Стан респіраторної та нереспіраторної функції легень у хворих на цукровий діабет 2 типу і метаболічний синдром



Название:
Стан респіраторної та нереспіраторної функції легень у хворих на цукровий діабет 2 типу і метаболічний синдром
Альтернативное Название: Состояние респираторной и нереспираторного функции легких у больных сахарным диабетом 2 типа и метаболический синдром
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Загальна характеристика обстежених та методи дослідження. Обстежено 174 хворих на ЦД 2 типу, віком 44 – 57 років (89 чоловіків,  85 жінок). Одночасно у 101 з них були зафіксовані ознаки МС. Діагноз МС встановлювали згідно критеріїв, запропонованих Американською асоціацією по лікуванню дісліпідемій ATP III (2001 р.). В I групу увійшло 73 (41,9%) пацієнта на ЦД 2 типу без ознак МС, II групу склали 101 (58,1%) пацієнт, у яких ЦД 2 типу поєднувався з різними критеріями МС. Згідно медичної документації: формам 003/о,  025/о − хворі не перебували на диспансерному обліку по захворюванням бронхо-легеневої системи. У І групі було зафіксовано 6 (8,2%) обстежених, у яких індекс паління складав 4,5 пачко/років, в ІІ групі спостерігалось 15 (14,8%) хворих, у яких індекс паління складав 5,8 пачко/років. Контрольну групу склали 55 здорових осіб відповідного віку. У всіх досліджених професійний анамнез не був обтяжений. Гістологічне та морфометричне дослідження легеневої тканини було проведено у 25 померлих, у віці – від 38 до 61 років, чоловіків – 17, жінок – 8, внаслідок раптової коронарної смерті. З них у 10 померлих було зафіксовано ЦД 2 типу, у 15 померлих – ЦД 2 типу з ознаками МС. Контрольну групу для гістологічного дослідження склали 10 померлих без ЦД 2 типу та МС. Згідно попередній клінічній картині та даних патологоанатомічного діагнозу, безпосередньою причиною смерті був гострий інфаркт міокарду в результаті ішемічної хвороби серця.


Протягом перебування в стаціонарі у пацієнтів проводилися клінічні, лабораторні й інструментальні дослідження. Спірографічне дослідження проводилося на спірографі MICRO-Lab (Англія). З урахуванням опублікованих рекомендацій [Фещенко Ю.І., 2003; Ferguson G.T. et al., 2000], аналізувалися обємні і швидкісні показники ФЗД: життєва ємність легень (VC), об’єм форсованого видиху за першу секунду (FEV1) та співвідношення об’єму форсованого видиху за першу секунду до форсованої життєвої ємністі легень (FEV1/FVC). Дослідження сурфактантних властивостей КВПВ проводилося методами тензіо- і реометрії  з використанням компютерного тензіометра "ADSA" (Торонто, Канада) у відповідності до описаних методик [Синяченко О.В. и др., 1999]. Рівень NOх в КВПВ визначався відповідно до описаних методик [Green L.C. et al., 1982] на спектрофотометрі СФ-46. Дослідження газотранспортної функції крові проводилося на газовому аналізаторі «Radiometr – Copenhagen», з урахуванням опублікованих рекомендацій [Willis N. et al., 1997; Корячкин В.А., 2004].


Обробку секційного матеріалу проводили на світло-оптичному мікроскопі Olympus (Japan) BX – 41 з використанням програмного забезпечення для аналізу відеозображення – QuickPhoto Micro 2.2. У всіх спостереженнях для гістологічного дослідження використовувався секційний матеріал легень зі всіх часток легень, який був фіксований в 10% нейтральному формаліні. Згідно стандартних методик [Меркулов Г.А., 1979] виготовлялися парафінові зрізи, забарвлені гематоксиліном і еозином, а також пікрофуксином по ван Гизону для диференціювання коллагеннових і м'язових волокон; фукселіном по Вейгерту для ідентифікації еластичних волокон. Окрім цього, препарати обробляли методом МSB в модифікації Зербіно і Лукасевіч для виявлення фібрину різного ступеня зрілості [Зербіно Д.Д., Лукасевіч Л.Л., 1983]. Математичний аналіз отриманих даних проводився на персональному комп'ютері з використанням пакету ліцензійних програм “Statistica 6,0”, “Microsoft Exel” [Мінер О.П. та ін.,   2003 р.; Лапач С.Н. и др., 2000 г.]. Проводився розрахунок наступних статистичних показників: М-середня арифметична для кожного варіаційного ряду; довірчих інтервалів для середніх значень; коефіцієнта асиметрії; m-похибка середньої арифметичної; критеріїв згоди для визначення нормальності розподілу даних; кореляційних матриць; критерій χ2; t-критерій (Стьюдента) або нормоване відхилення по загальноприйнятих рівняннях;


 


 


Результати досліджень та їх обговорення. За результатами нашого дослідження, незначний непостійний кашель відзначали 4 (5,5%) пацієнта з I групи, тоді як 6 (5,9%) хворих II групи турбував непостійний продуктивний кашель, і 12 (11,9%) – непродуктивний.  Наявність задишки відзначали 18 (24,7%) пацієнтів I групи і 27 (26,7%) хворих II групи. Згідно рекомендаціям Американської медичної асоціації і Американського торакального товариства (2002 р.), оцінка виявлення задишки виконувалося  по 5-ти бальній шкалі і у 12 (16,3%) пацієнтів I групи розцінена в 1 бал, у 6 (8,2%) – в 2 бали. Серед хворих II групи, які перебували під наглядом, у 3 (2,9%)  вираження задишки складало 1 бал, у 17 (16,8%) – 2 бали, у 6 (5,7%) –  3 бали, у 2 (1,9 %) – 4 бали. При аускультації у 33 (45,2%) обстежених пацієнтів I групи було виявлено послаблення везикулярного дихання в нижніх відділах легень, у 11 (10,9%) II групи – вислуховувалися сухі хрипи, у 3 (2,9%) – вологі в невеликій кількості. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины