Перебіг вагітності, стан плода і циркуляторно – метаболічні порушення печінки у хворих на цукровий діабет 1 типу : Течение беременности, состояние плода и циркуляторно - метаболические нарушения печени у больных сахарным диабетом 1 типа

Краткое содержание

Матеріал та методи дослідження. Для вирішення поставлених задач було комплексно, у динаміці вагітності обстежено 150 вагітних жінок, серед яких 120 хворих на ЦД типу 1 і 30 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що склали контрольну групу.

Лабораторне обстеження, крім загальноклінічних аналізів, включало визначення концентрації в сироватці крові біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки у вагітних, хворих на ЦД: холестерин (ХС, ммоль/л), тригліцериди (ТГ, ммоль/л), ліпопротеїни низької густини (ЛПНГ, ум. од), аланінамінотрансфераза (МО/л), аспартатамінотрансфераза (МО/л), гамма-глутамілтранспептидаза (ГГТП, МО/л), лужна фосфатаза (ЛФ, МО/л), лактатдегідрогеназа (ЛДГ, МО/л), фруктозо-1,6-фосфатальдолаза (Од/л), альдолаза (Ал, Од/л), фібронектин (Фн, мкмоль/л), загальний білок (ЗБ, г/л), альбуміни (А, г/л), фібриноген (г/л), протромбіновий індекс (ПТІ, %), білірубін та його фракції (мкмоль/л). Активність трансаміназ, ГГТП, ЛДГ, ЛФ, а також концентрацію ТГ, альбуміну, фібриногену досліджували на біохімічному аналізаторі “Сobas Mira” S (Австрія), ЛПНГ, Ал, та фруктозо-1,6-фосфатальдолазу – за допомогою фотоелектрокалориметра КФК-2 УХЛ-4,2. Концентрацію розчинної форми Фн визначали імуноферментним методом з використанням комерційної тест-системи (Biomedical Technologies Іnc Stoughton USA).

Для вивчення регіонарної гемодинаміки печінки застосовували метод імпульсноволнової доплерометрії та кольорового доплерівського картування за допомогою апарату “Medison SA 9900”. Реєстрували такі показники: діаметр воротної вени (d, мм), об’ємний кровоток у воротній вені (ОК, мл/с) мінімальна (Vmin) та максимальна (Vmax) швидкість кровотоку у воротній вені (м/с), мінімальна (Vmin) та максимальна (Vmax) швидкість кровотоку (м/с), а також пульсаційний та резистентний індекси у печінковій артерії.

Гормональну функцію фетоплацентарного комплексу досліджували шляхом визначення вмісту плацентарного лактогену і некон’югованого естріолу в сироватці крові вагітних. Концентрацію плацентарного лактогену визначали за допомогою радіоімунологічного методу з використанням стандартного набору виробництва фірми „Biosource” (Бельгія), некон'югованого естріолу – радіологічним методом з використанням набору фірми „Immunotech” (Чехія)

Інструментальні методи оцінки стану плода включали: ультразвукове сканування за допомогою апарату “Aloka-SSD 256” (Японія), кардіотокографію на біомоніторі “ВМТ 9141” фірми RFT (Великобританія) і ультразвукову доплерометрію матково-плацентарно-плодового кровотоку на апараті “Medison SA 9900”.  За допомогою ультразвукового дослідження визначали також локалізацію, товщину, структуру та ступінь зрілості плаценти.

Оцінку стану новонароджених проводили на першій і п’ятій хвилинах за 10-бальною шкалою Апгар, а також за даними фізичного розвитку (маса і зріст), вивчали також особливості перебігу раннього неонатального періоду.

Статистичну обробку отриманих результатів виконано за допомогою стандартних комп'ютерних програм. Усі цифрові дані оброблено методами варіаційної статистики. Для оцінки достовірності різниці між показниками використано t–критерій Ст'юдента та критерій кутового перетворення Фішера.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження показників функції печінки показали, що навіть у разі фізіологічного перебігу вагітності у здорових жінок мають місце деякі зміни функції печінки, які свідчать про її функціональне напруження. Рівень плазмового фібронектину (Фн) у вагітних контрольної групи зростає від І до ІІІ  триместру, що може бути пов’язано з підготовкою організму до пологів, проте у ІІ триместрі порівняно з першим має місце тенденція до зниження його рівня (рис. 1). У групі вагітних з ЦД простежується чітка динаміка зростання Фн упродовж вагітності. Уже в ІІ триместрі його рівень збільшується на 56,3 % у порівнянні з першим, а у третьому – на 13,3 % порівняно з другим. Таким чином у вагітних, хворих на ЦД відмічається підвищення рівня Фн плазми крові на 77,2 % у ІІІ триместрі порівняно з першим.

Зростання концентрації розчинної форми Фн у разі ЦД впродовж вагітності порівняно з контрольною групою може бути пов’язано з порушенням функцій гепатоцитів, які є основним місцем його синтезу, прогресуванням мезенхімально-запального процесу в печінці під час вагітності, реактивним гепатитом як проявом циркуляторно-метаболічних порушень. Крім того, гіперфібронектинемію у вагітних з ЦД можуть спричинити такі фактори як ураження інтими судин (можливе пряме надходження в кров’яне русло розчинної форми тканинного Фн внаслідок пошкодження ендотелію судин, які також є місцем його синтезу), зміни реологічних властивостей крові, аутоімунні процеси в організмі. Підвищення рівня Фн може бути однією з причин формування прокоагулянтного синдрому у вагітних, хворих на ЦД, розвитку у них хронічного дисемінованого внутрішньосудиного згортання крові.