КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ, ЗАСМІЧЕННЯ ТА ВИСНАЖЕННЯ ВОДНИХ ОБ\'ЄКТІВ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Охорона водних об'єктів в Україні є однією з найактуальніших проблем. Адже в країні склалася вкрай складна ситуація в цій сфері. За ступенем гостроти, проблеми що стосуються охорони навколишнього природного середовища і, зо-крема, водних об'єктів – необхідно вважати найбільш напружени-ми й катастрофічними. Тому дотримання вимог щодо охорони,    раціонального використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів є центральним питанням.

В юридичній літературі питанню кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів приділя-лась певна увага. Відповідні проблеми тією чи іншою мірою досліджували такі вчені, як: В.І. Андрейцев, Ю.В. Баулін, С.Б. Га-вриш, Е.М. Жевлаков, A.M. Коміссаров, М.Й. Коржанський,       Б.М. Леонтьев, Н.А. Лопашенко, Ю.І. Ляпунов, В.К. Матвійчук, В.Л. Мунтян, В.О. Навроцький, В.Д. Пакутін, П.Ф. Повеліцина,  В.В Сташис, В.Я. Тацій, В.П. Тихий, С.В. Трофімов, В.А. Широ-ков та інші. Проте опубліковані роботи у переважній своїй більшості виконані на базі раніше діючого законодавства і мають фрагментарний характер.

Реформа кримінального законодавства і, зокрема, положень ст. 242 КК України щодо кримінально-правової охорони водних об'єктів, прийняття нового водного законодавства та цілої низки підзакон-них актів у зазначеній сфері потребують глибокої й всебічної на-укової   аргументації,   яка   не   може   мати   місце   без сер-йозного дисертаційного дослідження. Це викликано також і тим, що до цього часу відсутні ґрунтовні пропозиції з удосконалення кримінального законо­давства, що стосуються охорони, раціональ-ного використання, відтворення та оздоровлення водних об'єктів. Зазначений ст. 242 КК України склад злочину потребує  детально-го наукового обґрунтування та подання пропозицій з позицій практичного застосування цієї статті. Крім того, сама назва статті 242 КК України «Порушення правил охорони вод» вужча за поло-ження, які нормуються диспозицією цієї статті, що суперечить за-конам формальної логіки. Термін «порушення правил» поши-рюється на такі положення, які стосуються лише поверхневих і зво-ротних вод, щодо інших водних об'єктів таких правил немає, а  діяння  нормуються  стосовно  всіх  водних  об'єктів.  Цей  факт свідчить, що порушення правил охорони вод не відповідає суті і змісту ст. 242 КК України і не виражає волю законодавця. Тому ми зазначили тему дисертаційного дослідження, яка б повною мірою виражала волю законодавця.

Таким чином, вибір теми дисертаційного дослідження  обумовлений соціально-політичною актуальністю  проблеми  кримінально-правової боротьби із забрудненням, засміченням та виснаженням водних об'єктів, поширеністю відповідних злочин-них посягань, прагненням сформулювати певні положення, що стосуються теорії кримінального права, пропозиції з удосконалення як судової практики, так і кримінального законодавства в цій частині.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. 29 грудня 1993 року тема кандидатської дисертації розглядалась й була затверджена вченою радою Української академії внутрішніх справ згідно з науковим напрямком роботи кафедри кримінально-го права в межах Державної комплексної програми «Актуальні проблеми кримінального, кримінально-виконавчого законодавст-ва й системи попередження злочинності». Дослідження спрямоване на виконання «Концепції розвитку законодавства України на 1997–2005 роки, щорічних планів, науково-дослідних робіт Національ-ної академії внутрішніх справ.