медико-соціальне обґрунтування оптимізації перинатальної допомоги сільському населенню

Краткое содержание

Програма, матеріали, обсяги та методи дослідження. Досягнення головної мети дослідження передбачало наявність спеціальної, розробленої на основі методики системного підходу програми (рис.1), яка виконувалася в шість основних етапів. Кожен із яких, у свою чергу, потребував розв’язання конкретних завдань адекватними методами (рис.2), що забезпечило можливість отримання достатньо повної, достовірної інформації для оцінки стану об’єкта та предметів, що вивчалися.

Реалізація завдань першого етапу дозволила визначити напрямки вирішення проблеми, що супроводжують жінок до-, під час та після вагітності.

Другий етап передбачав вивчення тенденцій основних показників, які характеризують стан репродуктивного здоров'я жінок сільської місцевості та їх залежність від умов життя, клімато-географічної, ландшафтної зони проживання з метою виявлення соціально важливих проблем, пов’язаних з вагітністю.

На третьому етапі дослідження були вивчені рівні, структура і динаміка захворюваності та смертності новонароджених.

Визначенню факторів ризику ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду був присвячений четвертий етап дослідження.

П’ятий етап дозволив оцінити стан медичного обслуговування вагітних жінок сільської місцевості та новонароджених.

Встановленні причинно-наслідкові зв’язки між ускладненнями вагітності, пологів і післяпологового періоду і факторами, що зумовлюють формування їх рівня та результати аналізу медико-організаційних чинників дозволили на шостому, заключному, етапі науково обґрунтувати і розробити функціонально-структурну модель системи перинатальної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини та ввести до неї якісно нові складові: схеми основних чинників, що впливають на якість „здорового старту” життя та формування здоров’я дитини і схеми комплексного спостереження за станом здоров’я жінок під час вагітності.

Особливістю даної роботи стало те, що напрацьовані наукові обґрунтування ще в процесі дослідження впроваджувались в практику пілотних районів. Оцінку ефективності запропонованої моделі і її якісно нових складових здійснювали двома шляхами: методом експертних оцінок та на підставі обраних показників.

Таким чином, запропонована програма дослідження та її методичний апарат дозволили отримати репрезентативні дані, вирішити поставлені завдання на кожному з етапів, отримати достовірні результати, покладені в основу обґрунтування моделі системи перинатальної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини.