Передчасне відшарування плаценти (механізми розвитку, лікувально- профілактичні заходи)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Передчасне відшарування плаценти (механізми розвитку, лікувально- профілактичні заходи)
Альтернативное Название: Преждевременная отслойка плаценты (механизмы развития, лечебно профилактические мероприятия)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводилося у 338 жінок, що знаходились на стаціонарному лікуванні в міській клінічній лікарні “Центр матері та дитини” м. Вінниці. Обстежено 79 жінок до 22 тижнів вагітності з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами. Вагітні були розділені на групи. Перша (n=40) отримувала  зберігаючу терапію, друга (n=39) – комплексну терапію (зберігаючу, антивірусну, імуномодулюючу, дезагрегантну, антикоагулянтну). В контрольну групу (n=30) входили здорові першовагітні жінки.


  Обстежено 83 жінки з передчасним відшаруванням плаценти (48 з локальним, 35 з тотальним відшаруванням). Контрольну групу (n=30) склали пацієнтки з міопією високого ступеня, розродження яких здійснювалось оперативним шляхом.


Проаналізовано віддалені наслідки кесаревого розтину у 44 жінок з передчасним відшаруванням плаценти. Лікувально-профілактичні заходи включали використання КОК після відновлення менструального циклу протягом 1-2 років; аспекард 100 мг протягом 3 місяців; антигомотоксична терапія для реабілітації репродуктивної функції та профілактики можливого рецидивування (генікохель, оваріум-композитум).


У динаміці спостереження було обстежено 22 жінки, яким була виконана гістеректомія з приводу маткової кровотечі в зв’язку з передчасним відшаруванням плаценти. Нами було розроблено спеціальну анкету з урахуванням загального стану, показників гінекологічного та сексуального здоров’я, яку заповнював лікар у особистій бесіді з пацієнткою (анкетування методом інтерв’ю).


З метою профілактики передчасного відшарування плаценти 50 жінкам групи ризику (синдром втрати плода, передчасне відшарування плаценти при попередніх вагітностях) призначали профілактичне лікування (курантіл 0,25 г. тричі на добу, аспекард 100 мг, вобензім 5 др. тричі на добу протягом 10 днів). За весь термін вагітності призначалось 3 курси профілактичного лікування (6-8 тиж., 20-22 тиж., 28-32 тиж.) Контрольну групу (n=30) склали практично здорові першовагітні жінки.


Сироватку та плазму крові вагітних брали при поступленні в стаціонар та через 15 днів після лікування. У разі передчасного відшарування плаценти, яке супроводжувалось значною кровотечею, що потребувало швидкого розродження, сироватку крові брали для дослідження перед оперативним лікуванням, а плазму крові – перед оперативним лікуванням та на 1, 3 та 7 дні післяопераційного періоду.  


Сироватку крові вагітних обстежували на ТОRCH-інфекцію Ig M, Ig G (цитомегаловірусна інфекція, герпетична інфекція, токсоплазмоз, хламідіоз, гепатит В,С, сифіліс). Дослідження здійснювали ПЛР, імуноферментним аналізом. В сироватці крові також визначали рівень антитіл до кардіоліпіну, естрадіолу, прогестерону іммуноферментними методами.


В плазмі визначали активність показників гемостазу. Антитромбін ІІІ, плазміноген визначали за наборами фірми „Технологія-Стандарт”, Росія. Активність фактору фон Віллебранда в плазмі крові хворих визначали імуноферментним методом.  Протромбіновий індекс, фібриноген, 17 КС сечі визначали уніфікованими методами (В.В.Меньшиков, 2000).


Проведена оцінка стану 83 плодів та 80 новонароджених, 24 малюків 1 року життя у жінок з передчасним відшаруванням плаценти. Контрольну групу склали здорові однолітки (n=30), народжені від матерів, розродження яких здійснювалось шляхом операції кесаревого розтину в зв’язку з міопією високого ступеню. Проведена також оцінка плодів та новонароджених (n=61) при лікуванні ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом зберігаючою чи комбінованою терапіями та оцінка плодів та новонароджених (n=50) при профілактичному лікуванні вагітних групи ризику. Контрольну групу склали 30 малюків, народжених від здорових першовагітних матерів.


Для визначення функціонального стану плода протягом усього терміну гестації проводили ультразвукове сканування  в 9-11 тиж., 18-22 тиж, 32-36 тиж., при появі кров'яних виділень та для контроля ефективності лікування. Допплерометричне дослідження кровообігу в системі мати-плацента-плід проводили за допомогою ультразвукових сканерів “Aloka” ССД-680  та “Aloka” ССД-2000R з використанням трансабдомінальних датчиків частотою 3,5 й 5,0 МГц у режимі пульсової допплерівської хвилі. При оцінці кривих швидкостей кровоплину в маткових артеріях, артерії пуповини, аорті плода, середній мозковій артерії плода обчислювали систоло-діастолічне співвідношення (С/Д), що дорівнює відношенню максимальної систолічної до кінцевої діастолічної швидкості кровообігу. Пульсаційний індекс (ПІ) виражався відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостей до середньої швидкості кровоплину; індекс резістентності (ІР)  визначався відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до максимальної систолічної швидкості кровоплину.


З метою визначення функціонального стану плода, починаючи з 30 тижнів вагітності, проводили кардіотокографію (КТГ) на апараті “Baby DooplexBD 4000, Німеччина. Запис здійснювали протягом 30 хвилин у положенні вагітної на боці. Швидкість руху паперу становила 1 см/хв. При аналізі кардіотокограм визначали характер варіабельності базального ритму серцевих скорочень плода, кількість та амплітуду акцелерацій, характер, амплітуду та кількість децелерацій.


Для встановлення мікроскопічних змін у ланках гемомікроциркуляторного русла у разі передчасного відшарування плаценти проводили патогістологічне дослідження. Брали шматочки плаценти в зоні та поза зоною відшарування у 35 породіль після операції кесаревого розтину та шматочки матки Кувелера після гістеректомії у 5 жінок. Здійснювали  контроль за ефективністю лікування локальних ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом. Для цього також брали шматочки плацент у 20  породіль для проведення патогістологічного дослідження. Матеріал фіксували в 10,0% нейтральному формаліні, заливали в парафін. Зрізи товщиною 3-5 мкм фарбували гематоксіліном, еозіном. Мікроскопічне дослідження проводили за загальноприйнятою методикою.


Статистичну обробку  результатів  досліджень здійснювали з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм статистичного аналізу Microsoft Excel 6,0.


Прогнозування об’єму крововтрати здійснювали методом регресійного аналізу (Липач С.Н., 2003). Модель будувалась на даних обстеження 60 вагітних з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами. Перевірка створеної моделі проводилась на даних обстеження 30 вагітних досліджуваних груп. Для моделювання були використані пакети прикладних програм “Statistika 6,0” (“StatSoft Inc.” USA, а також російська версія цієї програми “StatSoft”, Russia), програмний комплекс ПРИАМ (планування, регресія та аналіз моделей).


Результати досліджень та їх обговорення. У результаті проведених досліджень 83 історій пологів жінок з передчасним відшаруванням плаценти (ПВП) встановлено, що дана патологія досить часто відбувалось під час І пологів та під час повторних пологів у жінок з синдромом втрати плода в анамнезі. Перинатальна смертність у разі часткового відшаруваня плаценти склала 146‰, у разі тотального - 257‰. Структура материнської смертності на Україні за 2006 рік: тромбоемболічні ускладнення – 31,7%, екстрагенітальна патологія – 29,0%, кровотечі – 18,5%, анестезіологічні ускладнення – 7,8%, гестози – 5,2%, позаматкова вагітність, сепсис, хоріонепітеліома – по 2,6%. 


 


На першому місці серед чинників передчасного відшарування плаценти знаходились вірусні захворювання, а на другому – пізні гестози (табл. 1). У жінок з тотальним відшаруванням плаценти вірусні захворювання на 35,2% частіше були причиною ПВП, ніж у жінок з частковим відшаруванням плаценти.  Вірусні захворювання перенесені під час вагітності були основною причиною тотального передчасного відшарування плаценти.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины