ТУБЕРКУЛЬОЗНА ІНФЕКЦІЯ У СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ЕПІДЕМІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Краткое содержание

Об’єкт і методи дослідження. Дисертаційна робота проводилась на базі ОКЗ «Протитуберкульозний диспансер м. Дніпропетровська» та поліклінічного відділення міської лікарні № 18 (студентська поліклініка) м. Дніпропетровська з 1996 до 2006 рр. Для вивчення динаміки та особливостей виявлення захворювання на туберкульоз у студентів м. Дніпропетровська проведено ретроспективний та проспективний аналіз облікової статистичної документації за період з 1996 до
2006 рр., внаслідок чого був виявлений 261 хворий студент віком від 15 до 28 років. З них чоловічої статі – 129 (49,4 %), жіночої – 132 (50,6 %). Для визначення структури, особливостей клінічного перебігу туберкульозу і ролі профілактичного рентгенобстеження у своєчасному виявленні туберкульозу легень серед зазначеного контингенту проведено ретельний аналіз історій хвороб та медичних карт амбулаторних хворих.

З метою встановлення рівня інфікованості МБТ й ризику первинного інфікування МБТ здійснено динамічне спостереження за туберкуліновою чутливістю у 816 студентів, віком від 16 до 32 років, осіб чоловічої статі було 417 (51,1 %), жіночої статі – 399 (48,9 %), для чого їм була проведена туберкулінодіагностика у динаміці протягом 2–3 років (2003–2005 рр.) з інтервалом у 12 місяців.

Інфікування МБТ студентів встановлювалося індивідуально у кожного студента на основі вивчення даних анамнезу: відомості про щеплення БЦЖ, проба Манту минулих років із форми № 086/о, а також результатів туберкулінодіагностики, що проводилась у процесі обстеження, наявності післявакційних знаків і результатів рентгенологічного обстеження. Рівень інфікованості МБТ визначався шляхом співвідношення кількості виявлених інфікованих МБТ студентів до всіх обстежених студентів.

Для оцінки відносного ризику інфікованості студентів залежно від різних факторів використовувався показник «відношення шансів» (З. Флетчер, 1998).

Розрахунок ризику первинного інфікування МБТ серед студентів проводився згідно з формулами, запропонованими Г. Л. Рідером (2001р.) і І. М. Сон (2002р.).

З метою встановлення рівня інфікованості МБТ в динаміці серед студентів, котрі були в контакті з хворим на туберкульоз легень, за допомогою туберкулінодіагностики та швидкого тесту SEROCHEK MTB було обстежено 237 студентів від 17 до 24 років, середній вік яких склав (18,3 ± 1,9) років. З них чоловіків було 63 (26,6 %), жінок – 174 (73,4 %). Особи, які контактували з хворими на туберкульоз легень, були розподілені на групи: 1 (n = 133) – студенти, які контактували з хворими на туберкульоз легень з бактеріовиділенням; 2 (n = 54) – студенти, які контактували з хворими на туберкульоз легень без бактеріовиділення, але з деструкцією легеневої тканини; 3 (n = 49) – студенти, які мали контакт з хворими на туберкульоз легень без бактеріовиділення і деструкції легень.

Для дослідження сфер та субсфер якості життя були обстежені 53 студенти, які хворіли на вперше діагностований туберкульоз легень (1група), віком від 17 до 26 років, середній вік яких складав (19,6 ± 2,1) років, з них чоловіків – 21 (40 %), жінок – 32 (60 %), р>0,05 порівняно з контрольною групою, у яку увійшло
29 здорових студентів (4 група). Студенти, хворі на туберкульоз легень, були розподілені на пацієнтів із бактеріовиділенням – 22 особи (2 група) та без бактеріовиділення – 30 осіб (3 група). Дослідження якості життя проводилось у динаміці на ранніх етапах лікування (до 2–3-х тижнів від початку лікування) та після інтенсивної фази лікування (через 2–3 місяці від початку лікування).

Дослідження параметрів якості життя проводилось за допомогою адаптованої версії опитувальника ВООЗ ЯЖ-100 (Пхіденко С. В., Дніпропетровська асоціація якості життя людини, 2001 р.), який містить 100 запитань (32 параметри), об’єднаних у 6 великих сфер ЯЖ.