СТАН ЛІПІДНОГО ОБМІНУ І ТРОМБОЦИТАРНОЇ ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Краткое содержание

Матеріали та методи досліджень. Обстеженню підлягли 95 практично здорових осіб - 50 чоловіків (Ч), та 45 жінок (Ж) контрольної групи (К) і 162 хворих на ХНЗЗ СО віком 18-50 років. Клінічний стан хворих оцінювали на підставі анамнезу, огляду шкіри статевих органів, у жінок – слизової піхви за допомогою гінекологічного дзеркала (сумісно з лікарем-дерматовенерологом міської лікарні N 6 м.Запоріжжя, Ланкіною І.О.)

Бактеріоскопічні та цитологічні дослідження проводили у препаратах зіскрібків слизової оболонки статевих органів, пофарбованих за методом Романовського-Гімза [В.В. Меньшиков и соавт., 1987]. Біохімічні методи дослідження виконувалися в акредитованій клініко-діагностичній лабораторії ЗМАПО (зав. – д.мед.н., проф. Якушев В.С.).

Концентрацію загального ХС визначали методом спектрофотометрії з використанням наборів реактивів фірми „Філісіт діагностика”, Дніпропетровськ. Наявність хіломікронів (ХМ) та ХС-ЛПДНЩ визначали методом візуальної оцінки проби після експозиції плазми крові при температурі 0°- +4°С, концентрацію ХС-ЛПНЩ за методом Бурштейна та Самай, концентрацію ХС-ЛПВЩ з використанням набору реактивів фірми „Cormay”, ТГ з використанням набору реактивів „Лахема”, Чехія. Верифікацію діагнозів щодо ДЛП проводили відповідно до медичних рекомендацій з діагностики серцево-судинних захворювань [М.И.Лутай, 2003, D. Fredricson, ВООЗ, 1970].

Інтенсивність ПОЛ оцінювали по концентрації МДА за реакцією з тіобарбітуровою кислотою [А.И. Карпищенко, 1999].

Для визначення стану Тр ланки гемостазу досліджували адгезію, АДФ-агрегацію та дезагрегацію  Тр  периферичної  крові у  багатій Тр  плазмі [Е.В.Михайлова и соавт., 1986]. У хворих на ХНЗЗ СО визначали вміст судинного компоненту ФВ, що міститься в бідній Тр плазмі з використанням формалінізованих Тр донорів за методом Evans et Osten в модифікації О.А. Цигулєвої [В.П. Балуда и др., 1980].

Усім обстеженим особам робили загальний клінічний аналіз крові: підраховували кількість еритроцитів, лейкоцитів, Тр в лічильній камері Горяєва, визначали концентрацію гемоглобіну в крові, кольоровий показник, розраховували лейкограму уніфікованим методом, визначали ШОЕ. Проводили морфологічне дослідження клітин плазми крові в мазках, пофарбованих за методом Романовського-Гімза [В.В.Меньшиков и соавт.,1987]. Для оцінки місцевої системної реактивності організму використовували комплекс цитохімічних показників лейкоцитів. Активність мієлопероксидази (МП) ПМЯЛ, що характеризує киснезалежні механізми фагоцитозу, вивчали за методом Грехем-Кноллє [В.В. Меньшиков и соавт., 1987], розраховували середній цитохімічний коефіцієнт (СЦК). Для оцінки активності кисненезалежних механізмів кілінгу ПМЯЛ вивчали вміст катіонних білків (КБ) за методом В.Г. Шубіча, розраховували СЦК. Для оцінки функцій Мо визначали активність ферменту б-нафтилестерази (НЕ) за методом Леффлера. Також розрахували ВПРК естеразпозитивних лімфоцитів (Лі) (ймовірно, Т-Лі) у загальному пулі Лі. На основі даних лейкограм та ШОЕ периферичної крові розраховували інтегральні показники, використовуючи математичні формули [Л.С. Жухоров, Ю.Л. Вороная, 2002].

В роботі досліджені 95 практично здорових осіб - К 50 чоловіків (Ч)  та 45 жінок (Ж) віком 18-50 років, які були розподілені на групи: К1 (18-28 років) – 15 Ч та 15 Ж; К2 (29-39 років) – 20 Ч та 15 Ж; К3 (40-50 років) – 15 Ч та15 Ж; 162 хворих на ХНЗЗ СО, у яких тривалість захворювання складала 2-20 років та попереднє лікування було неефективним. Пацієнти також були розподілені на групи за віком та статтю. З 162 хворих на ХНЗЗ СО 74 – Ч  і 88 – Ж, були розподілені: 18-28 років – 60 пацієнти (22 Ч та 38 Ж),  29-39 років – 58 пацієнтів (30 Ч та 28 Ж) , 40-50 років – 44 пацієнта (22 Ч та 22 Ж). За анамнезом життя, хвороби і даними клінічного обстеження хворі були розподілені на однорідні групи. Обстежувані хворі (180 осіб) також були розподілені  на однорідні групи в залежності від наявності різних видів збудників запального процесу в СО: 1-а група – хворі з бактеріальною флорою, 2-а група – хворі з трихомонадами, 3-я група - з грибковою флорою, 4-а група – з хламідійною, 5-а група – з вірусною  і 6-а група зі змішаною флорою. Середній вік пацієнтів в групах складав 28,5 – 35,3 років.

Проводили статистичну обробку варіаційних рядів, визначали критерії достовірності розрізнянь двох явищ, використовуючи статистичний критерій „t” Ст’юдента  для двох непов’язаних вибірок та для вибірок з попарно пов’язаними варіантами. Для числової характеристики зв’язку між різними параметрами використовували кореляційний аналіз. Розрахунки проводили з використанням пакетів програм Excel та Statistika. Ми дослідили 180 хворих. При розподілі їх на групи за віком та статтю у 18 осіб показники ліпідного обміну вийшли за межі двох сигм. Тому ми ці результати не враховували. При розподілі хворих за видом збудника відхилень результатів обстежень за межі двох сигм не відбулось, тому всі дані були використані.