Проблема йодного дефіциту та його подолання у населення Західного ре‎ґіону України : Проблема йодного дефицита и его преодоления у населения Западного ре ґиону Украины

Краткое содержание

Загальна характеристика обстежених та методи дослідження.  Основою дисертаційної роботи є результати епідеміологічного дослідження йодного забезпечення жінок та дітей, які проживають у Західному реґіоні України.

Рандомізованим методом вибрано сім кластерів (населених пунктів) у шести областях реґіону. Західний реґіон України у дослідженнях представляли такі населені пункти: Оконськ (Волинська обл.), Черніїв (Івано-Франківська обл.), Дрогобич, Стрий (Львівська обл.), Рівне, Тернопіль, Чернівці (відповідні обласні центри). В дослідженні взяли участь 204 жінки репродуктивного віку (15-49 років). Проведено анкетне опитування жінок про обізнаність стосовно йодного дефіциту і застосування з профілактичною метою йодовмісних продуктів та препаратів, а також кількісне та якісне дослідження вмісту йоду в харчовій солі, принесеній ними із домогосподарств. Рівень йоду у солі визначали методом титрування в масових частках на мільйон (чнм, ppm). Результати дослідження вмісту йоду в солі оцінювали у відповідності до вимог ДОСТу з розрахунку 40±      15 мг йоду на кілограм солі. Крім того у вибраних для обстеження жінок проведено визначення концентрації йоду в сечі церій-арсенітним методом, розробленим Sandell-Koltoff за методикою Gutekunts в модифікації Dunn [1993].

Аналіз ефективності масової йодної профілактики проводили у тих самих жінок. Згідно з опитуванням, серед 204 жінок, які увійшли до обстеження, 41 додатково споживала препарати йоду. Тому при аналізі співвідношень результатів йодурії та вмісту йоду у зразках солі, дані цих жінок не враховувалися. Отже, аналіз ефективності споживання харчової йодованої солі для усунення йодної нестачі проведено за результатами йодурії і вмісту йоду у солі 163 невагітних жінок репродуктивного віку, які проживали у західних областях України.

Поглиблені, епідеміологічні дослідження йодного забезпечення виконані у дітей Львівської області. Для проведення досліджень було вибрано 30 кластерів. Вибірка дітей для обстеження проводилася серед школярів Львівської області методом пропорційного розподілу до всього дитячого населення 6-13 років. У кожний кластер входили 30 ± 5 дітей відповідного віку у вибраній школі з міських та сільських населених пунктів. Всього в обстеженні взяли участь 838 дітей, із них 427 дівчаток (51 %), та 411 хлопчиків (49 %). Дітям проведено оцінку стану щитоподібної залози методом пальпації, згідно з рекомендаціями ВООЗ (1994), та ультразвуковим методом за допомогою апарата Scanner–100 (Нідерланди) з використанням лінійного датчика 7,5 мГц. За нормативні значення використані показники об’ємів ЩЗ, рекомендовані ВООЗ (2003 р.), в розрахунку на площу поверхні тіла дітей та відповідно віку і статі. У всіх школярів визначена екскреція йоду із сечею, як прямого показника йодного забезпечення, здійснено вимірювання антропометричних показників, проведено опитування щодо вживання йодовмісних продуктів та препаратів, експрес-аналіз на вміст йоду у зразках солі із домогосподарств. Для обчислення та порівняння результатів екскреції йоду із сечею була використана медіана – епідеміологічний показник, рекомендований ВООЗ. Оцінку гармонійності фізичного розвитку проводили згідно з індексом гармонійності розвитку (ІГР), запропонованим                                Нечитайлом Ю.М. – ІГР = L – P, де L – зріст у см, P – маса тіла у кг. Для спрощення оцінки гармонійності фізичного розвитку використані персентильні номограми, де вказана зона гармонійного, дисгармонійного та різко дисгармонійного розвитку.

Для оцінки впливу йодного забезпечення на інтелектуальний розвиток дітей було обстежено 70 школярів 10-11 років. Всім дітям визначали йодурію і рівень невербального інтелекту за методикою Кеттелла Р. – C.F.2A “Тест інтелекту, вільний від впливу культури”, що призначений для дітей 8-12 років. У дослідженні взяли участь діти із міста та із сільської місцевості. Тестування проводили за участю шкільних психологів, які мали вищу кваліфікаційну категорію. Отримані при тестуванні бали підсумовували, загальний бал переводили, згідно з нормативною таблицею, в стандартний показник коефіцієнта інтелекту (IQ). Дані тестування трактувалися так: виражена недостатність інтелекту (< 80), показники нижчі середнього інтелекту (80-89), середні показники (90-110), хороші і високі показники (>110).

Проведені скринінгові дослідження рівня ТТГ у крові 755 немовлят із п’яти районів Львівської області: Золочівського, Сокальського, Яворівського, Дрогобицького і Турківського. Кількісне визначення тиреотропного гормону в крові новонароджених здійснювали імунолюмінометричним методом за допомогою тест-системи “Neonatal TSH” “IMMUNOTECH TSH IRMA”. У доношених дітей забір капілярної крові здійснювали на 3-5-у добу після народження, у недоношених – на 7-14-у добу. Результати рівня ТТГ аналізували окремо по кожному із обстежених районів. Для епідеміологічної характеристики йодного дефіциту використовували рекомендації ВООЗ: ступінь тяжкості йодної недостатності в ендемічному районі оцінювали за частотою виявлення значень ТТГ > 5 мО/л. Частота результатів ТТГ у новонароджених з рівнем від 3 до 19,9 % свідчила про наявність легкої йодної недостатності, 20–39,9 % – середньої, ≥ 40 % – важкої (ВООЗ, ЮНІСЕФ, МРКЙДЗ, 1993 р.).

Статистична обробка отриманих даних виконана з використанням комп’ютерних програм Windows XP–2000 Professional, Excel, статистичні обчислення проводили за допомогою програми STATISTIKA 6,0 та програмного забезпечення SPSS (Statistical Package for the Social Sciences), 10-та версія (Чікаго, США). Для порівняння параметричних показників використовували критерій χ-квадрат, критерій Манна-Уітні, для множинних порівнянь – Kruskal-Wallis тест, для порівняння середніх значень вибірки застосовували критерій достовірності Стьюдента.