ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ГЕСТАЦИИ ПРИ СИНДРОМЕ РАЗДРАЖЁННОГО КИШЕЧНИКА И МЕТОДЫ ЕГО КОРРЕКЦИИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ГЕСТАЦИИ ПРИ СИНДРОМЕ РАЗДРАЖЁННОГО КИШЕЧНИКА И МЕТОДЫ ЕГО КОРРЕКЦИИ
Альтернативное Название: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕСТАЦІЇ ПРИ СИНДРОМІ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ І МЕТОДИ ЙОГО КОРЕКЦІЇ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріал і методи дослідження. Для розвязання поставлених у дисертаційній роботі мети і завдань вивчено перебіг гестації в 113 вагітних. В 83 вагітних був СПК. До контрольної групи залучено 30 вагітних без хронічної соматичної патології.


83 вагітних з СПК розподілені на дві групи методом сліпої вибірки. Зазначені групи були порівнянні за віком (від 21 до 41 року), паритетом, наявністю соматичної патології, ендокринними захворюваннями.


До першої групи зараховано 40 вагітних, які отримували традиційну терапію. До 2-ої групи увійшли 43 вагітних з СПК, котрі одержували розроблену нами терапію «Спосіб корекції синдрому подразненого кишечнику у вагітних» Патент України UA 7 A61Р1/00. №36608. У дослідження не увійшли пацієнтки, які приймали інші ліки. Організація і проведення дослідження відповідали сучасним етичним вимогам. Дані про обстежених жінок заносилися в спеціально розроблені карти для пацієнток.


Усі вагітні проконсультовані терапевтом, гастроентерологом, уточнено вид патології, час розвитку захворювання, тривалість захворювання, ступінь тяжкості.


Для діагностики СПК застосовували Римські критерії II і III, що дало змогу уникнути багатьох інвазивних методів діагностики для підтвердження функціональної природи СПК. Оцінювати консистенцію випорожнень і визначати варіант СПК допомагала Бристольська шкала калу. Застосовано інші види діагностики СПК: проктологічне дослідження; колоноскопія – для  виключення органічних захворювань товстої кишки, що була виконана, відповідно до рекомендації гастроентеролога, 22 вагітним зі СПК у строку гестації 12-18 тижнів; УЗД органів травлення – для виключення жовчнокам'яної хвороби, наявності кист і кальцинатів у підшлунковій залозі, об'ємних утворень у черевній порожнині і заочеревинному просторі.


При вивченні моторно-евакуаторної функції шлунка й дванадцятипалої кишки застосовували ультразвуковий метод (Веселов Ю.Е., Борисов А.Е., Акимов В.П., 2004). Фіксовані точки: 1) розмір шлунка, стан шарів стінки, характеристик; 2) перистальтична активність шлунка (частота, швидкість, амплітуда перистальтичної хвилі), час закриття і відкриття пілоричного жому, напрямок руху потоку рідини, період напіввиведення вмісту шлунка; 3) стан БДС, протоки підшлункової залози (панкреатична протока), жовчного міхура, підшлункової залози; 4) аортомезентеріальний кут. Швидкість поширення перистальтичної хвилі визначали за розташування датчика паралельно поздовжньої осі кукси шлунка, фіксуючи час, за який перистальтична хвиля поширюється між двома встановленими на екрані крапками, розраховуючи швидкість перистальтики в мм/сек. Для визначення періоду напіввиведення вмісту шлунка відразу після прийому води вимірювали найбільшу довжину і діаметр поперечного розміру середньої третини тіла шлунка. Обсяг шлунка обчислювали за формулою: V=(3,14хD2хL)/4х0,64, де D – діаметр шлунка, L – довжина шлунка.


Після огляду невропатолога проводили комплекс психологічних тестів, спрямований на визначення типу емоційного реагування, фрустрованих потреб, рівня тривоги, типу акцентуації характеру, особливостей внутрішнього конфлікту. Аналізовані показники дають змогу оцінити рівень психологічного захисту і дослідити деякі механізми його порушень. Оцінку типу реагування при досягненні мети, фрустрованих потреб і рівня тривоги проводили методом колірних виборів М. Люшера, акцентуацій характеру — методом К. Леонгарда, особливості внутрішнього конфлікту – за А. Ф. Кудряшовою, заповнювали анкету якості життя і Задоволення (Q-LES-Q) (Endicott J., Nee J.,1993).


Нами визначені вміст у цервікальному слизу, ректальному змиві і у крові: а1 -антитрипсину (АТА), виражений числом умовних інгібіторних одиниць (ІО) (Нартикова В.Ф., Пасхина Т.С., 1979); активність кислотостабільних інгібіторів (КСІ) цервікального слизу в інгібіторних одиницях (ІО) (Оглоблина О.Г., Платонова Л.В., Мясникова Л.В. і соавт., 1980); визначення трипсиноподібна активність (ТПА) цервікального слизу в мкМ/мг ×хв (Кринская А.В., Пасхина Т.С., 1977); еластазоподібна активність (ЕПА) цервікального слизу в мкМ/мг ×хв (Оглоблина О.Г., Платонова Л.В., Мясникова Л.В. і соавт., 1980).


Бактеріологічне дослідження робили з виділень цервікального каналу і товстого кишечнику за загальноприйнятою методикою.


