ЧЕРЕПНО-МОЗГОВАЯ ТРАВМА У ДЕТЕЙ С АТРОФИЧЕСКИМИ ИЗМЕНЕНИЯМИ ГОЛОВНОГО МОЗГА, ОБУСЛОВЛЕННЫМИ ЕГО ПЕРИНАТАЛЬНЫМ ПОРАЖЕНИЕМ : ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА У ДІТЕЙ З АТРОФІЧНИМИ ЗМІНАМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ, ОБУМОВЛЕНИМИ ЙОГО ПЕРИНАТАЛЬНИМ УРАЖЕННЯМ

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження. Дослідження ґрунтується на 556 спостереженнях за дітьми, що перенесли ЧМТ різного ступеня тяжкості, віком від 1 місяця до 7 років. На лікуванні в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» перебували 322 дітей, в Одеській обласній дитячій клінічній лікарні — 234. У 251 дитини відзначалися атрофічні зміни головного мозку внаслідок перинатального ураження. Преморбідний фон був відсутній у 261 пацієнта (контрольна група). Окрему групу (44 спостереження) складали діти, раніше оперовані з приводу прогресуючої гідроцефалії з використанням лікворошунтуючих систем.

Діти як основної, так і контрольної груп були піддані комплексному обстеженню, включаючи клініко-неврологічне, офтальмологічне, отоневрологічне обстеження, ЕЕГ, Ехо-ЕГ, нейровізуалізуючі (НСГ, КТ, МРТ) дослідження. За наявності показань застосовувалися методи хірургічної діагностики черепно-мозкової травми: люмбальна пункція, вентрикулярна пункція, пункція підапоневротичного і підокістевого просторів.

ЕЕГ виконано у 32 дітей з судомним синдромом. Дослідження проводилося за стандартною методикою на апараті «Planet 200» (фірми «Esaote Biomedica», Італія).

Ехо-ЕГ виконувалася всім пацієнтам за допомогою апарату «Ехо-11» з метою виявлення дислокації серединних структур головного мозку.

НСГ виконувалася на апаратах «Aloka SSD-500», «Toshіba Aplіo» і «Sіemens SL1» з застосуванням лінійних і секторних датчиків частотою 3,5, 5 і 7,5 МГЦ. За наявності переднього тім’ячка застосовувався стандартний метод НСГ. За його відсутності використовувалася транскраніальна ультрасонографія, яка дозволяла оцінити структуру мозку через тонку скроневу кістку (скроневе вікно). За допомогою цього методу було обстежено 226 (49%) дітей.

Рентгенологічні методи обстеження були представлені краніографією і комп’ютерною томографією головного мозку. Краніографію у двох стандартних проекціях виконували за допомогою апарату «Neo-Dіagomax» всім дітям з ЧМТ. За показаннями виконувалися додаткові знімки — прицільні за Шюллером, Стенверсом, Майєром, Резе, а також — контактні рентгенограми. Комп’ютерна томографія головного мозку виконувалася за допомогою томографів «Somatom AR» і «Emotіon Duo» («Sіemens», Німеччина). Обстежено 382 (74,5%) пацієнтів. МРТ виконувалася за допомогою томографів фірми «Sіemens» різних модифікацій. МРТ-дослідження виконане нами у 45 дітей.

Люмбальна пункція була виконана у 37 дітей, вентрикулярна — у 12, субдурального простору — у 3.

Оцінка найближчих наслідків перенесеної ЧМТ у дітей з атрофічними процесами головного мозку проводилася за шкалою наслідків Глазго.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою параметричних і непараметричних методів, використовуючи комп’ютерну програму «Statіstіca 6.0».

Результати досліджень та їх обговорення. За даними нашого дослідження серед пацієнтів як основної, так і контрольної груп переважали хлопчики (58,9 і 54,2%, відповідно). Групи порівнювалися не тільки за віковою і статевою ознакою, але й за структурою і частотою різних форм ЧМТ. Більшість обстежених (52%) зазнали травми у віці до 3 років, в структурі уражень переважали струси (28,5%) та контузії (48,6%) мозку легкого і середнього ступеня. При цьому достовірні відмінності між групами були відсутні (Р>0,05) (табл. 1)