ДИСГОРМОНАЛЬНІ РОЗЛАДИ У ЖІНОК РАННЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ В ПОЄДНАННІ З ДИСБІОЗОМ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
ДИСГОРМОНАЛЬНІ РОЗЛАДИ У ЖІНОК РАННЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ В ПОЄДНАННІ З ДИСБІОЗОМ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ
Альтернативное Название: ДИСГОРМОНАЛЬНЫХ расстройства ЖЕНЩИН РАННЕГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА В СОЧЕТАНИИ С дисбиоза И ИХ КОРРЕКЦИЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріали та методи дослідження. Протягом 2005-2008 років проведено загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, а також ряд спеціальних досліджень у 120 жінок юнацького (14-17 років) та раннього репродуктивного віку (18-24 років). Для порівняльного аналізу всі жінки були розподілені на дві групи. Основну групу склали 90 жінок юнацького та раннього репродуктивного віку з дисгормональними розладами у вигляді дисфункційних маткових кровотеч, первинної дисменореї, передменструальних розладів, овуляторного синдрому без органічної патології репродуктивної системи. Ця група жінок була виділена для оцінки ступеню виразності змін гормонального статусу, імунологічної резистентності організму та дослідження можливої залежності чи паралелізму функціювання єдиної імунно-ендокринної системи на фоні мікробіологічних порушень. В контрольну групу увійшли – 30 здорових жінок юнацького та раннього репродуктивного віку.


Для поглибленого дослідження наявності та ступеня дисгормональних порушень у обстежених жінок в роботі було використано спеціально розроблену анкету, до якої, окрім загальних відомостей, включали дані ретельного вивчення анамнезу, результати проведених клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження.


Аналіз менструальної функції включав встановлення віку менархе, тривалість та регулярність менструального циклу, ступінь крововтрати та ін. Оцінка ступеню дисменореї та передменструальних розладів проводилась за шкалою В.І. Прилепської, О.О. Межевітанової (2000) та згідно даних F. Shmidler (2003).


Визначення кількості естрадіолу та прогестерону в сироватці проводи-лось в периовуляторний період (на 14-16 день) та в лютеінову фазу менструального циклу (21-22 день) шляхом кількісного визначення в сироватці крові за допомогою імунохімічної системи ACCESS, яка базується на методиці імуноферментного аналізу з використанням наборів реагентів фірми Beckman Coulter (США). Для оцінки імунологічної реактивності організму проводилося вивчення гуморальної ланки імунітету шляхом визначення рівня імуногло-булінів основних класів (Ig A, Ig M, Ig G) за допомогою наборів реагентів фірми DAI (США), основних цитокінів (IL 1β, IL 2, IL6) за допомогою наборів реагентів Diaclone (Франція). Для дослідження місцевого імунітету шлунково-кишкового та репродуктивного трактів вивчалися показники S IgA в слині та виділеннях з піхви наборами  реагентів фірми Immunodiagnostic (Німеччина).


Вивчення стану мікробіоценозу піхви проводилося  шляхом бактеріо-скопічного та бактеріологічного дослідження вагінального вмісту за допомогою транспортної системи з середовищем Амієса з вугіллям (Hiculture Transport Swabs), що є готовим до використання середовищем з тампонами для транспор-тування матеріалу в полістиролових пробірках, з подальшим  висіванням матеріалу на поживні середовища: 5% кров’яний агар, цукровий бульйон, середовище Ендо. Для вивчення мікробіоценозу кишечника виконували бактеріологічне дослідження фекалій та визначення наявності і ступеню мікробіологічних порушень шляхом посіву на щільні поживні середовища (вісмут-сульфіт-агар, середовища Плоскірева, ЖСА, Сабуро, Ендо, 5% кров’яний агар, середовище для лактобацил і середовище для контролю стерильності).


Статистична обробка результатів дослідження виконана за допомогою програми « Statistica 6.0» з визначенням основних варіаційних показників: середні величини (М), середні похибки (m), середньоквадратичні відхилення (р). Достовірність отриманих результатів визначалась за допомогою критерію Ст’юдента.


