ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ЗА КИШКОВИМИ ІНФЕКЦІЯМИ СЕРЕД ВІЙСЬКОВИХ КОНТИНГЕНТІВ, ЩО ДИСЛОКОВАНІ В БАСЕЙНАХ РІЧОК (НА ПРИКЛАДІ БАСЕЙНУ Р. ДНІПРО)

Краткое содержание

Матеріали та методи досліджень. Для надання характеристики епідемічного процесу ГКІ серед військовослужбовців ЗС України вивчено багаторічну та річну динаміку захворюваності, річну динаміку захворюваності на шигельоз та інші бактеріальні кишкові інфекції військовослужбовців ЗС України строкової служби та офіцерського складу  на підставі статистичних річних звітів “Медичний звіт про стан здоров’я та захворюваності особового складу” (форма 3 мед.), офіційних річних звітів 10 РСЕЗ, м. Київ, 37 Територіального санітарно-епідеміологічного загону (ТСЕЗ), м. Дніпропетровськ та 21 ТСЕЗ, м. Запоріжжя (форма 8 мед.) з 1995 р. по 2008 р.

Для визначення особливостей епідемічного процесу ГКІ серед військовослужбовців в залежності від території дислокації військової частини проведено вивчення багаторічної захворюваності серед військовослужбовців строкової служби у трьох зонах спостереження в басейні р. Дніпро. Вибір зон спостереження проводився за басейновим принципом, враховуючи особливості дислокації окремих військових частин та територіальний розподіл зон відповідальності санітарно-епідеміологічних закладів ЗС України. До I зони спостереження були віднесені військові частини м. Києва, що входять до території відповідальності 10 РСЕЗ; до II - військові частини, що входять до території відповідальності 37 ТСЕЗ, м. Дніпропетровськ; до III - військові частини, що входять до території відповідальності 21 ТСЕЗ, м. Запоріжжя.

Проаналізовані та узагальнені матеріали 261 спалахів ГКІ, під час яких захворіло 15793 військовослужбовців. Спільно з фахівцями 10 РСЕЗ, 37 РСЕЗ, 21 РСЕЗ обстежено автором 12 спалахів ГКІ, під час яких захворіли 142 військовослужбовців. Для вивчення поширеності збудників ГКІ, особливостей перебігу епідемічного процесу у військових колективах частин, що дислоковані в басейні р. Дніпро, зокрема при спалахах, в 2001-2002 рр. автор особисто приймала участь в мікробіологічних дослідженнях (проведення відбору проб, безпосередні бактеріологічні дослідження, аналітичне оброблення отриманих даних), всього 321 зразків. Крім того, особисто приймала участь в серії мікробіологічних досліджень (проведення відбору проб або безпосереднє бактеріологічне дослідження, аналітичне оброблення отриманих даних) відібраного матеріалу у військовослужбовців (12375 зразків), готової їжі (126 зразки), змивів на КП (7756 зразків). Мікробіологічні дослідження відібраного матеріалу проводилися на базі бактеріологічних лабораторій епідеміологічного відділу 10 РСЕЗ, 37 ТСЕЗ та 21 ТСЕЗ ЗС України. Можлива контамінація об'єктів навколишнього середовища збудниками гострих кишкових інфекцій визначалась за такими показниками як колі-титр, колі-індекс, санітарно-показові змиви на бактерії групи кишкової палички.

Для визначення особливостей формування якості води різних водних джерел та чинників, що на них впливають, було проведено аналіз звітів Українського наукового-дослідного інституту екологічних проблем (УНДІЕП) про науково-дослідну роботу “Регіональна оцінка впливу точкового та площадного забруднення на якість поверхневих та підземних вод басейну р. Дніпро (підземні води)”.

З основних методичних прийомів при проведені і оцінці даних епідеміологічних досліджень застосовано порівняльний епідеміологічний аналіз для виявлення особливостей епідемічного процесу ГКІ, ролі і значення дислокації, формування військових колективів, умов служби і побуту, біологічних чинників його розвитку та конструктивний епідеміологічний аналіз, що характеризує епідемічний процес у конкретних умовах проходження військової служби.

В ході виконання роботи широко застосовувався метод епідеміологічного обстеження осередків групової захворюваності на ГКІ у військових колективах.

Для підтвердження провідної ролі водного фактору у розповсюдженні кишкових інфекцій серед військовослужбовців в межах басейну р. Дніпро застосовували кореляційний метод і метод покрокової множинної регресії. Об'єднання результатів аналізів у вибірку здійснювалося з наступним застосуванням комп’ютерної програми “Statistica” для статистичних методів контролю її репрезентативності, а також проведення кореляційного аналізу.

Покрокова множина регресія дозволила оцінити розмаїття зв’язків між складовими, отримати оцінку функції регресії та побудувати багатомірну типову залежність в цілому для басейну р. Дніпро для виявлення критеріїв оцінки впливу певних факторів на захворюваність військовослужбовців строкової служби на гострі кишкові інфекції.

Достовірність отриманих результатів зумовлена достатнім обсягом досліджень, застосуванням методів математичної статистики за допомогою комплексу комп’ютерних програм, а також логічною інтерпретацією результатів.