ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах ринкової економіки важливим є питання, наскільки ефективно держава братиме участь в цивільних відносинах, здійснюватиме своє право власності. Державна власність та державний сектор економіки будуть і в майбутньому відігравати значну роль у забезпеченні загальносуспільних потреб. Однією з правових форм участі держави в цивільних відносинах є створення нею юридичних осіб. У тих галузях, в яких держава покликана виконувати загальносуспільні, найважливіші соціальні функції, діють засновані нею юридичні особи публічного права. У сферах, де держава повинна бути активним учасником ринкових відносин, функціонують юридичні особи приватного права, засновані державою. Тому необхідно з'ясувати правовий статус створених державою юридичних осіб і на основі цього змоделювати такі організаційно-правові форми цих юридичних осіб, які б відповідали сучасним соціально-економічним і правовим умовам.

Правовий статус юридичних осіб, які створюються державою, недостатньо врегульований в законодавстві України. Нечисленні норми Цивільного кодексу України лише в загальних рисах констатують право держави на створення юридичних осіб, право цих юридичних осіб здійснювати діяльність, торкаються питання розмежування відповідальності між державою та юридичною особою. Інші ж норми Цивільного кодексу України є бланкетними і відсилають до окремих нормативних актів, зокрема щодо правового статусу юридичних осіб публічного права.

Норми Господарського кодексу України також регулюють статус юридичних осіб, заснованих державою, проте часто суперечать положенням Цивільного кодексу України, що не сприяє єдності правового регулювання відносин за участю юридичних осіб. Більше того, як показує практика, реальний зміст діяльності юридичних осіб, заснованих державою, часто не відповідає законодавчо встановленим організаційно-правовим формам, в яких створювалися такі особи, що спонукає до пошуку нових ефективних форм їх функціонування.

Правовий статус створених державою юридичних осіб був предметом дослідження вчених-правознавців у радянський період. Що стосується дослідження правового статусу окремих видів цих осіб у період української державності, то існує робота І. М. Бондаренко “Правова регламентація господарської діяльності казенних підприємств” (2001 р). В українській правовій науці відсутні спеціальні роботи з комплексного дослідження правового статусу юридичних осіб, які засновуються державою, зокрема після прийняття Цивільного та Господарського кодексів України. Це зумовлює необхідність і актуальність дослідження правового статусу юридичних осіб, заснованих державою, в сучасних умовах.

Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження є роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців: С.М. Братуся, А.В. Венедиктова, О.М. Вінник, В.П. Грібанова, І.П. Грєшникова, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, І.В. Єршової, О.С. Йоффе, В.М. Коссака, В.М. Кравчука, Н.С. Кузнєцової, М.І. Кулагіна, В.В. Луця, О. Огоновського, Д.В. Петрова, А. Пушкіна, А.П. Сергєєва, І.В. Спасібо-Фатєєвої, Ю.К. Толстого, Я.М. Шевченко, В.С. Щербини та ін.

Нормативною основою дослідження є чинне законодавство України, установчі документи конкретних юридичних осіб, окремі нормативно-правові акти зарубіжних країн.

Емпіричною основою дослідження є матеріали судової практики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планових тем роботи кафедри цивільного права і процесу “Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в Європейське співтовариство” на 2002 — 2004 роки (номер державної реєстрації 0103U005937) та “Вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України” на 2005 — 2008 роки (номер державної реєстрації 0105U004945).