ОЦЕНКА РЕЗУЛЬТАТОВ ПОЯСНИЧНОЙ МИКРОДИСКЭКТОМИИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОСТОЯНИЯ ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ И ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СТАТУСА

Краткое содержание

Програма дослідження, матеріали і методи. Дослідження проводилося протягом 2003–2008 рр. на клінічній базі кафедри нейрохірургії і неврології Одеського державного медичного університету — у нейрохірургічному відділенні КУ «МКЛ № 11» м. Одеси. Усього в дослідженні взяли участь 97 пацієнтів, яким виконувалася поперекова мікродискектомія. Програма дослідження включала:

— проведення клінічного обстеження пацієнтів (оцінка анамнестичних даних, аналіз клінічної картини, фізикальне обстеження, проведення загальноклінічних лабораторних досліджень);

— оцінку неврологічного статусу;

— цілеспрямоване дослідження вегетативного відділу нервової системи (з урахуванням дослідження вегетативного тонусу, вегетативної ре­ак­тивності й вегетативного забезпечення діяльності);

— визначення характеристик психоемоційного статусу (за допомогою шкали депресії Зунга, опитувальника Спілбергера в модифікації Ханіна, що дозволяє оцінити рівень ОТ і СТ;

— оцінку рівня больового синдрому за допомогою ВАШ;

— характеристику динаміки функціонального стану ХРС у хворих, прооперованих із приводу ГМХД із застосуванням шкали JOA.

Обстеження проводилося до операції та на 6-ту–7-му добу після операції. Катамнестичний контроль проведений у 58 хворих, які були обстежені повторно через 6 міс. після оперативного лікування. Обсяг дослідження на всіх етапах проведення був однаковим. На 6-ту–7-му добу і через півроку після операції визначали якість життя пацієнтів за допомогою короткої версії опитувальника здоров’я (MOS 36-Item Short-Form Health Survey, або MOS SF-36), що оцінює ті складові здоров’я, які не є специфічними для вікових груп, певних захворювань або програм лікування. Отримані в результаті дослідження дані оброблялися методами дисперсійного аналізу за допомогою пакета прикладних програм Sta­tis­tica 5.0.

Відбір пацієнтів здійснювався з урахуванням жорстких показань до оперативного лікування компресійних радикулопатій попереково-крижового відділу хребта. Критеріями включення були: клінічна картина компресійної монорадикулопатії L-4, L-5, S-1, що характеризується вираженим больовим синдромом, порушеннями у рефлекторній та руховій сферах, підтверджена методами КТ і/або МРТ-значуща ГМХД. Критерії виключення такі: ураження на рівнях двох і більше ХРС, наявність соматичної патології в стадії декомпенсації, рецидиви після раніше виконаних оперативних втручань із приводу ГМХД попереково-крижового відділу.

Результати дослідження та їх обговорення. Серед обстежених відзначався рівномірний розподіл чоловіків і жінок: 51 (52,6 %) і 46
(47,4 %) відповідно. Вік хворих коливався від 23 до 65, становлячи у середньому (43,5±1,7) року. До вікової групи 31–45 ро­ків належали 50 (51,5 %) осіб; 13 (13,4 %) — 23–30 років; 34 (35,1 %)— 46–65 років. Професійно 48 (49,5 %) хворих були зайняті на важких, маломеханізованих роботах. Па­цієнтів, професійна діяльність яких пов’язана з гіподинамією та ста­тичним навантаженням на попереково-крижовий відділ хребта — 36 (37,1 %) осіб; 13 (13,4 %) хворих іноді зазнавали фізичних навантажень різної інтенсивності. Найчастішою локалізацією ГМХД у попере­ко­­во-крижовому відділі хребта був рівень L4–L5 — у 61 (62,9 %) пацієнта, ком­­пресія спинномозкових корінців на рівнях L3–L4 спостерігалась у 2 (2,1 %) людей; L5–S1 — у 34 (35,1 %) хворих. Вирішення питання про оперативне лікування приймали з урахуванням жорст­ких по­казань (клінічних і параклінічних даних) до декомпресивної мік­ро­диск­­­ектомії.