ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здійснення в Україні соціально-економічних та політичних перетворень зумовлює необхідність підвищення ефективності захисту прав громадян і, зокрема, забезпечення реалізації передбаченого у ст.42 Конституції України обов’язку держави захищати права громадян як споживачів.

Нормативно-правова база у даній сфері перебуває в стадії гармонізації з нормами міжнародних угод, учасницею яких стала Україна. У 1994 році між Україною та ЄС укладена Угода про партнерство та співробітництво, яка передбачає тісну взаємодію у вирішенні споживчих проблем, адаптацію цієї роботи до міжнародного рівня. На розвиток цих відносин був спрямований і проект ТАCIS „Підтримка споживчої політики в Україні”.

Законодавство про захист прав споживачів в Україні динамічно розвивається. Так, в Закон України "Про захист прав споживачів", прийнятий Верховною Радою України 12 травня 1991 р., були внесені численні істотні зміни і доповнення (у тому числі зовсім нещодавно – 1 грудня 2005 року), які вимагають ретельного аналізу. За останні роки створено новий комплексний інститут споживчого права, в якому закладені основні підвалини для подальшого розвитку відносин за участю громадян-споживачів. Чинне законодавство України встановлює певні юридичні засоби забезпечення підвищеного захисту прав споживачів. Проте, переважна частина положень цього правового інституту не отримала належного наукового обґрунтування, зокрема, стосовно захисту прав споживачів у сфері надання послуг.

З прийняттям нового Цивільного кодексу України виникли питання співвідношення загальних та спеціальних норм, що регламентують відносини за участю споживачів, проблеми, які стосуються визначення та встановлення критеріїв відокремлення окремих видів "споживчих" договорів з надання послуг, з’ясування їх змісту та підстав відповідальності за порушення прав управомоченої сторони.

Дослідження деяких зазначених питань здійснювалися в тій чи іншій мірі в окремих статтях, інших наукових працях. Зокрема, в Україні було захищено дві дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: "Цивільно-правове забезпечення прав споживачів на належну якість товару" (Л.М.Іваненко, 1998 р.), "Теоретичні проблеми захисту прав споживачів в Україні за договором купівлі-продажу" (С.А.Косінов, 1998р.). Але ці праці були присвячені лише захисту окремих прав споживачів-покупців до прийняття нового ЦК України. Відтак єдиного фундаментального дослідження проблем захисту прав споживачів у сфері надання послуг на теперішній час здійснено не було. За таких обставин дана дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням особливостей захисту прав споживачів, притаманним усім сферам споживчих правовідносин.

Необхідність проведення такого дослідження викликано, насамперед, існуванням об’єктивних проблем у сфері застосування засобів захисту прав споживачів, пов’язаних з недосконалістю діючого законодавства, активним розвитком ринкових відносин, малодослідженістю загальноприйнятих засад захисту прав споживачів. Окрема увага в роботі надається численним суперечностям між нормами спеціального споживчого законодавства та ЦК України.

На підставі аналізу теоретичного та практичного матеріалу, порівняння законодавства різних країн у даній сфері, з’ясування історичних умов розвитку інституту захисту прав споживачів стало можливим виявити недоліки чинного законодавства та запропонувати шляхи його удосконалення.

У зв’язку з тим, що дана проблема пов’язана з основними цивілістичними концепціями, необхідним став аналіз таких цивільно-правових категорій як “споживчі правовідносини”, “споживчий договір”, „договір з надання послуг”, „послуга”, „види послуг”, „об’єкт правовідношення”, „механізм захисту цивільних прав”, „міри захисту та міри відповідальності”, „види відповідальності”, „форми відповідальності” тощо. Встановлення напрямів дослідження пов’язане з тим, що основу даного інституту складають цивільно-правові норми договірного та деліктного права, а необхідність такого дослідження викликана неоднозначним їх визначенням у доктрині цивільного права. Дисертаційна робота зорієнтована на створення єдиної концепції захисту прав споживачів на підставі вивчення та застосування основних категорій цивільного права, практики застосування норм інституту споживчого права.

Наведеними чинниками обумовлюється актуальність теми дослідження, а також доцільність проведення його в рамках дисертаційної роботи.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження склали праці відомих фахівців в галузі цивільного права, історії та теорії держави та права, правознавців дореволюційної Росії, науковців радянського періоду та вітчизняних вчених-юристів, а саме: С.С.Алексєєва, М.О.Барінова, Д.В.Бобрової, Т.В.Боднар, М.І.Брагінського, С.М.Братуся, В.В.Вітрянського, В.П.Грібанова, О.В.Дзери, А.С.Довгерта, Г.В.Єрьоменко, О.І.Загорулько, О.С.Іоффе, О.Ю.Кабалкіна, В.М.Коссака, О.О.Красавчикова, Н.С.Кузнєцової, О.Е.Лейста, В.В.Луця, Ю.Я.Львовича, М.С.Малєїна, Г.К.Матвєєва, В.П.Паліюка, О.А.Пушкіна, О.А.Підопригори, Р.О.Стефанчука, Є.О.Суханова, Я.М.Шевченко, Г.Ф.Шершеневича, Р.Б.Шишки, В.С.Щербини та багатьох інших авторів, які тією чи іншою мірою звертались до досліджуваних в дисертації проблем. Окремі проблеми цивільно-правового захисту прав споживачів безпосередньо досліджувались у роботах Л.М.Іваненко, С.А.Косінова.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано у відділі проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України в межах держбюджетної теми “Методологічні засади приватного права” (номер держреєстрації 0103U003101).