ПРОФИЛАКТИКА КАРИЕСА ЗУБОВ У ДЕВОЧЕК С НАРУШЕНИЕМ ПОЛОВОГО РАЗВИТИЯ

Краткое содержание

У роботі наведено огляд літератури по існуючим методам профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з ендокринною патологією, а також ролі ендокринної системи в адаптаційних процесах в організмі дитини. Аналіз літературних даних дозволив зробити висновок про необхідність патофізіологічно обґрунтованого підходу до профілактики та лікування карієсу зубів у дітей з ендокринними порушеннями, що враховує рівень неспецифічної резистентності й функціональних реакцій в організмі дитини, у тому числі в порожнині рота.

Обґрунтування мети роботи засновано на зростанні останнім часом  порушень статевого розвитку дівчат і зростаючого впливу ксенобіотиків навколишнього середовища на ендокринний статус, що є ендокринними дізрупторами, що порушують гормональний гомеостаз. Крім того, у ряді робіт було показано, що ізофлавони сої здатні успішно компенсувати нестачу ендогенних естрогенів і коректувати порушення статевого розвитку дівчат, а також, що існує певна кореляція карієсрезистентності зубів і функціонального стану статевих залоз.

Ендокринні порушення в організмі дітей повинні приводити до порушення багатьох функціональних реакцій, у тому числі реакцій, що визначають стоматологічний статус дитини. Тому становило інтерес зв'язати у дівчат карієсрезистентність із різним підвищеним вмістом генотоксикантів (пестицидів) у районах Одеської області, що викликає порушення статевого розвитку, та вивчити вплив фітоестрогенів на активність каріозного процесу при даній патології.

Матеріали і методи дослідження. Епідеміологічні досліждення, у яких оцінювався стоматологічний статус, були проведені в рамках розробки регіональної програми профілактики стоматологічних захворювань у дітей у двох районах Одеської області з різним пестицидним навантаженням та однаковим вмістом фтору в питній воді (по 30 дівчат в кожній віковій групі – 7, 12, 15 років).

Експериментальні дослідження були проведені для обґрунтування клінічного застосування фітоестрогенів і уточнення механізмів їхньої дії при різних дозах. Було використано в трьох серіях експериментів 316 самок і 70 самців щурів лінії Вістар середньою масою 52±7 г. В першій серії експериментальних досліджень вивчали вплив різних доз фітоестрогенів на розвиток карієсу зубів та стан репродуктивних органів у щурів. Тваринам (70 самок та 70 самців 1,5 місяця) щодня вводили внутрішньошлунково у вигляді суспензії фітоестроген "ЕКСО" в дозах 30, 75, 150, 300, 500 і 1000 мг/кг. Контрольні групи тварин одержували фізіологічний розчин. В другій серії вивчались карієспрофілактичні, остеотропні та естрогеноподібні ефекти соєвих ізофлавонів у самок щурів в період статевого дозрівання (210 місячних самок). Двом дослідним групам вводили внутришлунково дози ЕКСО 150 та 300 мг/кг, а контрольній – фізрозчин. На 3, 8, 14, 24, 34, 44 і 54 добу тварин умертвляли по 10 щурів з кожної групи та збирали сироватку крові, виділяли матку, яєчники, стегнову кістку й блоки щелеп з зубами. У сироватці крові досліджували активність лужної фосфатази, вміст фосфору й кальцію (показники мінерального обміну), визначали щільність кісток, відносну масу матки і яєчників, підраховували інтенсивність ураження зубів карієсом. В третій (36 шестимісячних самок) – вивчалась протекторна дія соєвих ізофлавонів при моделюванні гіпоестрогенії клотримазолом. Перша контрольна группа – інтактні щури (n=12). Друга контрольна группа (n=12) – моделювання гіпоестрогенії клотримазолом  (0,1 мг/кг ваги, 5 разів на тиждень на протязі двох місяців). Третя  - дослідна группа (n=12)  - на тлі клотримазола щодня отримувала внутришлунково 300 мг/кг суспензії ЕКСО.

У клінічних і клініко-лабораторних дослідженнях брали участь 45 дівчат віком 14-15 років із затримкою статевого розвитку й порушеннями менструаль­ної функції. 25 дівчат основної групи додатково до базової терапії, що проводилася 2 рази на рік, одержували рослинний фітоестроген ЕКСО (дозвіл Фармкомітету України, приказ № 8 від 26.09.2002 р.) по 2 табл. 0,5 г 3 рази на добу протягом  6 місяців. У групі порівняння проводилася тільки базова терапія. Базова терапія включала професійну гігієну й санацію порожнини рота (пломбування каріозних порожнин, лікування гінгівіту з використанням антимікробних і протизапальних засобів). Крім того, протягом 1 місяця в домашніх умовах проводилося чищення зубів кальційвмісною зубною пастою "Новый жемчуг" 2 рази на день і 1 раз на ніч аплікації цією пастою за допомогою індивідуальної шини-капи. По закінченні курсу проводилась обробка зубів лаком Fluor protector.

При огляді й відборі дівчат лікарем-гінекологом відзначалися інфантильний і астенічний морфотип, статевий інфантилізм. Відставання статевого розвитку становило 2,5 ± 0,5 роки, дані УЗД малого тазу відзначали гіпоплазію внутрішніх статевих органів.

У клінічних дослідженнях фіксувалися ехографичні параметри матки, антропометричні показники (довжина й маса тіла дівчат). Вивчався стан твердих тканин зубів, стан тканин пародонту, стан гігієни порожнини рота у вихідному стані, після 6-місячного курсу терапії, через 1 рік і через 2 роки. При цьому використовувалися індекси КПУз, КПУп, приросту карієсу, пародонтальні індекси РМА, РМА%, кровоточивості, CPІTN, проба Шиллера- Писарєва, гігієнічні індекси Грін-Вермільона і Турескі.

Біохімічні методи дослідження включали оцінку в ротовій рідині активності лужної фосфатази (метод Бессея, Лоурі й Брока, 1946), загальної протеолітичної активності (ЗПА) методом гідролізу казеїну, активності каталази (Королюк М.А. с соавт., 1988), вмісту білка (метод Лоурі, 1951), вмісту неорганічного фосфору та іонізованого кальцію титрометричним методом,

Спектроколориметричними методами (Дєньга О.В. із співавт., 1997, 1999, 2001) оцінювали ступінь мінералізації емалі зубів, функціональний стан мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен і ступінь запалення тканин пародонту.

Біофізичними методами оцінювали довірчий інтервал коливань рН ротової рідини (Деньга О.В. с соавт., 1994), її міцелярність (рідкокристалична мезофаза) (Деньга О.В. с соавт., 1997), реакцію пульпи на кислотний вплив на емаль зуба (Деньга О.В. с соавт., 1995), комплексний зарядовий стан клітин букального епітелію (Деньга О.В. та ін., 1997).

Статистичними методами оброблені всі одержані результати для оцінки похибок та достовірності їх відмінностей.

Результати досліджень та їх обговорення. Антропометричні й гормональні обстеження дівчат-підлітків у районах Одеської області з підвищеним рівнем надходження пестицидів, у першу чергу, ендокринних дизрупторів, показало відставання їхнього фізичного розвитку, у сироватці крові більш високий у порівнянні з нормою рівень гонадотропинів і більш низький рівень естрадіолу, сумарних естрогенів і прегналіола. Крім того, в них спостерігалося значне збільшення у крові тестостерону й 17-ОКС, визначення в сечі 17-кетостероїдів, значну частку яких становлять продукти обміну тестостерону (Воскресенская Е.О., 2001). При цьому в організмі порушуються процеси мінералізації, мають місце зміни стоматологічного статусу.

Для порівняльного епідеміологічного обстеження і дослідження впливу пестицидного навантаження на стоматологічний статус дівчат було вибрано 2 райони Одеської області – Роздільнянський і Комінтерновський. Вибрані були райони з однаковим, навмисно низьким рівнем фтору в питній воді (0,32 мг/л), який може компенсувати негативну дію пестицидного навантаження, і високим, але різним, пестицидним навантаженням (Роздільнянський – 5,2 ± 0,2 кг/га і Комінтерновський – 3,8 ± 0,2 кг/га). Дані по пестицидному навантаженню і водопостачанню районів отримані в СЕС Одеської області і станції захисту рослин. Для забезпечення зіставлення груп дітей, що були обстежені в обох районах, у вибірку були включені лише дівчата, які постійно проживали у цих районах (всього 180 дівчат).