МОРАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОВАДЖЕННЯ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Головним завданням на сучасному етапі побудови правової України є захист прав та інтересів людини, її життя, здоров’я, честі та гідності, гарантування особистої недоторканності й повної безпеки. В умовах високого динамізму соціальних перетворень, сьогодні, як ніколи, толерантне ставлення до людини має бути пріоритетним. Стаття 3 чинної Конституції України проголосила, що саме людина мусить бути найважливішою соціальною цінністю суспільства й держави.

         Незважаючи на це, значної шкоди людству продовжує завдавати злочинність, боротьба з якою на сьогодні залишається загальнодержавною проблемою, вирішення якої залежить від динаміки реформування правових інститутів.

         З іншого боку, піднесення ролі правового регулювання відносин у суспільстві на сучасному етапі його розвитку набуває особливого значення у зв’язку з процесами інтеграції, входження України до Європейського Союзу. Прогресивні зрушення в нашій країні потребують утвердження правового суспільства як єдності правової держави і громадянського суспільства, де мораль посідає визначальне місце.

         У свою чергу, кримінальне судочинство є досить складною процедурою для забезпечення прав і свобод людини. За своїм змістом кримінально-процесуальна діяльність складається з системи дій і рішень. Законне і обґрунтоване їх проведення зумовлює успішне досягнення мети кримінального судочинства (ст. 2 КПК України).

         У той же час, норми кримінально-процесуального законодавства, які необґрунтовано обмежують права і свободи особи у кримінальному судочинстві, розглядаються в суспільній свідомості як такі, що суперечать моральним засадам.

         У цьому контексті назріла проблема оновлення, згідно з вимогами Конституції України, кримінального судочинства, діяльності органів дізнання та досудового слідства, зокрема, встановлення такого порядку провадження, який би відповідав європейським стандартам та базувався на історичних особливостях і національних традиціях українського народу.

         Окремі питання, що пов’язані зі зміцненням моральних засад у кримінальному судочинстві висвітлено в дослідженнях багатьох учених, як вітчизняних (С.А. Альперта, М.І. Бажанова, В.І. Галагана, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубинського, В.С. Зеленецького, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, В.Т. Тертишника, В.П. Шибіка, М.Є. Шумила та ін.), так і вчених країн СНД (І.Є. Биховського, Р.С. Бєлкіна, В.П. Бож’єва, О.П. Гуляєва, Т.М. Добровольської, П.С. Елькінд, М.К. Кагамова, Л.М. Карнеєвої, З.Ф. Ковриги, Л.Д. Кокорева, О.М. Ларіна, Т.М. Москалькової, П.А. Лупінської, І.П. Петрухіна, М.І. Порубова, О.Р. Ратинова, В.М. Савицького, М.С. Строговича, І.Г. Суботіної, В.Т. Томіна, О.О. Чувільова, С.А. Шейфера та ін.).

         Неможливо було здійснити дослідження багатьох питань теми дисертації без звернення до наукових праць відомих учених України: О.О. Бандури, І.В. Бичка, О.І. Гвоздіка, А.А. Козловського, Л.І. Казміренко, В.В. Копєйчикова, О.М. Костенка, В.К. Ларіонової, О.Є. Манохи, В.С. Медвєдєва, О.Г. Мурашина, Ю.І. Римаренка, В.Т. Свінціцького, В.М. Сіньова, С.С. Сливки та ін.

         Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали також роботи відомих правознавців України: Ю.П. Аленіна, О.В. Бауліна, В.П. Бахіна, В.Д. Берназа, В.Г. Гончаренка, Т.В. Варфоломеєвої, А.Ф. Волобуєва, О.Ф. Долженкова, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, Н.І. Клименко, І.П. Козаченка, Г.К. Кожевнікова, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, В.В. Молдована, Г.М. Омельяненка, Д.П. Письменного, П.П. Підюкова, С.М. Смокова, Н.В. Сібільової, М.І. Сірого, І.В. Строкова, М.Я. Сегая, С.М. Стахівського, Г.І. Чангулі, В.Ю. Шепітька, М.В. Руденка, Л.Д. Удалової, В.П. Шибіка, Ю.П. Яновича та ін.

         Вибір теми дисертації пов’язаний з необхідністю узагальнити існуючі знання про моральні засади у кримінальному судочинстві, їх функціональне призначення та визначити основні напрями удосконалення кримінально-процесуального законодавства в частині встановлення можливості реалізації етичних засад під час провадження у досудових стадіях. Оскільки ефективність застосування процесуальних норм, а також результативність практичної діяльності органів досудового розслідування в першу чергу залежать від морального змісту правових норм.

         Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження спрямований на виконання основних положень Комплексної програми профілактики злочинності на 2001−2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376. Дисертація виконана відповідно до тематики, передбаченої Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень Міністерства внутрішніх справ України, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2001 − 2009 роки (наказ МВС України від 5 липня 2004 року № 755), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 1997 − 2004 роки, основних напрямів наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2001 − 2005 роки, Концепції розвитку органів внутрішніх справ у XXI столітті, багатьох інших державних і відомчих програм.

Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол №1 від 27 січня 2004 року) та схвалена Координаційним бюро з проблем кримінального процесу Академії правових наук України.