ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА СТАН НОВОНАРОДЖЕНИХ У ЖІНОК З ХРОНІЧНИМИ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НИРОК НА ФОНІ ПІДВИЩЕНОГО РІВНЯ АНТИФОСФОЛІПІДНИХ АНТИТІЛ : ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ, РОДОВ И СОСТОЯНИЕ НОВОРОЖДЕННЫХ У ЖЕНЩИН с хроническими воспалительными заболеваниями ПОЧЕК НА ФОНЕ ПОВЫШЕННОГО УРОВНЯ антифосфолипидных антител

Краткое содержание

Матеріали і методи дослідження. В динаміці вагітності комплексно обстежено 104 вагітні жінки. 1 групу склали 17 жінок із хронічним гломерулонефритом (ХГ), 2 групу – 52 жінки із хронічним пієлонефритом (ХП). Контрольну групу склали 35 здорових вагітних з фізіологічним перебігом вагітності.

Визначення антифосфоліпідних антитіл (CL, PE та PS) класу IgG проводили прямим твердофазним імуноферментним методом ELISA, результати виражені у фосфоліпідних одиницях. За міжнародною стандартизацією рівень 10 фосфоліпідних одиниць вважається значущим.

У динаміці вагітності (IІ та IIІ триместрах) визначали вміст у крові вагітних естрадіолу і прогестерону, у сечі – вміст естріолу.

Вміст естрадіолу, прогестерону в крові визначали радіоімунологічним методом з використанням діагностичних наборів СТЕРОН-П-ЗН. ГДП ІБОХ НАН (Білорусь), лічильник ГАММА-12.

Екскреція естріолу вивчалась за методом Ittrich G. (1958) в модифікації С. Д. Булієнко та співавт. (1973).

Для вивчення стану регіонарної гемодинаміки нирок та матково-плацентарно-плодового кровотоку в динаміці вагітності у хворих на ХГ і ХП використовували допплерометрію за допомогою ультразвукового сканера «Medison» SA 9900» (Корея). Криві швидкості кровотоку (КШК) визначали в середньомозковій артерії (СМА), аорті плода, венозній протоці, артерії пуповини, артеріях стінки матки та маткових артеріях. Визначали індекс резистентності (PI) та пульсаційний індекс (ПІ) в артеріях та Vmax і систоло-діастолічне відношення (S/D) в венозній протоці. Для оцінки кровотоку в артеріях паренхіми нирок використовували задній, латеральний та латеральний інтеркостальний доступ, застосовуючи поздовжнє та поперечне сканування. В усіх випадках досліджували обидві нирки, кровотік оцінювали в декількох артеріальних зонах кожної нирки. Розраховували РІ та ПІ.

Вивчення структурно-функціональних особливостей плаценти включали: морфологічні, морфометричні, гістохімічні (виявлення ДНК по Фельгену, з наступ­ною обробкою реактивом Шиффа), імуногістохімічні методи (непрямий стрептаві-дин-пероксидазний метод виявлення Vimentina; непрямий стрептавідин-пероксидазний метод виявлення експресії колагену І типу за допомогою первинних і вторинних Kit моноклональних антитіл; непрямий стрептавідин-пероксидазний ме­тод виявлення експресії колагену III типу за допомогою первинних і вторинних
Kit 1 моноклональних антитіл). Оцінка результатів імуногістохімічної реакції здійснюва-лась за допомогою методів, прийнятих в імуногістохімії, з визначенням ступеня експресії в балах.

Для характеристики наявності в судинах рецепторів досліджено вплив основних медіаторних засобів (адреналіну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат, партусистену, серотоніну адипінату, гістаміну гідрохлориду, простагландинів Е₂ та F₂a) на тонус ізольованих судин плаценти.

Паралельно з вищевикладеними методиками проводилися загальноклінічні дослідження (загальний аналіз крові та сечі, проби Зимніцького та Нечипоренко, мікробіологічне дослідження сечі та виділень із піхви, вміст загального білка, білкових фракцій, холестерину, сечовини та креатиніну в крові та інше) та огляди спеціалістів (терапевта, нефролога, окуліста, невропатолога та інших за показаннями).

Математичні методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями з використанням комп’ютера «Pentium-IV». Вірогідність відмінностей пар середніх обчислювалась за допомогою критеріїв Ст’юдента та Фішера. Графіки оформлювали за допомогою програм «Microsoft Excell 7.0».

Результати досліджень та їх обговорення. Вік обстежених жінок із ХЗЗН коливався від 18 до 41 років. Більшість жінок була віком від 20 до 30 років.
В 1 групі був вище відсоток жінок віком від 26 до 30 років.

Первинно-хронічний пієлонефрит був у 28,8 % 2-ої групи, загострення ХП під час вагітності мало місце у 59,6 % вагітних жінок.

Давність захворювання ХП до 3 років була у 28 (53,8 %) вагітних, від 3 до
5 років – у 8 (15,8 %), від 5 до 10 років – у 19 (17,3 %) і більше 10 – у 7 (13,5 %) жінок.

В 1 групі вагітних сечовий сидром мав місце у 86,8 % вагітних, нефротичний у 13,2 % жінок. Догіпертензивна стадія в 1 групі вагітних була у 89,7 % жінок, гіпертензивна – у 10,3 %.

Серед жінок із ХГ першовагітних було 29,4 %, з ХП – 69,3 %, контрольної групи – 71,4 %. Перші пологи у жінок із ХГ були у 70,6 %, ХП – 82,7 %, контрольної групи – 82,9 %.