КАТЕГОРІЯ „ЧАС” У ПРАВОВОМУ ВИМІРІ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасна українська правова система переживає значні перетворення. У зв’язку з цим загострюється актуальність дослідження часу як форми руху, розвитку правових явищ. Пізнання часової форми процесів правової системи дає можливість глибше осягнути динаміку триваючих змін, по-новому підійти до розв’язання існуючих проблем правової дійсності. При цьому постає потреба в виділенні особливої властивої правовій системі форми часу, яка органічно пов’язана з процесом існування відповідних юридичних об’єктів, відбиває реалії їх розвитку і функціонування. Усе це зумовлює необхідність розширення наукових уявлень про час у правовій системі, який не може розглядатися як виключно календарний час.

Недостатнє законодавче врегулювання, суперечливість правореалізації в питанні дії в календарному часі самого права породжує актуальність і цього аспекту правового виміру часу. Зазначені проблеми викликаються недосконалістю теорії чинності в часі правових норм, що не дає змоги чітко врегулювати вказані питання в законодавстві, а також є відчутною перешкодою правореалізаційної діяльності. На цей час відсутня належна увага вчених до відповідної проблематики, що ж до існуючих напрацювань у цій сфері, то вони за невеликим винятком є суперечливими та недостатньо глибокими. У зв’язку з цим потребує своєї подальшої розробки теорія чинності в часі правових норм, особливо в питаннях календарних меж та напрямків.

Також свого ретельного дослідження потребує чинність у часі норм міжнародних договорів, які є складовою національного права України. Порівняно з тими нормами, що містяться в актах її внутрішнього права, вказана категорія норм має певну специфіку стосовно розглядуваної нами проблеми. Різноманітних наукових точок зору, законодавчої та практичної невизначеності тут ще більше, що зумовлює необхідність розв’язання цих питань перш за все на загальнотеоретичному рівні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах державної цільової комплексної програми № 0186.0.070866 “Розвиток демократичних процесів у правовій державі”.