УНІФІКАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА В РАМКАХ ГААЗЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається значенням, що надається уніфікації норм міжнародного приватного права в умовах побудови правової системи України та розвитку державності, пріоритетними напрямками діяльності якої є гарантування та забезпечення прав і свобод людини та громадянина, політичний та економічний плюралізм та міжнародне співробітництво. Інтернаціоналізація господарського життя та розвиток міжнародних наукових і культурних зв’язків є об’єктивною основою для міждержавної уніфікації колізійних і матеріальних цивільно-правових норм, що регламентують майнові й немайнові правовідносини, ускладнені іноземним елементом.

Проблеми цивільно-правових і цивільно-процесуальних відносин, що випливають із міжнародного життя, виникають головним чином в умовах економічного і культурного обміну між державами. В правовому регулюванні цих відносин неабияку роль відіграють норми міжнародного приватного права, що регулюють правоздатність та дієздатність іноземців, правове становище іноземних юридичних осіб й іноземної власності, спадкування майна, правовий режим зовнішньоторговельних угод, авторське право та право на винаходи іноземців, а також питання про шлюбні та сімейні права з «іноземним елементом».

Законотворча діяльність вимагає постійного звернення до міжнародно-правових норм, що містяться в договорах та рішеннях міжнародних організацій. У зв’язку з цим виникає необхідність наближення національної правової системи України до правових систем тих країн, з якими налагоджені постійні контакти економічного, політичного, культурного й іншого характеру. Наявність в діючому законодавстві України прогалин в правовому регулюванні обумовлює нагальну потребу в глибокому й скрупульозному вивченні теоретичних проблем уніфікації правових норм в різних сферах приватноправових відносин.

У створенні ефективної національної правової системи значну роль відіграє співробітництво з міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на уніфікацію міжнародного приватного права (далі МПрП). Серед них провідну роль відіграють Гаазька конференція з міжнародного приватного права (ГК МПрП) та Міжнародний інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА). Вагомий внесок в уніфікацію МПрП вносять і такі міжнародні організації, як Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Міжнародна морська організація (ІМО), Міжнародна організація праці (МОП), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) та інші. Основна мета їхньої діяльності – уніфікація норм права, що може відбуватися або в рамках міжнародної організації, або під її егідою. У цих випадках уніфікація має багатосторонній характер.

Гаазька конференція з міжнародного приватного права – одна з найдавніших міжнародних організацій (створена у 1893 р.), робота якої спрямована на уніфікацію правових (здебільшого колізійних) норм, в основному в галузі сімейних, спадкових, комерційних, транспортних правовідносин та міжнародного цивільного процесу. Виходячи з ролі Гаазької конференції в сфері уніфікації приватного права, Україна повинна не тільки усвідомити значення цієї організації, але й активно в ній співпрацювати заради своїх інтересів. З огляду на це, членство України у Гаазькій конференції є важливим елементом інтеграції до європейського та світового правового простору.

Теоретичну основу дисертації становлять праці радянських та вітчизняних вчених в сфері міжнародного приватного права, серед яких роботи Б.М. Ашавського, М.М. Богуславського, Л.Г. Варшаломідзе, Н.Г. Вилкової, Г.В. Галущенка, І.К. Городецької, В.А. Гридіна, В.Н. Денисова, Г.К. Дмитрієвої, А.С. Довгерта, В.П. Звєкова, О.В. Кабатової, В.Я. Калакури, В.І. Кисіля, М.І. Козюбри, Л.А. Лунца, А.Н. Мандельштама, Н.І. Малишевої, Г.К. Матвєєва, Г.І. Морозова, К.І. Налетова, Т.Н. Нешатаєвої, Н.В. Орлової, І.С. Перетерського, В.Ф. Петровського, Д.І. Полумордвинова, А.А. Рубанова, О.М. Садікова, Г.І. Тункіна, Г.С. Фединяк, С.Я. Фурси, Є.І. Фурси, А.Г. Хачатуряна, С.В. Шевчука, О.А. Шибаєвої, Н.Г. Швидак, Т.М. Яблочкова. Важливе значення для написання даного дослідження мали праці зарубіжних авторів А. Батиффоля, Дж.А.Л. Дроза, Г. ван Лоона, М. Іссад, Х. Коха, Л. Оппенгейма, Л. Раапе, Дж. Чешира, П. Норта й інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України”, теми дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” № 01БФ048-01 та відповідно до плану науково-дослідної теми кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Інтеграція України у світовий та європейський правовий простір”.