчить про порушення процесів імунної проліферації у лімфоїдних вузликах. Плазмоцити мають значно розширені цистерни комплексу Гольджі та канали ендоплазматичної сітки, що обумовлено значним функціональним навантаженням в умовах дефіциту молодих форм клітин плазмоцитарного ряду.


Характеризуючи можливі механізми даних структурних змін, слід зазначити головну роль активації міграційних процесів, що проявляється в розширенні синусних просторів і судин мікроциркуляторного русла (найбільшою мірою паракортикальних венул з високим кубічним ендотелієм). Вплив парентерального введення СМР на функціональну іммунореактивність лімфатичного вузла зі збільшенням строку експерименту викликає відповідну адаптаційно-пристосувальну реакцію. Можливими механізмами реалізації таких реакцій, спрямованих на відновлення клітинної популяції, є процеси міграції іммунокомпетентних клітин із центральних органів іммуногенезу, процеси іммунопоезу у вторинних лімфоїдних вузликах. Разом з тим, різноспрямований характер змін гістоархітектоники й клітинного складу дозволяє говорити про напруженість процесів імунологічної реактивності.


При однократному введення СМР у періоді статевої зрілості спостерігаються зворотні зміни, що характеризуються, головним чином, збільшенням площі коркової речовини (у порівнянні з відповідними контрольними показниками, воно становило на 30 добу - 19,3%, на 60 добу - 18%), розширенням синусної сітки БЛВ (на 7 добу - на 32,5%). Крім цього, на ранніх термінах експерименту звертає на себе увагу збільшення відносної площі стромальних структур і синусної мережі лімфатичного вузла. У більш пізніх термінах експерименту, на 30 й 60 добу, дані показники вірогідно не відрізнялися від контрольних значень. Паралельно зі збільшенням відносної площі коркової речовини й відповідним підвищенням КМІ, за результатами цитоморфометричного аналізу практично у всіх досліджуваних структурно-функціональних зонах лімфатичного вузла на 7 добу експерименту відзначали достовірне зниження відносної кількості ретикулярних клітин (у паракортикальній зоні - на 39,5%, у мозкових тяжах - на 24,1%, у первинних лімфоїдних вузликах - на 51,7%), що побічно свідчить про збільшення загальної щільності популяції клітин лімфоїдного ряду. Клітинний склад Т-залежної зони лімфатичного вузла зазнав незначних змін на 7 й 30 доби експерименту, характеризувався збільшенням відносної кількості зрілих клітинних форм лімфоїдного ряду (у порівнянні з контролем: на 7 добу - на 8,1%, на 30 добу - на 5,5%). Разом з тим, у мозкових тяжах відзначали достовірне зниження відносної кількості малих лімфоцитів і, пропорційно цьому, збільшення незрілих клітинних форм на 50% і 45,4%, відповідно на 30 й 60 добу експерименту, що відображає процеси активізації диференціювання й міграції імунокомпетентних клітин. Значним також є достовірне збільшення кількості фагоцитуючих клітин у мозкових тяжах (більш ніж на 70% у порівнянні з контрольними показниками) найбільш виражене на ранніх строках експерименту, що перекликається зі змінами в групах раннього постнатального періоду. Клітинний склад коркового плато характеризувався змінами співвідношення відносної кількості малих і середніх лімфоцитів на 7 й 30 доби експерименту при збільшенні загальної щільності популяції клітин лімфоїдного ряду.


Показовими є зміни клітинного складу лімфоїдних вузликів, що характеризуються на ранніх термінах експерименту збільшенням на 77,1% незрілих лімфоїдних клітинних форм при зниженні відносної кількості ретикулоцитів. Ще більшого функціонального значення даний факт набуває з урахуванням збільшення відносної площі коркової речовини, переваги вузликів з гермінативними центрами. Фолікулярний індекс вірогідно знижувався на 7 й 30 доби експерименту в порівнянні з відповідними контрольними показниками. Подібні гісто- і цитоморфометрічні зміни свідчать про підвищення реактивності імунопроліферативної частини лімфатичного вузла.


Електронномікроскопічне дослідження БЛВ експериментальних тварин при однократному введенні СМР у періоді статевої зрілості не виявило ознак клітинної дистрофії, навпроти, макрофаги, клітини плазмоцитарного ряду мали ознаки високої функціональної активності. Дані зміни на фоні значного розширення синусної мережі лімфатичного вузла й просвіту судин мікроциркуляторного русла спостерігали найбільшою мірою на 7 добу експерименту.


Резюмуючи виявлені структурні зміни БЛВ тварин при однократному введенні СМР у періоді статевої зрілості, можна говорити про імуностимулуючу дію парентерального введення ксеногенної СМР, що проявляється в активізації процесів лімфо- і гемоциркуляції, процесів фагоцитарної активності, у збільшенні реактивності функціонально значимих центрів. Разом з тим, ефект обмежений в часі, що пояснюється, очевидно, особливостями реакції організму-реципієнта на однократне введення СМР.


Багаторазове введення ксеногенної СМР у періоді статевої зрілості надає більше виражений і постійний вплив на гісто- і цитоморфологічну картину БЛВ. Спрямованість змін при цьому ідентична таким при однократному введенні СМР у періоді статевої зрілості. Показовим є виражене статистично достовірне (Р≤0,05) зростання КМІ зі збільшенням терміну експерименту, обумовлене, у порівнянні з контрольними значеннями, збільшенням відносної площі коркової речовини (30 доба - на 24,3%, 60 доба - на 36,8%) і зменшенням мозкової речовини (7 доба - на 14,8%, 30 доба - на 29,4%, 60 доба - 42,1%).


Цитоморфологічна картина структурно-функціональних зон БЛВ характеризується, головним чином, в усі терміни експерименту збільшенням щільності популяції клітин лімфоїдного ряду, що побічно відображається в зменшенні відносної кількості ретикулярних клітин. Найбільшою мірою зниження відносної кількості ретикулоцитів відзначали на 30 й 60 доби експерименту (на 60 добу у паракортикальній зоні - на 64,8%, у мозкових тяжах - на 45,7%, в області коркового плато - на 66,9%, у первинних лімфоїдних вузликах - на 40,6%). Динаміка відносної кількості малих і середніх лімфоцитів у різний термін експерименту носила найчастіше різнонаправлений характер. Як і при однократній схемі введення СМР, найбільш виражені зміни регенераторного характеру відзначали при дослідженні відносного клітинного складу лімфоїдних вузликів, що проявляються в збільшенні клітин, що діляться (на 7 й 30 доби експерименту - більш ніж в 2 рази, на 60 добу - більш ніж в 5 разів). На гістоморфологічному рівні дослідження, крім переваги вторинних лімфоїдних вузликів у цілому, багато первинних лімфоїдних вузликів характеризуються процесами формування гермінативних центрів. Відповідним відображенням даного процесу стало істотне (більш ніж в 2 рази) статистично достовірне в порівнянні з контрольними показниками зниження фолікулярного індексу на 30 й 60 доби експерименту.


Проведений двофакторний дисперсійний аналіз гістоморфометричних показників свідчить про найбільший вплив на результуючі ознаки 7 доби експерименту фактора вікового періоду (більше 90%), тоді як на 60 добу експерименту для більшості ознак визначальним є кратність введення СМР. Подібний розподіл ступеня впливу контролюючих факторів на результуючі пояснюється, очевидно, значно більшою лабільністю імунної системи тварин-реципієнтів раннього постнатального періоду й малою різницею у кількості парентеральних ін'єкцій СМР при однократній або багаторазовій схемі введення на 7 добу експерименту.


Різноспрямованість змін при парентеральному введенні ксеногенної СМР у різні вікові періоди, можливо, пояснюється незрілістю адаптаційно-пристосувальних механізмів, лабільністю імунної системи в ранньому постнатальному періоді. Також не виключається механізм центральної дії СМР; у ранньому постнатальному періоді гемато-енцефалічний бар'єр функціонально незрілий, що підвищує імовірність прямого впливу біологічно активних речовин СМР на нейроендокринні центри. Дана гіпотеза знаходить своє підтвердження також в експериментальних роботах, присвячених вивченню реакції органів репродуктивної системи на парентеральне введення СМР, з визначенням значно більш вираженого впливу парентерального введення СМР у ранньому постнатальному періоді на показники фертильності (В.В. Ткач, В.А. Королев, М.В. Зубец, 1995; Е.Ю. Бессалова, В.В. Ткач, В.А. Королев, 2006). У свою чергу, численними дослідниками встановлена реакція імунної системи на зміни гормонального фону гіпоталамо-гіпофізарної системи, на зсув рівноваги активності симпатичного й парасимпатичного відділів вегетативної системи (Д.Г. Розин, 1985; М. Aim, 1993; C.A. Janeway, P. Travers, M. Walport, 2001; Е.С. Воронин, А.М. Петров, М.М. Серых, 2002). Зміни, отримані в групах зрілого вікового періоду, свідчать про активацію регенераторно-трофічних процесів, що носять стабільний характер при багаторазовому введенні СМР.


Зміни клітинного складу різних структурно-функціональних зон БЛВ щурів при парентеральному введенні ксеногенної СМР свідчать про виражену імунотропну дію останньої. При введенні СМР у ранньому постнатальному періоді відзначається деяка імуносупресивна дія: при однократному введенні - тільки на ранніх етапах експерименту, при багаторазовому введенні - у всі терміни експерименту з тенденцією до наростання змін. При введенні СМР у періоді статевої зрілості відзначена виражена імунопроліферативна дія, активація функціональних центрів лімфатичного вузла.


Подібні ефекти впливу СМР на клітинний склад опосередковуються активацією процесів гемо- і лімфоциркуляції на органному й тканинному рівнях, впливом цілого ряду імунотропних речовин гормональної природи (мелатонін, ендорфіни, енкефаліни, серотонін і т.д.), що містяться в лікворі. Разом з тим, механізми прояву активності даних біологічно активних речовин до кінця залишаються не з'ясованими, як і залишаються невивченими тонкі механізми імунотропної дії СМР.  


              


ВИСНОВКИ


У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й практичне вирішення актуального науково-практичного завдання встановлення особливостей структурних перетворень брижових лімфатичних вузлів щурів на органному, тканинному, клітинному й субклітинному рівнях при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини.


1.    Дослідження структури брижових лімфатичних вузлів контрольних щурів виявило достовірне зменшення відносної площі коркової речовини,  зниження кортико-медулярного індексу зі зростанням віку тварини. Клітинний склад лімфатичних вузлів зі збільшенням періоду спостереження характеризується підвищенням відносної кількості клітин ретикулярної строми у всіх структурно-функціональних зонах і фагоцитарноактивних клітинних елементів мозкових тяжів.


2.    Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини у ранньому постнатальному періоді призводить до статистично достовірного зниження кортико-медулярного індексу на 38,5% - на 7-у добу експерименту при однократному введенні й на 4,9% - на 60-у добу при багаторазовому введенні. Знижується відносна кількість клітин лімфоїдного ряду, спостерігається макрофагальна й плазмоцитарна інфільтрація.


3.    При парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини тваринам періоду статевої зрілості виявлені морфологічні ознаки підвищеної імунологічної реактивності, що проявляються достовірним збільшенням кортико-медулярного індексу на 14,5% на 7-у добу при однократному введенні, на 57,4% на 60-у добу при багаторазовому введенні СМР. Відносна кількість малих лімфоцитів при багаторазовому введенні СМР на 60-у добу експерименту у паракортикальной зоні збільшується на 8,1%, у корковому плато - на 18,3%, в поєднанні з їх високим трофічним та міграційним потенціалом.


4.    При парентеральному введенні спинномозкової рідини на 7-у добу експерименту найбільший вплив на зміни гістоморфометричних показників лімфатичних вузлів надає вік тварини-реципієнта (більше 90%). У більш пізній термін спостереження встановлені факти впливу обох факторів (кратність введення СМР, віковий період), а також їхньої взаємодії. На 60-у добу експерименту кратність введення СМР впливає на структуру лімфатичних вузлів  (ступінь впливу на фолікулярний індекс - 44%, площа синусних просторів - 75%, площа капсули й трабекулярних структур - 80%).


5.    Однократне парентеральне введення спинномозкової рідини викликає обмежений за часом імунотропний ефект поза залежністю від віку тварини-реципієнта. Багаторазове введення спинномозкової рідини обумовлює збереження й наростання структурних змін брижових лімфатичних вузлів зі збільшенням терміну експерименту.


 


6.    Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини обумовлює специфічну й неспецифічну дію на структуру брижових лімфатичних вузлів. Специфічні ефекти, залежно від вікової групи експериментальних тварин, проявляються через зміни лімфоїдного клітинного компонента лімфатичного вузла. Неспецифічні ефекти, впливаючи на трофічні процеси, навпроти, типові для всіх експериментальних груп, характеризуючись станом синусного компонента, судин мікроциркуляторного русла, розвитком і дифференціровкою стромальних клітинних елементів.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины