ФАКТОРИ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ І СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ

Краткое содержание

Програма, об’єкти, обсяги і методи дисертаційного дослідження. Для досягнення мети Ї наукове обґрунтування визначення факторів ризику (ФР), що впливають на захворюваність і смертність дітей першого року життя, для моделювання і застосування технології оптимізації медико-профілактичного забезпечення дітних сімей в сільській місцевості Ї розроблено спеціальну програму (рис. 1) з використанням системного підходу, з урахуванням сучасних принципів проведення комплексних клініко-епідеміологічних, когортних досліджень, яка забезпечила можливість отримання достатньої за обсягом достовірної інформації для поетапного вирішення усіх поставлених у роботі завдань.

Зона спостереження Ї 11 досліджуваних базових районів Одеської області  репрезентативних за чисельністю дітей першого року життя. Серед них 4 основні (соціально-економічно неблагополучні райони з високим рівнем захворюваності і смертності немовлят (ЗН і СН), порівняно з середніми по області); 4 порівнювальні (соціально-економічно благополучні з низьким рівнем даних показників); 3 експериментальні для перевірки ефективності функціонування елементів запропонованої моделі сімейної диспансеризації (СД).

Об’єктом дослідження став стан здоров’я дітей першого року життя. Поставлені завдання, аналітичні вимоги до обсягу інформації (8–10 % від генеральної статистичної сукупності) зумовили використання поетапної багатоступеневої вибірки. Дослідженням було охоплено різні територіальні й статеві групи дитячого населення віком до 1 року в сільській місцевості Одеської області.  

У відповідних групах репрезентативних районів з 11 базових багатоступеневим спрямованим відбором формувалися когорти немовлят із сільських сімей, об’єднаних часом народження дитини для вивчення ЗН (1991–1992, 1997–1998 рр.) та оцінки ефективності запропонованої моделі за умов її інтенсивного впровадження (2003 р.). Для вивчення СН досліджувались усі випадки смерті дітей до року за певний період (1990–1994, 1995–1999 рр.). За методом реальних поколінь (когортного дослідження) формувались основні та парно-сполученим методом в обсязі, який відповідає основним, Ї порівнювальні групи. За принципом багатоступеневого відбору на кожному наступному етапі програма поширювалась, поглиблювалась, а обсяг вибірки скорочувався.

Виходячи з мети, предметами, що вивчались в межах об’єкта, стали процеси формування стану здоров’я дітей на першому році життя під впливом ФР ЗН і СН, у тому числі медико-профілактичних технологій закладів системи охорони материнства та дитинства (СОМД), у напрямку зменшення й запобігання їх впливу. Загальний період спостережень становив 15 років (1990–2004 рр.).

Дисертаційні дослідження мали багатоплановий характер і виконувалися в п’ять залежних один від одного етапів (див. рис. 1). Для забезпечення розробки концептуальних основ системи дослідження; обґрунтування мети й завдань, об’єктів, предметів та одиниць, методів та обсягів дослідження; формування програм збору, обробки й аналізу на першому етапі були проаналізовані 263  джерела літератури: 189 вітчизняних авторів і з країн СНД, 74 іноземних.

На другому етапі нашого дослідження отримала обґрунтування, розроблена і впроваджена методика медико-соціального дослідження сімей з дітьми першого року життя. Запропонована методика забезпечує дослідження способу життя, здоров’я, факторів, що його визначають, у тому числі медичного забезпечення сільських дітних сімей, і є основою формування програми охорони

здоров’я дітей на місцевому територіальному рівні. Це зумовлює її значущість для сімейної медицини в країні.

Третій етап був присвячений вивченню стану і динаміки ЗН і СН у сільській місцевості Одеської області протягом 1990 – 2004 рр. Одержані дані свідчили про погіршання ряду показників їх здоров’я: зростання ЗН; рівні СН вищі за середніх по країні, тенденція до її зростання із максимумом в 1994 р.

Тому на четвертому етапі на основі епідеміологічного прогностичного методу, варіаційної та імовірнісної статистики нами були досліджені причинно-наслідкові зв’язки між станом здоров’я немовлят і ФР, що зумовлюють формування його негативного рівня.

Вивчення впливу різноманітних чинників як ФР ЗН і СН дозволило науково обґрунтувати, розробити функціонально-організаційну модель СД, спрямовану на профілактику ризиків виникнення випадків захворювань і смерті немовлят, впровадити в практику СОМД регіону елементи даної моделі й оцінити ефективність їх функціонування, що було змістом п’ятого етапу.

Результати дослідження. Отримані нами основні теоретичні й практичні результати досліджень визначені встановленими закономірностями й особливостями формування ЗН і СН під дією ФР різного етіопатогенезу. Як показав проведений на третьому етапі досліджень аналіз, демографічна ситуація в Одеській області за 1990–2000 рр. погіршилася: народжуваність знизилась, а смертність зросла. І якщо в 1990 р. природний приріст населення області ще становив (+0,2) ‰ і сільських районів Ї (+0,8) ‰, то в 2000 р.  Ї (–7,2) і (–7,6) ‰ відповідно, а це вже виражена депопуляція.

Нами встановлено, що темпи зростання рівня загальної ЗН в області склали 254,47 % (з 746,6 в 1991 р. до 1899,9 випадків на 1000 немовлят в 2000 р.), а в сільських районах Ї 231,10 % (з 774,7‰ до 1790,3‰). Найбільш поширеними серед захворювань були хвороби органів дихання, рівень яких у ті ж роки становив 497,0 і 948,0 ‰, а в сільських районах області Ї 500,2 і 911,3 ‰.

За період 1990–2000 рр. СН в області зросла з 13,3 до 13,83 ‰, або на 3,98 %, а в сільських районах знизилася з 15,2 до 13,58 ‰, або на 10,66 %, але рівень її залишився високим, порівняно із пересічним по Україні (11,90 ‰). У структурі причин СН перше рангове місце на початку 90-х років ХХ ст. посідали природжені вади розвитку, а з середини 90-х Ї окремі стани, що виникають у перинатальному періоді.

За весь період дослідження в усіх сільських районах Одеської області встановлена різноспрямована тенденція до зростання ЗН і зниження СН, що відповідно становило за показниками швидкості Ї 115,22 і (–31,91) %; темпу Ї 215,22 і (–68,09) %. Показано, що у структурі ЗН перше рангове місце посідають хвороби органів дихання. Перші два рангових місця у структурі причин СН формують зумовлені некерованими факторами окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, із поступовим зростанням їх часток (31,30% Ї 1995 р.; 33,21% Ї 2000 р. і 38,84% Ї 2004 р.) і природжені вади розвитку із певними коливаннями показників (23,20; 28,88 і 26,03 % у ті ж роки).