КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ЗАПАЛЬНО-НЕЙРОІМУННИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНИЙ ІНСУЛЬТ

Краткое содержание

Матеріал та методи дослідження. Робота основана на результатах обстеження і лікування 463 хворих з ішемічним інсультом, що перебували в неврологічних клініках ЦМКЛ м. Києва і клінічної лікарні №4 м. Києва за період 1998-2006 рр.

Серед обстежених хворих, яким було проведено клініко-неврологічне, нейровізуалізаційне (магнітно-резонансно-томографічне або комп’ютерно-томографічне), імунобіохімічне та електрофізіологічне обстеження, 207 (44,7%) становили чоловіки і 256 (55,3%) жінки віком від 38 до 81 року, у середньому 62,3±0,45 роки.

У 396 (85,5%) хворих гостре порушення мозкового кровообігу розвинулось у каротидному басейні; з них у 227 (49%) – у лівому каротидному та 169 (36,5%) в басейні правої внутрішньої сонної артерії. У 208 (44,8%) хворих було ураження лівої середньої мозкової артерії (СМА), у 19 (4,2%) – лівої передньої мозкової артерії (ПМА). У 152 (32,8%) пацієнтів гостре порушення мозкового кровообігу відбулось в басейні правої СМА, у 17 (3,7%) – правої ПМА. Інфаркт у судинах вертебрально-базилярного басейну виявлявся в 67 (14,5%) спостережень.

Обстеження хворих проводили за загальним алгоритмом з використанням формалізованих карт, які в подальшому використовували для формування комп’ютерної бази даних за допомогою програми Microsoft Access 2000.

В дослідження включали пацієнтів, у яких з моменту розвитку перших симптомів церебральної катастрофи до госпіталізації в неврологічне відділення пройшло не більше 12 год.

Вираженість неврологічних розладів у хворих оцінювали за шкалою Національного Інституту здоров’я США (NIHSS – National Institute of Health Stroke Scale, USA) на 1-3-ю, на 7-у, 14-у, 21-у добу (Odderson I.R., 1999); повсякденну життєву активність і функціональні наслідки визначали за індексом Бартеля (Barthel D.W., 1965).