КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖОВТЯНИЧНИХ ФОРМ ЛЕПТОСПІРОЗУ. ПРОГНОЗ НА ОСНОВІ БАГАТОФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ

Краткое содержание

Матеріали і методи дослідження. Дослідження виконувались протягом 2004–2007 рр. на кафедрі інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України, розташованої на базі Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні (ЛОІКЛ).

Обстежено 183 пацієнти з Лс (рис. 1). У групу зі спри­ятливим перебігом Лс увійшли 89 пацієнтів, які одужали: 72 (80,9 %) чоловіки та 17 (19,1 %) жінок. Вік хворих коливався в межах від 16 до 76 років. Середній вік жінок склав (58,84±2,97) років, чоловіків – (45,78±1,64) років (р < 0,001), а для групи загалом – (47,17±1,62) років. Жовтянична форма Лс спостерігалась у 66 пацієнтів (74,2 %). Тяжкий перебіг хвороби відзначено у 53 хворих (59,6 %), середньотяжкий – у 31 (34,8 %), легкий – у 5 (5,6 %).

Група із летальним завершенням налічувала 94 хворих на Лс, які померли в ЛОІКЛ протягом останніх 15-ти років (1993-2007 рр.), вона включала 29 (30,9 %) жінок і 65 (69,1 %) чоловіків. Межі вікового діапазону – 23 і 79 років, середній вік – (56,39±1,22) років. Проспективна частина групи включала 20 пацієнтів, які пере­бували в ЛОІКЛ протягом 2003–2007 рр. Цим хворим дослідження проведені в об’ємі, аналогічному до пацієнтів групи зі сприятливим перебігом Лс. У ретро­спективну частину групи із летальним завершенням увійшли 74 пацієнти, які померли від Лс у ЛОІКЛ протягом 1993-2002 рр. Аналіз інформації стосовно цих хворих здійснювався згідно з їх стаціонарними картами.

Групу порівняння склали 30 здорових осіб – донорів обласної станції переливання крові (2005–2007 рр.) –  6 (20 %) жінок і 24 (80 %) чоловіки. Віковий діапазон обмежувався 18 і 45 роками, середній вік – (29,83±1,06) років.