КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ СИРОВАТКОВОГО РІВНЯ АНТИТІЛ ДО ЦИКЛІЧНОГО ЦИТРУЛІНОВАНОГО ПЕПТИДУ У ПАЦІЄНТІВ З РІЗНОЮ ТРИВАЛІСТЮ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ

Краткое содержание

Клінічна характеристика хворих та методологія дослідження. Робота базується на результатах обстеження 114 пацієнтів обох статей у віці від 18 років і старше, які були включенні у дослідження при наявності одного чи більше з нижчезазначених критеріїв включення:

·       артрит дрібних та/або великих суглобів (моно-, оліго- чи поліартрит);

·       ранкова скутість не менше 30 хвилин;

·       симетричні поліартралгії у великих та/або дрібних суглобах;

·       позитивні симптоми бокового стискання кистей та/або стоп;

·       підшкірні вузлики, які за характером та локалізацією схожі на ревматоїдні;

·       наявність діагностичних титрів РФ у латекс-тесті (≥1/40);

·       ерозії у суглобах кистей та стоп (за даними рентгенографії).

Тривалість вказаних симптомів мала складати не менше 3 місяців.

Критерії виключення: наявність достовірних ознак іншого захворювання, що може обумовлювати симптоматику ураження суглобів (гнійний артрит, подагра, системний червоний вовчак, тощо); хвороби внутрішніх органів (в тому числі ендокринні) у стадії декомпенсації.  

Після обстеження пацієнтів поділяли на дві групи: І група (n=86) - пацієнти з РА; ІІ група (n=28) - пацієнти з недиференційованим артритом (НДА) (персистуючий артрит, що не відповідав на момент обстеження діагностичним критеріям РА чи іншого ревматичного захворювання, потребуючи динамічного спостереження для уточнення діагнозу). Залежно від тривалості захворювання хворі І групи були поділені на дві підгрупи. Підгрупу 1 (ранній РА) склали 56 пацієнтів з тривалістю клінічної маніфестації артриту ≤12 міс. (5,8±2,8 міс.). В підгрупу 2 (n=30) були включені пацієнти з тривалістю РА>12 міс. (69,6±6,7 міс.). Групу контролю склали здорові особи (n=20) без патології опорно-рухового апарату співставні за віком та статтю з групами обстеження.

Всім пацієнтам проводилось клінічне обстеження (опитування, оцінка болю та загального стану здоров’я пацієнтами (ОСЗП) за ВАШ, визначення числа болючих (ЧБС) та припухлих суглобів (ЧПС), тривалості ранкової скутості і оцінка стану здоров’я лікарем за ВАШ (ОСЗЛ). Окремо оцінювалась інформативність клінічних критеріїв EULAR (Emery P. et al., 2002) для направлення пацієнта до ревматолога з підозрою на РА.

Оцінка функціонального статусу хворих проводилась за допомогою Стенфордської анкети стану хворого Health Assessment Questionary (НАQ), валідизованої для хворих на РА (Emery P. et al., 2002) та на основі ступеня функціональної недостатності суглобів (ФНС). 

Активність РА визначалась за рекомендаціями Насонової В.О., Астапенко М.Г. (1975); для кількісної оцінки активності хвороби використовували комбінований індекс DAS (Disease Activity Score) у модифікації DAS4 та DAS28 за рекомендаціями EULAR (Prevoo M.L.L. et al., 1995).

DAS4=0,54х(індексРичи)+0,065х(ЧПС44)+0,33хln(ШОЕ)+0,0072х(ОСЗП).

DAS28= 0,56х (ЧБС28)+0,28х(ЧПС28)+0,70х ln(ШОЕ) + 0,014 х (ОСЗП).

Лабораторне обстеження включало загальноклінічні аналізи крові, сечі, визначення біохімічних показників (загальний білок з фракціями, АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, білірубіну, сечовини, креатиніну, натрію, калію).

Імунологічне обстеження включало кількісне визначення у всіх пацієнтів сироваткової концентрації СРП твердо-фазовим ферментозв’язаним імуносорбетним методом з використанням набору CRP EIA KIT (DAI, USA). Верхня межа норми 10 мг/л.

Всім хворим проводилось якісне визначення РФ IgM та кількісне - сумарного РФ (IgM,  IgА, IgG) методом ІФА з використанням наборів (Вектор-Бест, Росія). Крім того, IgM РФ визначався також методом латекс-агглютинації.

Визначення АЦЦП методом ІФА проводилось всім пацієнтам та 20 особам групи контролю з використанням набору II покоління (Axies-Shield Diagnostic, Великобританія). Верхня межа норми - 5 Од/мл.

Інструментальне обстеження. При стандартній рентгенографії кистей та стоп у прямій проекції визначалась рентгенологічна стадія РА за класифікацією Steibroker (1949). УЗД ОРА виконувалося на апараті «SONOLINE Omnia Ultrasound Imaging System» («Siemens», Німеччина) з лінійним датчиком 7,5L70 (частота 7,5 МГц) в режимі “ortho”, з застосуванням стандартного позиціонування (Коваленко В.М., Борткевич О.П., 2005). Виявлення вісцеральних уражень проводилось методами обстеження, що прийняті у ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска».

Пацієнти спостерігались проспективно протягом 12 місяців. Через 1, 3, 6 місяців після включення проводився повторний огляд з оцінкою місцевої запальної активності артриту та лабораторне обстеження. УЗД ОРА і рентгенографія кистей та стоп виконувались 1 раз/6 міс.

Після первинного огляду пацієнтам з «достовірним» РА призначались ХМАРП, більшість хворих отримувала метотрексат (метотрексат – ебеве, «Ебеве», Австрія) у дозі від 10 мг/тиждень. Якщо нестероїдні протизапальні препарати незадовільно контролювали больовий і запальний синдроми, пацієнтам призначали глюкокортикоїди (преднізолон чи метилпреднізолон) коротким курсом у дозі 10—30 мг/добу на еквівалент преднізолону з подальшим зменшенням дози до підтримуючої (5—10 мг/добу на еквівалент преднізолону).

Статистична обробка даних проводилась на персональному комп’ютері з використанням електронних таблиць «Microsoft Exсel XP» та пакету програм Statistika 6.0 («StatSoft», США). Для опису вибіркового нормального розподілу даних використовували середнє значення ознаки (М), стандартну похибку (m), коефіцієнт достовірності (р). Достовірними вважалися результати при імовірності помилки р<0.05. Вивчення взаємозв’язку між показниками проводилось методом рангової кореляції Спірмена, при порівнянні груп використовувались непараметричні методи – U-критерій Мана-Уїтні, Крускала-Уолліса, критерій χ².