Комітетом з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова встановлено, що дане дослідження не суперечить основним біоетичним нормам (протокол №10 від 24.12.2008р.).


 


Результати дослідження


Середній вік обстежених жінок становив 23,1 ± 0,04 роки. При вивченні індексу маси тіла встановлено, що у жінок контрольної групи цей показник становив  22,8 ± 0,4, на відміну від жінок основної групи з дисгормональними порушеннями - 19,2 ± 0,5, що свідчить про його зниження відносно нормативних показників.


Вивчення анамнестичних даних дозволило виявити високу частоту перенесених інфекційних захворювань дитячого та пубертатного віку у жінок з дисгормональними розладами - 82(91,4%): кір – 9 (10%), вітряна віспа – 15 (16,7%), краснуху - 5 (5,6%), скарлатина - 3(3,3%), епідемічний паротит - 4 (4,4%), ангіна - 51(56,1%).


При дослідженні алергологічного анамнезу на виникнення алергічних ускладнень після щеплень звернули увагу 27 (31,1%) жінок з дисгормо-нальними порушеннями. Алергічні реакції на введення медикаментозних препаратів в дитинстві спостерігалися у 61 (67,8%) жінок основної групи.


Серед соматичних нозологій у 65 (72,2%) жінок з дисгормональними розладами діагностовано захворювання ШКТ, 18 (20%) жінок мали ожиріння, 10 (11,1%) – субклінічний гіпотиреоз, 9 (10%) - хронічний пієлонефрит, 14 (15,6%) – сечокам’яну хворобу, 4 (4,4%) - бронхіальну астму. У 19 (21,1%) та 12 (13,3%) жінок з дисгормональними розладами діагностовано хронічний тонзиліт та гайморит відповідно, хронічний отит мав місце у 8 (8,9%) жінок вказаної групи. 49 (55%) мали побутову та харчову алергію.


В зв’язку з перевагою шлунково-кишкової патології у жінок з дисгормональними розладами проведене більш детальне дослідження функціонального стану травної системи. Більшість жінок, а саме 49 (75,3%),  пред’являли скарги на наявність ниючого або переймоподібного болю в животі, переважно в його нижніх відділах, 34 (52,3%) жінки звертали увагу на метеоризм,   28 (43,31%)  на здуття та бурчання в животі, нудота та блювання мали місце в 19 (29,2%) випадках, аерофагія та відрижка в 15(23,1%) та 26 (40%) випадках відповідно. На закреп або діарею скаржилися 12 (18,5%) жінок, імперативні позиви на дефекацію та відчуття неповного випорожнення спостерігалися у 13 (20%) та 9 (13,8%) жінок відповідно. Вивчення структур-ного та функціонального стану органів черевної порожнини та заочеревинного простору за допомогою ультразвукового дослідження встановило, що у жінок зазначеної групи переважали дифузні зміни в паренхімі печінки, підшлункової залози та нирок. Представлені структурні зміни можуть супроводжувати різноманітні патологічні стани: алергічні ураження, будь-які вірусні та бактеріальні інфекції, гастродуоденіти, ентерити, коліти різної етіології, дисбактеріози, пієлонефрити. В 41,1% випадків у жінок з дисгормональними порушеннями спостерігалися деформації жовчного міхура, що можливо пояснюється збільшенням кількості газу в шлунку при різних патологічних процесах – дисбіозі, диспепсіях та ін. У 34,4% жінок основної групи мало місце наявність кальцинатів в різних органах. В 3,3% випадках відмічено наявність кальцинатів в паренхімі печінки, в 13,3% випадках присутні камінці в жовчному міхурі, у 2,2% жінок спостерігалися кальцинати в паренхімі селезінки та у 15,6% - конкременти в нирках.


Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, які мають велику питому вагу у жінок з дисгормональними розладами, супровод-жуються дисбіозом кишечника. При розвитку порушень якісного та кількіс-ного складу мікрофлори кишечника відбувається зниження колонізаційної резистентності, що призводить до порушень функції імунної системи організму та, в результаті, підвищується сприйняття до інфекційних захворювань. Нормальна мікрофлора за рахунок антагоністичної активності по відношенню до патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів є важливим фактором, який перешкоджає розвитку інфекції. Окрім цього, при розвитку дисбіотичних змін та порушенні імунологічної активності, виникає сенсибілізація організму та розвиток алергічних проявів, які також є клінічними стигмами дисбіозу. Таким чином, великий відсоток дитячих інфекційних хвороб, рецидивуючих запальних захворювань слизових оболонок респіраторної, шлунково-кишкової та сечовивідної системи, алергічних ускладнень та захворювань, обмінно-ендокринних порушень у жінок з дисгормональними розладами, опосередко-вано може свідчити про існування патології функціонування імунної системи. Саме на етапі формування та становлення репродуктивної функції існуюча імунна недостатність може бути чинником виникнення та розвитку дисгормональних порушень в зв’язку з тісною взаємодією ендокринної та імунної систем в єдиному функціональному комплексі підтримки гомеостазу.


34 (37,8%) жінки з дисгормональними порушеннями відмічали в анамнезі лікування з приводу больового синдрому в нижніх відділах живота, який розцінювався як запальний. Але при ретельному опитуванні було виявлено, що у 29 жінок основної групи біль переважно локалізувався в лівій здухвинній ділянці, мав спастичний характер, не супроводжувався підвищенням температури тіла, характерними змінами в загальному аналізі крові. Можливо в даних випадках мали місце діагностичні помилки, коли дисгормональна патологія розцінювалася як запальне захворювання. В регуляції больової чутливості органів малого тазу безпосередню участь приймають статеві стероїдні гормони. Існує пряма залежність між станом нервових закінчень матки та додатків та рівнем локальної гормонемії. Відносне збільшення рівня естрадіолу викликає дегенерацію вільних нервових закінчень та провідників, які іннервують м’язеві та судинні структури матки, та призводить до їх денервації. Призначення антибактеріальної терапії в випадках больового синдрому незапального характеру не тільки не має патогенетичного терапевтичного ефекту, але і може викликати погіршення загального стану жінки за рахунок розвитку або посилення існуючих дисбіотичних змін. В результаті,  до гормональної причини виникнення тазового болю приєднується спастичний біль на фоні дисбіозу (спастичні коліти). Дані клінічні симптоми можуть розцінюватися як повторне загострення запального процесу органів малого тазу, що потребує  призначення чергового курсу антибактеріальної терапії з подальшим погіршенням стану мікробіоценозу.


При вивченні менструальної функції визначено, що  середній вік настання менархе у жінок контрольної групи становив 13,2 ± 0,19 років на відміну від основної групи - 12,3 ± 1,1 рокам, що свідчить про тенденцію до зниження віку менархе у жінок з дисгормональними порушеннями. Дисгормональні порушення нами констатовано у наступному вигляді: дисменорея - 52 (57,8%), різні форми передменструальних розладів - 46 (51,1%), дисфункційні маткові кровотечі у вигляді менометрорагії - 21 (23,3%) жінок, менорагії - в 53 (58,6%) випадках, овуляторний синдром (кровотечі в периовуляторний період та/або біль в нижніх відділах живота) – у 12 (18,7%) жінок, нерегулярний менструальний цикл - у 26 (28,9%) пацієнток.


 


Овуляторну функцію яєчників та структурні зміни з боку статевої системи вивчали за допомогою кривої базальної температури та ультразвукового дослідження на основі морфологічних характеристик. Так, у жінок з дисгормональними порушеннями в 52 (57,8%) випадках мали місце овуляторні цикли з утворенням жовтого тіла, 13 (14,4%) жінок мали персистенцію домінантного фолікула, у 16 (17,8%) домінантний фолікул був відсутній, в 9 (10%) випадках спостерігалася передчасна лютеінізація домінантного фолікула, в жодному випадку у жінок досліджуваних груп не зустрічалися структурні органічні зміни з боку органів малого тазу.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины