ПРОГНОЗУВАННЯ Й ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ В АНАМНЕЗІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
ПРОГНОЗУВАННЯ Й ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ В АНАМНЕЗІ
Альтернативное Название: Прогнозирование И ПРОФИЛАКТИКА ОСЛОЖНЕНИЙ БЕРЕМЕННОСТИ У ЖЕНЩИН С бесплодие в анамнезе
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Об’єкт, методи та методологія досліджень. Здійснено проспективне дослідження перебігу вагітності, пологів, стану новонароджених у 145 вагітних з безпліддям в анамнезі, які перебували на лікуванні або народжували у 2005 – 2006 роках у Львівському державному обласному перинатальному центрі (ЛДОПЦ).


Першу (1) групу склали 90 пацієнток, у яких вагітність наступила внаслідок екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з переносом ембріону у порожнину матки; у другу (2) групу увійшли 25 жінок, з настанням вагітності після лапароскопічних втручань; у третю (3) групу віднесли 30 вагітних, у яких вагітність наступила внаслідок медикаментозної індукції овуляції. Вагітні кожної з трьох груп були розділені на підгрупи: у підгрупах 1 А, 2 А і 3 А ведення вагітних здійснювалось із застосуванням запропонованих нами діагностично-профілактичних і лікувальних заходів, у підгрупах 1 В, 2 В і 3 В вагітні отримували загальноприйняту терапію. Вагітні 1 А (30), 2 А (15) і 3 А (15) підгруп основних груп перебували під спостереженням з моменту встановлення етіологічного чинника безпліддя до настання і завершення вагітності, вагітні 1 В (60), 2 В (10) і 3 В (15) спостерігались нами з моменту госпіталізації у ЛДОПЦ. Четверту (контрольну) групу склали 50 жінок з вагітністю, яка була зачата у природному циклі. Робота пройшла розгляд та схвалена комісією з біоетики.


Всіх вагітних обстежували загально клінічними, лабораторними і спеціальними методами. Об’єктивне загально-соматичне та акушерське обстеження проводили рутинними методами.


Стан фетоплацентарного комплексу (ФПК) оцінювали із використанням комплексу методів: ультразвукова фетометрія і плацентометрія, непряма кардіотокографія, біофізичний профіль плода, доплерометрія плацентарно-плодового кровотоку, кількісне визначення гормонів ФПК. Ультрасонографія ФПК і доплерометрія кровотоку проводилися за допомогою апарату «Philips 5000». Для оцінки кривих швидкостей кровотоку визначали систоло-діастолічне відношення (С/Д), пульсаторний індекс (ПІ) і індекс резистентності (ІР) за Медведєвим М.В. (1996). Біофізичний профіль плода досліджували за методикою Vintzileos A. і співавт. (1987). При ультразвуковій плацентографії визначали стадію зрілості плаценти за критеріями Grannum P. (1979), диференціювали інфекційне ураження ФПК за наявністю нерівномірного потовщення, неоднорідної акустичної щільності плаценти, візуалізації базальної мембрани, неправильної форми розширення міжворсинкового простору, зміни акустичної щільності і кількості амніотичної рідини, для оцінки якої вираховували амніотичний індекс (АІ) за J.P. Phelan (1987).


При аналізі антенатальної кардіотокографії (КТГ) враховували базальну частоту серцевих скорочень (БЧСС), амплітуду миттєвих осциляцій (АМО), амплітуду повільних осциляцій (АПО), кількість, амплітуду, тривалість, характер акцелерацій і децелерацій за Воскресенским С.Л. (2004).


Визначення гормонів ФПК у сироватці крові вагітних – естріолу (Е3), прогестерону (П), плацентарного лактогену (ПЛ), хоріонічного гонадотропіну (ХГ) проводили імунохемілюмінесцентним та імуноферментним методами з використанням комерційних тест-систем „Хема” (Чехія), „Алкор-БИО” (Росія, Санкт-Петербург), „Human GmbH” (Wiefbaden, Germany).


Для оцінки стану біоценозу родових шляхів здійснювали діагностику бактеріального вагінозу за системою Amsel (позитивний амінотест, “ключові” клітини в мазку з піхви, рН піхви > 4,5), хламідійного та вірусного інфікування. Виявлення антигенів хламідій проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у зішкрябах зі слизових цервікального каналу та уретри. Досліджували парні сироватки крові вагітних для виявлення антитіл Ig A, Ig G, Ig М до токсоплазм, хламідій, цитомегаловірусу, вірусу простого герпесу ІІ типу з використанням тест-систем «ELISA» (DSL, USA), «Вектор-Бест» (Росія, Новосибірськ). Морфологічне дослідження плаценти здійснювали відповідно до рекомендацій Мілованова А.П. (1999).


Статистичну обробку результатів досліджень проводили із застосуванням методів варіаційної статистики за допомогою програмних пакетів Microsoft Excel 5.0, Biostsat та Statistica 6.0.


 


Результати досліджень та їх обговорення. Первинне безпліддя мало місце у 88 (60,7%), вторинне – у 57 (39,3 %) жінок, які знаходились під спостереженням. Вік вагітних коливався від 22 до 45 років, переважна більшість пацієнток була у віці 30 – 39 років (9162,8%). Тривалість безпліддя у шлюбі складала від 2 до 18 років, у жінок з первинним безпліддям тривалість лікування до настання даної вагітності була в середньому 8,3 ± 3,0 роки, при вторинному – 7,1 ± 3,1 років. Вік пацієнток з вагітністю внаслідок ЕКЗ (1 група) коливався від 22 до 45 років, при цьому 77,8 % жінок були старшими за 30 років, тоді як серед вагітних 2 і 3 груп частка жінок до 30 років була вищою і складала відповідно 36 % і 43,3 %.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины