ОПІКА ЯК СПОСІБ ОХОРОНИ МАЙНОВИХ ПРАВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. На будь-якому історичному етапі перед суспільством постає завдання охорони та захисту особистих та майнових прав осіб, які на підставі певних причин не можуть самостійно здійснювати свої суб’єктивні права та виконувати юридичні обов’язки. Особливого значення принцип всебічного забезпечення й охорони прав людини, що закріплений у ст. 3 Конституції України, набуває при вирішенні питань щодо охорони та захисту особистих та майнових прав малолітніх осіб, а також осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу, та осіб, які тривалий час відсутні у місці проживання (визнаних безвісно відсутніми).

З розвитком торгівлі й комерції, виникненням ринку капіталів, ускладненням форм господарського життя, коли у приватній власності фізичних осіб (в тому числі й таких, щодо майна яких встановлюється опіка) з’явилося майно, яке має значну цінність (використовується у підприємницькій діяльності), встановлення опіки над майном лише заради його збереження без використання є недостатнім. Істотні зміни в економіці та суспільстві вимагають нового підходу до правового визначення опіки як способу охорони майнових прав фізичних осіб. Як свідчить практика, ефективний порядок управління переданим під опіку майном, а не лише його збереження, на жаль, не розроблений. Органи опіки та піклування не мають відповідного юридичного та практичного інструментарію, вони не готові прийняти на себе подібні додаткові обов’язки. Безумовно, така обережність і нерішучість сьогодні є не виправданою.

Проблеми опіки як правового інституту широко досліджувалися у радянському сімейному праві Н.М. Єршовою, О.Й. Пергамент, Г.М. Нечаєвою та ін. Однак за відсутності розвинутих відносин приватної власності, на жаль, усі ці наукові пошуки переважно зводились до дослідження опіки як правової форми виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування, на основі доктрини публічності. У цивільно-правовій літературі вони висвітлювалися названими авторами в основному у зв’язку з дослідженням загальних проблем правосуб’єктності фізичних осіб. Спеціального дослідження інституту опіки як способу охорони майнових прав фізичних осіб не проводилося. У сучасній цивілістиці недостатнє висвітлення цього питання пояснюється складністю опікунських правовідносин, які перебувають на стику суміжних галузей права. Новели нового Цивільного кодексу України щодо опіки також потребують серйозного науково-практичного дослідження і зваженого доопрацювання. дослідження обумовлена й тим, що наукові праці з цієї тематики були написані ще за радянських часів і в правовому сенсі вже значно застаріли для тлумачення чинної нормативно-правової бази. Усе це зумовлює актуальність дослідження проблем опіки як способу охорони майнових прав фізичних осіб з метою удосконалення чинного законодавства України та практики його застосування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до цільової комплексної програми “Основні проблеми здійснення та захисту майнових і особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0186.0.070867), Національної програми “Діти України”, затвердженої Указом Президента України від 18.01.96 р. № 1104/96-ВР, а також відповідно до науково-дослідної теми “Напрями і засоби підвищення ефективності цивільно-правового захисту права власності в період ринкових реформ” №97166, Головних напрямів наукових досліджень Університету внутрішніх справ МВС України на 2001– 2006 рр.