Стан плода оцінювали після проведення КТГ із визначенням показника стану плода за формулою Демидова В.Н., використовуючи комп'ютерну обробку отриманих даних, визначення біофізичного профілю плода (БФП) за модифікованою шкалою Vintzeleos А. et al. (1997), доплерографічне дослідження маточно-плацентарного-плодового кровообігу здійснювали на апараті  SIM 7000 CFM за методикою Е.Я. Гречаніної, А.А. Кругового (1997). Аналіз даних виконували за допомогою методу об¢єктно-орієнтованої комп'ютерної допплерографії з аналізом наступних показників: об'ємний кровоток у вені пуповини; питомий кровоток у вені пуповини; систоло-диастолічне відношення (СДВ) артерії пуповини; індекс резистентності (ІР) артерії пуповини; пульсаційний індекс (ПІ) артерії пуповини; СДВ внутрішньої сонної артерії; ІР внутрішньої сонної артерії; ПІ внутрішньої сонної артерії; плацентарний коефіцієнт; церебро-плацентарний індекс.


Виконували патогістологічне дослідження послідів. Новонароджених у пологовому залі оглядав неонатолог, вивчено перебіг неонатального періоду.


Одержані дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням t - критерію Ст¢юдента (істотними вважали розходження за р<0,05), а також за непараметричним критерієм Вілкоксона-Манна-Уїтни для незв'язаних сукупностей з використанням програм  статистичного аналізу Microsoft Exel 2002 для Windows XP Professional I “Statistica” Ver. 6,0.


Основні результати дослідження. Під спостереженням перебували 83 вагітні зі СПК у віці від 21 до 41 року, середній вік був 31,9±1,1 року. У кожної четвертої вагітної з СПК у минулому соматичні захворювання: хронічний пієлонефрит (18,2%); хронічний бронхіт (7,2%).


До цієї вагітності діагноз СПК був установлений усього в 6,0% жінок, хоча клініка СПК до вагітності була у всіх жінок. Симптоми СПК були до вагітності протягом від 6 місяців до 2 років в 51,8% пацієнток, від 2 до 3 років – у 33,7%, більше 3 років – у 14,5%.


Установлено патологічний вплив СПК на репродуктивну систему і виявлена висока частота гінекологічних захворювань: хронічні запальні захворювання додатків матки, дисфункція яєчників. Гінекологічні захворювання виявлені практично в кожної другої жінки з СПК (44,6%) (р<0,05): хронічний аднексит – у 14,5%; полікістоз яєчників – 9,6%; кісти яєчника – 8,4%, у цих жінок виконана однобічна аднексектомія в 2,4% випадках; хронічний рецидиний кольпіт – 12,1%, безплідність в анамнезі була в 2,4 % пацієнток.


Жінки, що страждають СПК, обмежували своє сексуальне життя, про це свідчать дані, отримані при заповненні пацієнтками анкет. Так, 85,5% жінкок відзначили, що їхнє сексуальне життя значною мірою обмежене. На появу або посилення больового синдрому під час статевого акту вказували 77,1% жінки. Не обмежували сексуальне життя 14,5%. Багато з опитаних відзначили, що під час занять сексом вони бояться, що підсилиться больовий синдром, і переймаються цим. Це свідчить про зниження якості життя пацієнток з СПК.


Провідним симптомом у клініці СПК був абдомінальний больовий синдром і порушення дефекації, запор, що мав місце в усіх вагітних. Больовий синдром був пов'язаний із частотою випорожнення і консистенцією калцу в 79,5% вагітних.


Однією з основних патогенетичних ланок виникнення функціональної диспепсії є порушення моторно-евакуаторної функції шлунка. За нашим даними, після проведення УЗД шлунка у вагітних контрольної групи період скорочення шлунку становив 37,3±4,7 хвилини, у групі вагітних з СПК період скорочення шлунку був 52,8±5,4 хвилини (p<0,05). У 62,7% вагітних з СПК виявлена парадоксальна реакція шлунка, що полягала у збільшенні розмірів органа на 40-й і 50-й хвилинах дослідження замість зменшення обсягу.


Ускладненим перебіг цієї вагітності був у 73,5% жінок з СПК, у контролі в 20,0% жінок (p<0,05). Загроза переривання у разі СПК діагностована практично в кожної другої вагітної (47,6%) і в 1,2% випадків вагітність закінчилася викиднем.


Необхідно вказати на високу частоту виникнення кольпіту в 54,2% вагітних з СПК (у контролі – 10,0%; p<0,05). При цьому рецидивний перебіг кольпіту, що спричинив повторне застосування місцевої терапії, був у 28,9% жінок, тобто в кожному другому випадку.


Виявлено взаємозв'язок СПК у вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням. Ультразвукові маркери, що підтверджують внутрішньоутробне інфікування, були виявлені нами в 9,8% жінок зі СПК (рис. 1). У двох новонароджених із цієї групи жінок виявлена піодермія.


Дистрес плода встановлений після проведення клінічного, КТГ, ультразвукового і доплерографічного дослідження в кожної п'ятої пацієнтки з СПК (20,5%) і лише в 3,3% пацієнток контрольної групи (p<0,05). Інформативність доплерографії у вагітних була 95,1%.


 


Передчасне вилиття плодових вод мало місце в 15,7% жінок з СПК і в 3,3% пацієнток у контролі (p<0,05). Пологи ускладнилися аномалією родової діяльності – у 11,0% (p<0,05), дистресом плода – у 6,1%; гіпотонічною кровотечею – у 2,4% жінок.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины