ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПРИ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПРИ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Альтернативное Название: ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ вспомогательных репродуктивных технологий У ЖЕНЩИН С БЕСПЛОДИЕМ ПРИ ДИСФУНКЦИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріал і методи дослідження. Відповідно до поставленої мети і завдань роботи дослідження проводились у два етапи. На першому етапі проведено клінічно-статистичний ретроспективний аналіз медичної документації 150 жінок, які в подальшому підлягали проспективному дослідженню і були розділені на дві групи: контрольна – 50 соматично здорових жінок з нормальною репродуктивною функцією; основна – 100 соматично здорових жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, що проживають у регіонах з природним дефіцитом йоду. Основну групу після встановлення виду дисфункції було розподілено на 2 групи:
І – 30 жінок із безпліддям при гіпотиреозі; ІІ – 70 жінок із безпліддям при еутиреоїдному зобі. Для оцінки результативності контрольованої індукції овуляції та допоміжних репродуктивних технологій жінки основної групи з безпліддям при дисфункції щитоподібної залози були розділені на 4 підгрупи: ІА – 15 жінок із безпліддям при гіпотиреозі, яким не було проведено лікування дисфункції щитоподібної залози; ІБ – 15 жінок із безпліддям при гіпотиреозі, яким застосовували еутирокс по 50–150 мкг/добу, йодбаланс 200 мкг/добу та гроприносин 50 мг/кг 3–4 прийоми протягом 5 – 8 днів; ІІА – 35 жінок із безпліддям при еутиреозі; ІІБ – 35 жінок із безпліддям при еутиреозі, яким застосовували йодбаланс 200 мкг/добу та гроприносин 50 мг/кг 3 – 4 прийоми протягом 5–8 днів.


Структуру ЩЗ оцінювали пальпаторним та ультразвуковим методами. Верифікація захворювань ЩЗ проводилась сумісно з ендокринологом з урахуванням рекомендацій Наказу МОЗ України № 503 від 28.12.2002 р. Розміри щитоподібної залози та її структуру оцінювали за допомогою УЗ – системи «Aloka-110» (Німеччина) лінійним датчиком з частотою 9 – 12 мГц. Об’єм щитоподібної залози розраховували за формулою і виражали у мл:


об’єм ЩЗ = [(Т1 х Ш1 х Д1) + (Т2 х Ш2 х Д2)] х 0,479 ,


де Т – товщина, Ш – ширина, Д – довжина долі ЩЗ, 0,479 – коефіцієнт корекції на еліпсоїдну будову долі. Відповідно до нормативних документів, еутиреоїдний зоб діагностували, якщо об’єм щитоподібної залози перевищував 18 мл. Відомо, що розміри ЩЗ під час стимуляції овуляції збільшуються майже на 15 – 16 %, тому її об’єм визначали у динаміці під час лікування двічі.


Для оцінки тиреоїдного статусу жінок із безпліддям визначали у сироватці крові рівні вільного трийодтироніну (fТЗ) і вільного тироксину (fТ4), антитіла до тиреоглобуліну (АТ-ТГ) та тиреопероксидази (АТ-ТПО) з використанням тест-систем «Хема-Медіка» (Росія), тиреотропного гормону (ТТГ), загального (Т3) і загального (Т4) з використанням тест-систем «Алкор Біо» (Росія) імуноферментним методом на аналізаторі «Уніплан».


Основні популяції та субпопуляції лімфоцитів Т- і В-системи імунітету були досліджені шляхом фарбування клітин в імунофлюоресцентному тесті, використовуючи моноклональні антитіла (МАТ) до структур мембран СД3+, СД4+, СД8+, СД16+, СД22+ виробництва ЗАТ «Сорбент-сервис» (м. Москва).


Рівень сироваткових імуноглобулінів класів A, M, G (г/л) досліджували за допомогою тест-системи «Ф-8612. IgA, IgM, IgG – ІФА. Бест-стрип» (Росія) на підставі твердофазного методу ІФА з використанням моноклональних антитіл, що мають високу специфічність до IgА, M, G. Визначали імуноглобуліновий індекс (ІГІ) – співвідношення концентрації IgG до IgM. Дослідження функціонального стану моноцитарно-макрофагальної системи (МФС) здійснювали за фагоцитарною активністю нейтрофілів, що складається з поглинальної (фагоцитарний індекс – ФІ і фагоцитарне число – ФЧ) і переварювальної (індекс завершеності фагоцитозу) здатності в реакції відновлення нітросинього тетразолу (НСТ-тест).


Засідання експертів комітету з біоетики (КЕ) НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України прийняло рішення про схвалення вищезазначеного клінічного дослідження, яке відповідає сучасним етичним нормам та принципам щодо проведення клінічних досліджень (протокол засідання КЕ № 2(37) від 04.02.2008).


У всіх пацієнток для уточнення причини безпліддя проводилась лапароскопія загаль­но­прийнятою методикою з використанням обладнання фірми «Karl Storz» (Німеччина). Контро­льо­вану індукцію овуляції, стимуляцію суперовуляції, маніпуляції з гаметами, зиготами, ембріонами (інсемінація спермою донора, запліднення in vitro, інтраплазматичне введення сперматозоона в яйцеклітину та ін.) проводили згідно з наказом МОЗ України № 24 від 04.02.1997 р.


Лікування жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози базувалось на використанні препаратів йодбаланс , еутирокс у вигляді монотерапії при еутиреоїдному зобі та в комбінації при гіпотиреозі та призначали препарат гроприносин для корекції імунологічних змін.


Отримані в результаті клінічних досліджень дані опрацьовані методом варіаційної статистики з використанням статистичних програм «Біостатистика» та STATGRAFICS для NB ACER Aspire 5052.


Результати власних досліджень та їх обговорення. Ретроспективний аналіз показав, що в досліджуваних жінок не враховувався стан щитоподібної залози. У рамках проспективного дослідження після комплексного обстеження щитоподібної залози нами встановлено, що із 100 пацієнток у 30 (30,0 %) мав місце гіпотиреоз, у 70 (70,0 %) – еутиреоз.


Вік жінок, які були включені у дослідження, коливався від 20 до 44 років і складав, у середньому, 29,22±4,9 років та не відрізнявся між сформованими групами хворих. Щодо захворюваності в дитячому та підлітковому віці (скарлатина, краснуха, кір, епідемічний паротит, вітряна віспа) було виявлено, що кожна п’ята жінка ОГ мала супутню соматичну патологію. Серед обстежених жінок ОГ службовці становили 48,0±4,9 %, домогосподині – 31,0±4,6 %, робітниці –
12,0±3,2 %, студенти – 9,0±2,9 %. У КГ, відповідно 42,0±6,9 %, 48,0±7,1 %, 8,0±3,8 %, 2,0±1,9 % (р>0,05). У жінок ОГ, порівняно з жінками контрольної групи, частіше зустрічались вегето-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба І–ІІ ступеня, патологія шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит, синдром подразненого кишківника), хронічний пієлонефрит, хронічний цистит. Первинне безпліддя мало місце у 52 (52,0 %), а вторинне — у 48 (48,0 %) хворих ОГ.


 


Тривалість безпліддя у шлюбі в обстежених жінок коливалася від 2,5 до
14,9 років і в середньому становила 8,7±1,4 років. Оперативні втручання на органах черевної порожнини і малого тазу були проведені в 39 (39,0 %) хворих ОГ та у 6 (12,0 %) контрольної. У 13 (13,0 %) хворих ОГ в анамнезі були оперативна (сальпінгооваріолізис та неосальпінгостомія) і діагностична лапароскопії.
Менархе у жінок ОГ встановилося, в середньому, в 12,3±0,86 років, що відповідає віковій нормі регіону і вірогідно не відрізнялось від часу появи менархе у жінок КГ. Регулярний ритм менструацій у жінок ОГ встановився в середньому через 7,4±0,7 місяців. До початку захворювання регулярний менструальний цикл мав місце в усіх жінок ОГ. На момент звернення в клініку тільки 25 (25,0 %) жінок ОГ інших скарг, крім безпліддя, не пред'являли. Скарги на значні по об’єму та тривалі менструальні виділення пред'являли 17 (17,0 %) жінок, альгодисменорею відмічали 22 (22,0 %) жінки, гіпоменорею – 20 (20,0 %) та аменорею – 4 (4,0 %) жінок. У 12 (12,0 %) пацієнток були рясні виділення з піхви, у 26 (26,0 %) діагностовано синдром хронічного тазового болю. Кольпіти різної етіології були в 67,0 % жінок ОГ. У 7,0 % хворих ОГ мали місце післяпологові, а у 16,0 % – післяабортні ускладнення запального характеру. У жінок ОГ та КГ кількість абортів в основному, не відрізнялась: кількість артифікаційних абортів перевищувала мимовільні на 9,0 %, що перегукується з даними літератури при безплідді. Кількість пологів у жінок ОГ в порівнянні з КГ була меншою (р<0,05), так як основну групу сформовано з жінок із безпліддям, у частини з яких воно було вторинним. У 29 (29,0 %) чоловіків жінок ОГ були виявлені ознаки астенотератозооспермії та запального процесу. Нормозооспермія була у 71 (71,0 %) чоловіків. Усім обстеженим подружнім парам проведено скринінг на захворювання, що передаються статевим шляхом. У разі виявлення інфекційного агенту вони були проліковані та підготовлені до програм допоміжних репродуктивних технологій. Також згідно з нормативними документами зазначеним жінкам було визначено гормональний статус, який, за нашими даним, не був основною причиною безпліддя (Е2, П, Прл, ФСГ, ЛГ, К). 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины