ПРОФИЛАКТИКА АКУШЕРСКОЙ И ПЕРИНАТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ У БЕРЕМЕННЫХ С ОЖИРЕНИЕМ  

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
ПРОФИЛАКТИКА АКУШЕРСКОЙ И ПЕРИНАТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ У БЕРЕМЕННЫХ С ОЖИРЕНИЕМ  
Альтернативное Название: ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКОЇ ТА ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ВАГІТНИХ З ОЖИРІННЯМ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріали та методи досліджень. Проспективне дослідження проведено протягом 2004-2008 р.р. на базі Одеського обласного пологового  будинку. Усі вагітні жінки були обстежені згідно Наказу № 503 МОЗ України від 28.12.2002 р. (рубрика В) «Стандартне обстеження жінок під час вагітності». Загальний обсяг вибірки склав 110 вагітних, в тому числі 80 вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням (дослідна група), 50 з яких одержували нутріціологічну корекцію при вагітності (І група, основна), 30 – не одержували


(ІІ група, порівняння) і 30 вагітних з нормальною масою тіла (ІІІ група, контроль).


Антропометричний метод дослідження включав моніторинг маси тіла, оцінку   індексу маси тіла (ІМТ). Потребу в нутрієнтах визначали шляхом добового хронометражу, аліментарний статус оцінювали за допомогою розрахункового методу  меню-розкладок (Kramer M.S., 2000),


Стан білкового, ліпідного та вуглеводного метаболізму вивчали за допомогою біохімічного аналізатора Spectrum Series II (“ABBOTT”), з використанням реактивів «Biocon» (Німеччина).  Загальний білок та його фракції (альбуміни, глобуліни) визначали біуретовим методом. Особливості ліпідного метаболізму визначали  шляхом дослідження рівня загального холестерину, ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), тригліцеридів (ТГ) і коефіцієнту атерогенності (КА) в сироватці крові вагітних. Особливості вуглеводного обміну вивчали шляхом дослідження рівня глюкози в крові  та рівня  імунореактивного інсуліну крові методом імуноферментного аналізу (тест-система DRG, Німеччина).


Ультразвукове дослідження (УЗД) протягом проводили на апараті  “Aloka SSD-550” (Японія), в реальному масштабі часу, тривалістю 30-40 хвилин, із використанням  секторального, конвексного (3,5 МГц) та допплерівського датчиків.  Біофізичний профіль плода оцінювали за методикою A.Vintzileos et.al. (1987) з 30 тижнів гестації. Проводили ультразвукову плацентографію за P. Grannum et. al. (1979), кількісну та якісну оцінку навколоплідних вод. Кількість навколоплідних вод оцінювали шляхом розрахунку індексу амніотичної рідини (ІАР) за методом J. Phelan et al. (1987).


Макро- та мікроскопічному дослідженню піддавалися плацента, позаплацентарні оболонки і пуповина. Вивчення плаценти проводилося за методикою А. П. Милованова і А. І. Брусиловського (1986).


Матеріалом для цитогенетичних досліджень служили лімфоцити венозної крові; забір крові і культивування кліток проводили відповідно до стандартної методики каріотипування (напівмікрометод). Підрахунок асоціацій акроцентричних хромосом проводили відповідно до методики Фролова, враховуючи їх середню частоту в клітині і середнє число акроцентриків, що брали участь в асоціації. Проводили облік асоціативної здатності між собою, а також з хромосомами інших груп.


Проводили бактеріоскопічне вивчення чистоти піхвових мазків та бактеріологічне дослідження. Скринінг на наявність TORCH–інфекцій проводили  методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).


Статистичну обробку проводили з використанням стандартних  опцій дисперсійного аналізу пакету  MS Excell 2000. Визначення критеріальних значень та основні обчислення проводилися за допомогою статистичних пакетів програми Statistica 6.0.


Результати досліджень та їх обговорення. Проведено проспективне когортне дослідження  виборки 110  вагітних, серед яких 80 пацієнток мали клінічне аліментарно-конституційне ожиріння (дослідна група), серед яких 50 пацієнток  одержували нутріціологічну корекцію при вагітності (І група, основна), 30 – не одержували (ІІ група, порівняння) і 30 вагітних з нормальною масою тіла (ІІІ група, контроль).


Сформовані групи порівняння були рандомізовані за віком, соціально-економічними характеристиками (p>0,05). При  вивченні факторів ризику розвитку ожиріння в обох групах не було виявлено відмінностей, які б могли вплинути на інтерпретацію даних,  одержаних в ході дисертаційного дослідження.  Критерієм включення в основну групу було значення ІМТ понад 30 кг/м2 , а також відсутність ендокринних захворювань, які могли зумовити розвиток ожиріння у жінок. Оцінку прегравідарного етапу проводили шляхом збирання анамнезу, клінічний моніторинг  протягом вагітності здійснювали згідно  клінічних протоколів, затверджених МОЗ України.


При оцінці значимості факторів ризику розвитку ожиріння були визначені порушення харчового  стереотипу, недостатній рівень фізичної активності  (в 1,3 рази порівняно з контролем), спадкова схильність до ожиріння (18,7%);  висока частота перенесених вірусних інфекцій  (ВР=1,8 (1,3; 2,5), хронічний психоемоційний  стрес (ВР= 1,6 (1,2; 2,0).


Частота екстрагенітальної патології у обстежених вагітних  не відрізнялась від такої в контролі, за виключенням більш високої частоти захворювань гепатобіліарної системи (p < 0,05).


Обтяжений репродуктивний анамнез був виявлений у 5 (6,3%) вагітних з ожирінням. Оперативні втручання на органах репродуктивної системи мали місце в 5 спостереженнях (консервативна міомектомія, тубектомія). Частота  артефіціальних та спонтанних абортів в основній групі була достовірно вищою,  ніж  в контролі (ВР=1,7 (1,4; 2,2)).


 


Серед ускладнень вагітності найбільш часто мали місце ранні гестози   (в І групі у 12% пацієнток, а в ІІ групі у (53,3%). Частота  загрози переривання вагітності в I триместрі гестації в І групі склала – 6%, в ІІ групі – 30,0%, в ІІ триместрі - відповідно у 8 % і 40 %  вагітних, в тому числі обумовленої  істміко-цервікальною недостатністю — у 10 % пацієнток.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины