ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГЛАМЕНТІВ БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ЯБЛУНЕВИХ САДІВ

Краткое содержание

Програма, об’єкти та методи дослідження. З метою реалізації поставлених завдань було проведено 22 серії натурних спостережень за динамікою залишкових кількостей досліджуваних пестицидів у об’єктах агроценозу яблуневого саду та 12 серій натурних експериментів з гігієнічної оцінки умов праці при застосуванні досліджуваних препаратів. Дослідження здійснювали впродовж 7 вегетаційних сезонів у промислових яблуневих садах (вентиляторне обприскування) та в умовах приватних підсобних господарств (ранцеве обприскування) у різних агро-кліматичних зонах України: Поліссі, Лісостепу та Степу. При обґрунтуванні ГДК новалурону у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення проведено 3 серії лабораторних дослідів, у ході яких здійснено 252 фізико-органолептичних, 540 санітарно-хімічних та 84 санітарно-мікробіологічних дослідження. На етапі розробки методів визначення новалурону в об’єктах навколишнього середовища проведено 280 аналізів методом ТШХ та 276 – методом ВЕРХ. В ході натурних досліджень здійснено 144 вимірювання фізичних параметрів повітря. При вивченні поведінки пестицидів у об’єктах агроценозу та гігієнічній оцінці умов праці виконано 1639 аналізів методом газорідинної хроматографії та 229 – методом ВЕРХ. Статистичній обробці методами варіаційної статистики був підданий цифровий матеріал обсягом 3300 одиниць спостереження. Кореляційний та регресійний аналіз здійснено на 67 масивах загальним об’ємом 401 одиниця спостереження.

Порівняльна токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів. На підставі аналізу даних літературних джерел, інформації Інтернет-сайтів і матеріалів досьє фірм-виробників встановлено, що препарати Актара 25 WG, Рімон 10, Флінт 50 і Стробі та їх д.р. є малотоксичними (4 клас) при пероральному та помірно токсичними (3 клас) при інгаляційному надходженні в організм лабораторних тварин. В той же час більшість з досліджуваних синтетичних піретроїдів та їх д.р. при пероральному надходженні є помірно токсичними (3 клас), а при інгаляційному – високотоксичними (2 клас). При перкутанному надходженні усі досліджувані речовини є мало або помірно токсичними.

Віддалені ефекти дії (канцерогенна, мутагенна, тератогенна активність та вплив на репродуктивну функцію) не є лімітуючими при токсикологічній оцінці усіх досліджуваних д.р. та препаратів на їх основі.

Враховуючи, що найменша максимальна недіюча доза новалурону (1,1 мг/кг) встановлена в хронічному досліді на щурах-самцях за загальнотоксичною дією, обґрунтовано ДДД новалурону для людини на рівні 0,01 мг/кг (коефіцієнт запасу 100).

Розробка хроматографічних методів визначення залишкових кількостей новалурону. Розроблені оптимальні умови екстракції, очищення та концентрування новалурону з об’єктів навколишнього середовища. Встановлено, що найоптимальнішим методом хроматографічного визначення новалурону, враховуючи його леткість, полярність та розчинність, є ВЕРХ. Виявлено, що в умовах ВЕРХ новалурон ефективно визначається ультрафіолетовим детектором при довжині хвилі 252 нм на сталевій колонці 250´4,6 мм, заповненій нерухомою фазою Нуклеосил 100-5 С₁₈, при кімнатній температурі. Найкращою є рухома фаза ацетонітрил–бідистильована вода (7+3 за об’ємом) при швидкості 1,0 мл/хв. За цих умов час утримування новалурону становить 7,6±0,3 хвилини, мінімальна кількість речовини, що детектується, 20 нг, лінійний діапазон детектування 20–200 нг.

У результаті вивчення закономірностей хроматографічної поведінки новалурону в умовах ТШХ на пластинках „Silufol UV₂₅₄” та „Sorbfil” встановлено, що для виявлення зон його локалізації специфічною є реакція азосполучення з б-нафтолом. При цьому мінімальна кількість новалурону, що детектується, становить 1 мкг, лінійний діапазон детектування 1–10 мкг.

Запропоновані методи аналітичного визначення новалурону з використанням ВЕРХ є високочутливими і селективними, з межами кількісного визначення (МКВ) в повітрі робочої зони – 0,5 мг/м³, атмосферному повітрі – 0,008 мг/м³, воді – 0,002 мг/дм³, ґрунті, яблуках та яблучному соку – 0,05 мг/кг.