СОСТОЯНИЕ БЕЛКОВО-ЛИПИДНОГО ОБМЕНА ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСА У БЕРЕМЕННЫХ С ПРЕЭКЛАМПСИЕЙ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
СОСТОЯНИЕ БЕЛКОВО-ЛИПИДНОГО ОБМЕНА ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСА У БЕРЕМЕННЫХ С ПРЕЭКЛАМПСИЕЙ
Альтернативное Название: СТАН БІЛКОВО-ЛІПІДНОГО ОБМІНУ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети і завдань, поставлених у дисертації, було обстежено 95 вагітних у віці 18-37 років. Усі обстежувані були розподілені в групи за ступенем тяжкості прееклампсії. Група вагітних з прееклампсією легкого ступеня складалася з 35 жінок (36,8%), 28 вагітних склали групу прееклампсії середнього ступеня тяжкості (29,5%), прееклампсія важкого ступеня була виявлена у 12 досліджуваних (12,6%). Контрольна група здорових вагітних склала 20 вагітних (21,1%). Діагноз встановлювався згідно МКХ-Х та діючого протоколу №676 МОЗ України.


Усім пацієнтам були проведені антропометричні виміри, визначення рівня артеріального тиску, визначення ступеня прееклампсії за модифікованою шкалою Г.М. Савельєвої (1989) та діючим протоколам МОЗ України; визначення внутрішньоутробного стану плода шляхом проведення кардіотокографії з визначенням показника внутрішньоутробного стану плода (ПСП) за В.М. Демідовим і дослідження біофізичного профілю за шкалою A.M. Violzitos’; Визначення загальної кількісті альбуміну за методом фотометрування за В. Doumas (1971), інтенсивність процесів ПОБ в сивроватці крові визначалися за методикою Є.Є. Дубініной (1995), інтенсивність процесів ПОБ в АР визначали за модифікованою методиці І.І. Іванова, А.А Стефанович (2007), модифікований альбумін визначався після електрофорезу за методикою Г.В. Троїцького (1986), в АР МА визначався за модифікованою методикою І.І. Іванова, А.А Стефанович, Г.Г. Головської (2006), визначення загальних ліпідів проводилося фотометруванням за Г.Колбом і С. Камішніковим (1976) і розподіл ліпідів сурфактанту легень проводився методом тонкошарової хроматографіі.


Обчислення одержаних результатів проводили за допомогою методів варіаційної статистики з використанням стандартного пакету програм Microsoft Excel і Statistica V.6.


 


Результати досліджень та їх обговорення. Середній вік обстежуваних з прееклампсією легкого ступеня склав 25,2±1,3 років, а також у термін гестації склав 37,05±0,8 тижні, у групі прееклампсії середнього ступеня тяжкості середній вік вагітних склав 27,3±0,9 років у термінах гестації 36,09±1,4 тижнів. Вагітні з важкою прееклампсією спостерігалися у віці 29,4±1,1 років і термінах гестації 35,08±1,5 тижнів. Контрольну групу склали здорові вагітні, середній вік яких склав 25,4±0,7 років в термінах гестації 32-41 (37,1±1,4) тижнів.


У всіх досліджених вагітних ретельно вивчався загальний та акушерсько-гінекологічний анамнез; соматичні захворювання, гінекологічні захворювання; менструальна та дітородна функція; перебіг даної вагітності.


З анамнезу було виявлено, що більшість жінок перенесли ряд інфекцій: вітряну віспу, краснуху, гострі респіраторні захворювання, ангіни, вірусні гепатити. Менархе наступало до 11-16 років і в середньому склало 13,01±1,02 року. У всіх вагітних порушень менструального циклу не виявлено.


Раніше перенесли гінекологічні захворювання 20 жінок (21,05%). Серед них виявлено – ерозії шийки матки – 6 (6,3%), у 9 хворих (9,5%) – кольпіти різної етіології і вагінози, на хронічні запальні захворювання придатків страждало – 3 (3,1%), 1 (1,05%) жінку було прооперовано з приводу полікістозу яєчників і у 1 (1,05%) жінки була виявлена міома матки.


Істинна вагітність була першою у 85 (89,5%) жінок; другою - у 29 (30,5%) жінок; третьою і більше - у 6 (6,3%) досліджуваних. Перші пологи були у 78 (65,0%) досліджуваних вагітних, 30 (31,6%) жінок чекали другі пологи, 6 (6,3%) – треті й більше. У 2 (21,1%) жінок діагностована багатоплідна вагітність (двійнята). У попередніх вагітностях у 12 жінок (14,1%) відмічалася прееклампсія різного ступеня тяжкості.


Кесарів розтин проводився в минулих пологах 9 жінкам (9,5%) за наступними показаннями: 1 – з приводу слабкості пологової діяльності, 5 (5,3%) – із-за прееклампсіі, непіддатливої медикаментозному лікуванню, 2 (21,1%) – з приводу рубця на матці та міопії високого ступеня, 1 – з приводу клінічно вузького тазу. Мимовільне переривання вагітності в анамнезі відмічено у 10 (10,5%) обстежуваних. 96% спостережуваних жінок перебувало на обліку в жіночій консультації з 6-12 тижнів вагітності. 19 жінок (15,8%) в 1 триместрі вагітності страждали токсикозом, у 21 (20,0%) жінки була виявлена анемія, у 60 вагітних (63,2%) була загроза переривання вагітності в різні терміни. У 25 жінок (26,3%) була вперше виявлена гіпертензія в 30-32 тижні вагітності.


У всіх вагітних визначався внутрішньоутробний стан плода за результатами БФП було відмічено, що в групі вагітних з ПВ легкого ступеня тяжкості у 7 (7,4%) вагітних були виявлені початкові ознаки гіпоксії плода. У вагітних з ПВ середнього ступеня початкові ознаки гіпоксії плода відмічалися в 14 (40,0%) випадках стан плоду був розцінений як задовільний, у 9 (25,7%) вагітних внутрішньоутробний стан плода відповідав початковим ознакам гіпоксії, у 4 (11,4%) випадках діагностовані виражені ознаки гіпоксії плода й лише у 1(2,8%) вагітної виявлені критичні показники внутрішньоутробного стану плода. У групі вагітних з ПВ важкого ступеня задовільної оцінки внутрішньоутробного стану плода виявлено не було, початкові ознаки гіпоксії відмічалися у 3 (10,7%), виражені ознаки у 5 (17,8%), критичний стан плоду у 4 (14,3%).


Усі дослідження, що проводяться нами, проводилися в сироватці венозної крові, отриманої при проведенні венепункції ліктьової вени (ВС), сироватки крові пуповини отриманою в момент перетину пупкового канатика (ПС) і в амніотичній рідині (АР) отриманою при проведенні трансцервікального амніоцентезу в пологах та інтраопераційно.


 


Нами було визначено загальну кількість білка та альбуміну в досліджуваних середовищах і виявлено, що найбільший білковий дефіцит спостерігається в АР. Так, у контрольній групі рівень загального білка в АР склав 54,2±1,5 г/л, а альбуміну - 46,1±1,4г/л, при ПВ легкого ступеня рівень загального білка й альбуміну в АР склав 48,6±0,4 г/л і 27,5±0,8 г/л відповідно. При ПВ середнього ступеня рівень загального білка склав 40,6±1,3 г/л та альбуміну - 20,0±1,1 г/л, у вагітних з ПВ важкого ступеня кількість загального білка й альбуміну склали мінімальні значення і склали 31,1±0,3 г/л і 14,5±1,2 г/л відповідно. Таким чином, при ПВ вагітних з різними ступенями тяжкості рівень загального білка та альбуміну достовірно знижується не тільки у венозній крові, отриманій з ліктьової вени, але й у пуповинній крові, амніотичній рідині, причому зниження цих показників прямо пропорційно ступеню тяжкості ПВ.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины