ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ’ЯКШУЮТЬ ПОКАРАННЯ, ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ УКРАЇНИ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. З проголошенням незалежності Україна взяла курс на розбудову демократичної, соціальної, правової держави. Це зумовило необхідність реформування всіх сфер суспільного життя. Важливе значення в цьому процесі має вирішення проблем протидії злочинності. Одним із засобів боротьби з нею є притягнення осіб, винних у вчиненні злочину, до кримінальної відповідальності. Покарання є основною формою реалізації кримінальної відповідальності. Воно покликане виступати засобом охорони найбільш важливих суспільних відносин від злочинних посягань шляхом здійснення карального впливу на засудженого з метою його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Призначення судом покарання об’єктивно виступає заключним етапом правосуддя. Від того, наскільки законним, справедливим та обґрунтованим буде призначене винній особі покарання, значною мірою залежить реалізація завдань кримінального законодавства. А тому необхідна детальна законодавча регламентація загальних засад призначення покарання. При призначенні покарання суд повинен застосовувати індивідуальний підхід, враховувати особливості кожного вчиненого злочину та особи, яка його вчинила. Важливу роль в індивідуалізації покарання відіграють обставини, які пом’якшують покарання.

У теорії кримінального права та в кримінальному законі обставинам, які пом’якшують покарання, приділяється значна увага, що свідчить про важливе їх кримінально-правове значення. Дослідження питань, пов’язаних з обставинами, які пом’якшують покарання, досить широко здійснювалося в науці кримінального права, зокрема у наукових працях П.П. Андрушка, М.І. Бажанова, Є.В. Благова, Г.С. Гавєрова, В.К. Грищука, І.І. Карпеця, Ю.О. Красікова, Г.А. Крігера, Л.Л. Круглікова, Н.Ф. Кузнєцової, Б.О. Курінова, В.Т. Маляренка, М.І. Мельника, В.С. Мінської, О.О. Мяснікова, П.П. Сєркова, О.Д. Соловйова, В.І. Ткаченка, М.Г. Ушакової, Г.І. Чечеля та інших. Значна кількість цих наукових робіт присвячена проблемам призначення покарання, у контексті яких досліджувалися й обставини, які пом’якшують покарання. Деякі дослідження обставин, які пом’якшують покарання, здійснювалися разом з обставинами, які обтяжують покарання. В Україні проблеми обставин, які пом’якшують покарання, не були предметом спеціального монографічного дослідження на основі чинного Кримінального кодексу (далі – КК) України 2001 року.

В теорії кримінального права залишаються спірними та невирішеними багато питань щодо обставин, які пом’якшують покарання. Так, невирішеним є питання про місце обставин, які пом’якшують покарання, в системі загальних засад призначення покарання. Немає єдності думок щодо правової природи обставин, які пом’якшують покарання. Дискусійними залишаються питання, чи потрібно і як саме конкретизувати в законі кримінально-правове значення обставин, які пом’якшують покарання. Потребують також вивчення питання змісту та вичерпного переліку обставин, які пом’якшують покарання, в чинному КК України.

Актуальність наукового дослідження обставин, які пом’якшують покарання, значною мірою зумовлена також потребами судової практики, у якій нерідко спостерігаються різні підходи до врахування цих обставин при призначенні покарання. Призначаючи покарання, суди інколи обмежуються у вироку лише вказівкою на те, що у справі враховано всі обставини вчиненого злочину без детального аналізу фактичних даних. Досить часто суди недооцінюють, а інколи взагалі не враховують при призначенні покарання обставини, які пом’якшують покарання, передбачені КК України, або, навпаки, здійснюють їх широке тлумачення, або визнають такими, що пом’якшують покарання, обставини, не передбачені кримінальним законом, без будь-якої мотивації такого рішення. Вирішення цих та інших питань має важливе значення для індивідуалізації покарання та зумовлює актуальність дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ у межах комплексної теми наукових досліджень „Проблеми вдосконалення кримінального законодавства України та практики протидії злочинності”.