РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ БІЧНИХ СТІНОК НОСА В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ БІЧНИХ СТІНОК НОСА В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ
Альтернативное Название: РАЗВИТИЕ И СТАНОВЛЕНИЕ ТОПОГРАФИИ боковых стенок НОСА В раннем периоде онтогенеза человека
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом дослідження послужили 130 препаратів носової ділянки зародків, передплодів і плодів людини, які одержували з акушерсько-гінекологічних закладів м. Чернівці, колекції серій гістологічних зрізів із фонду кафедри анатомії людини Буковинського державного медичного університету. Для відновлення якості гістологічних препаратів використали запропонований нами спосіб (рацпропозиція № 17/06).


Комісією з етичних питань та біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол № 2 від 11.10.07 р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають принципам Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2000 рр.), конвенцією Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 р.) та наказу МОЗ України № 231 від 01.11.2000 року.


При виконанні дослідження застосовані морфологічні методи, які передбачають виго­тов­лен­ня і вивчення серій гістологічних та топографо-анатомічних зрізів, фотографування (деклара­цій­ний патент на корисну модель 14417), препарування (рацпропозиція № 16/06), ін’єкція крово­носних судин (рацпропозиція № 15/05) та комп’ютерної томографії. Для одержання просторових взаємовідношень структур носової ділянки на ранніх стадіях онтогенезу використали способи графічного та пластичного реконструювання. Реконструкційні моделі виготовлялися за нашою модифікацією (рацпропозиція № 02/07). Під час препарування використовували запропонований нами спосіб зберігання трупного матеріалу (рацпропозиція № 19/06), пристрій для фіксації природних отворів (рацпропозиція № 16/06) та забір анатомічного матеріалу (рацпропозиція № 15/06). Варіаційно-статистична обробка цифрових даних при морфометрії проведена за методикою Р.Б.Стрелкова (1986) і Б.В.Шутки (1995). Критерій вірогідності становить Р ≥95%.


Результати дослідження та їх обговорення. Зачаток носової ділянки людини з’являється в зародків 5,0-5,5 мм ТКД (4-й тиждень внутрішньоутробного періоду розвитку), який представлений двома потовщеннями клітин ектодермального походження, що розташовані з боків від лобового горба. У зародків 7,0-7,5 мм ТКД, внаслідок росту парних ектодермальних потовщень епітелію та випинання останніх у прилеглу мезенхіму, утворюються парні носові ямки. Вони вистелені 4-5-рядним циліндричним епітелієм. У зародків 7,6-8,7 мм ТКД носові ямки продовжують заглиблюватися в прилеглу мезенхіму. Їх обмежують середні і бічні носові відростки. У зародків 11,0-12,0 мм ТКД носові ямки, поступово інвагінуючись у прилеглу мезенхіму, утворюють носові камери (заглибини), які спрямовані дорзально і дещо каудально. Всі стінки носових камер гладкі. Вони вкриті високим циліндричним епітелієм. Внаслідок подальшого заглиблення носові камери досягають верхньої стінки первинної ротової порожнини, від якої відокремлюються тканинним прошарком – носо-ротовою мембраною. Після прориву пластинки на 6-му тижні розвитку (зародки 13,0 мм ТКД) носові камери відкриваються на верхній стінці ротової порожнини, внаслідок чого утворюється первинна носова порожнина.


У ділянці первинних ніздрів чітко визначається перехід епітеліальних клітин ектодерми, ядра яких розташовуються в 1-2 ряди, у високий багаторядний циліндричний епітелій первинної носової порожнини. Його ядра утворюють 5-6 рядів (середні та верхні відділи бічних стінок носа), а в нижньому – тільки 3-4. Наприкінці зародкового періоду на бічних стінках ротової порожнини з’являються зачатки піднебінних відростків, які мають форму зрізаних конусів. Вони спрямовані донизу і досередини, до зачатка язика.


На 7-му тижні розвитку (передплоди 14,0-20,0 мм ТКД) відбувається зрощення верхньощелепних відростків з бічними і середніми носовими відростками, а також між собою, внаслідок чого утворюються кінцеві (вторинні) ніздрі, верхня губа, спинка, кінчик носа та носова перегородка. На початку передплодового періоду онтогенезу починаються складні перетворення бічних стінок носа. У передплодів 17,0-18,0 мм ТКД, внаслідок випинання епітелію в прилеглу мезенхіму, на даних стінках з’являються невеликі заглибини, що слід вважати початком утворення нижніх носових раковин і, відповідно, нижніх та середніх носових ходів. Зачатки нижніх носових раковин товсті і високі. Остан-ні представлені клітинами мезенхіми, які вистелені високим циліндричним епітелієм. Його товщина коливається від 12 до 16 мкм. Передньозадній розмір нижніх носових раковин дорівнює 602±20 мкм, верхньонижній – 504±10 мкм. Їх відстань від носової перегородки становить 130 мкм. На даній стадії розвитку, на 330-380 мкм латеральніше від епітелію бічних стінок носа, частина клітин мезенхіми утворює скупчення дугоподібної форми, що є початковою стадією розвитку твердого остова бічних стінок носа.


У передплодів 19,5-20,0 мм ТКД кровоносні судини бічних стінок носа представлені стовбурцями капілярного типу діаметром 8-12 мкм. Виявляються також і більші судини. Передня решітчаста артерія прямує в мезенхімному шарі верхньої стінки носа донизу. Її діаметр дорівнює 20-24 мкм. Задня решітчаста артерія прямує майже горизонтально до верхньої стінки первинної носової порожнини і закінчується в її мезенхімному шарі. Стінка зазначених судин мало диференційована і представлена ендотелієм, назовні від якого знаходиться 2-3 ряди компактно розташованих і циркулярно орієнтованих клітин мезенхіми. У мезенхімному шарі бічних стінок носа виявляються нюхові нитки (діаметр 10-12 мкм), які прямують до нюхових цибулин, але з ними ще не з’єднуються. Передні і задні решітчасті нерви (діаметр 40-50 мкм), знаходяться в товщі мезенхіми верхнього відділу бічних стінок носа, де діляться на вторинні гілки.


У передплодів 20,0-22,0 мм ТКД, внаслідок нових випинань епітелію в прилеглу мезенхіму, утворюються верхні носові ходи. Наприкінці 8-го тижня розвитку збільшується глибина інвагінації епітелію і чітко виявляються всі носові раковини. В зачатках раковин починає диференціюватися незріла хря-щова тканина. Гілки артеріальних судин проходять у мезенхімному шарі бічних стінок (ближче до зачатка хрящової тканини), утворюючи при цьому анастомози з сіткою власних судин. Діаметр передніх і задніх решітчастих артерій дорівнює 24-26 мкм. На цій стадії розвитку виявляються також зачатки клино-піднебінних артерій (діаметр 24-28 мкм), які вступають у задні відділи бічних стінок носа, де діляться на 2-3 бічні гілки і одну – до носової перегородки. У передплодів 22,0-27,0 мм довжини відбувається з’єднання центральних відростків нюхових клітин з нюховими цибулинами.


У передплодів 31,0-40,0 мм ТКД продовжується ріст і диференціювання структур носової ділянки. На даній стадії розвитку піднебінні відростки верхніх щелеп з’єднуються між собою, внаслідок чого утворюються вторинні (кінцеві) носова і ротова порожнини. Верхня носова раковина має рівномірну товщину, спрямована донизу і досередини. Товщина її хрящової пластинки коливається від 40 до 50 мкм, висота – від 100 до 110 мкм. Товщина раковини в цілому дорівнює 180±4 мкм. Вона виступає в носову порожнину на 205±6 мкм. Передньозадній її розмір досягає 1012±26 мкм. Середня носова раковина має дугоподібну форму, опуклістю спрямована досередини. Товщина її хрящового остова дорівнює 40-58 мкм, висота – 440 мкм. Товщина раковини не перевищує 166±4 мкм біля основи і 202±8 мкм на її кінці. Її передньозадній розмір не перевищує 2508±63 мкм. Хрящова пластинка нижньої носової раковини спрямована донизу і досередини, утворюючи невелику дугу, опуклістю обернену доверху. На даній стадії розвитку з’являються зачатки верхньощелепних пазух. Їх утворення відбувається внаслідок випинання епітелію середнього носового ходу в прилеглу мезенхіму над основами нижніх носових раковин, де утворюється порожнини, що сліпо закінчуються. Товщина епітелію зачатків пазух не перевищує 16 мкм. Вертикальний розмір їх дорівнює 72-76 мкм, поперечний – 24-30, передньозадній – 352-360 мкм. Топічно вони розташовані медіально від хряща бічної стінки носа.


Решітчасті артерії діаметром 24-28 мкм проникають через решітчасті отвори і в мезенхімі верхньої стінки носової порожнини дихотомічно діляться на гілки другого порядку (бічну і присередню). Перша прямує у низхідному напрямку в бічних стінках (ближче до хрящової тканини), а друга – до носової перегородки майже горизонтально, після чого прямує також у низхідному напрямку. Їх діаметр не перевищує 12-16 мкм. Кожна із зазначених гілок у верхній третині бічних стінок ділиться на 5-6 гілочок третього порядку, які віялоподібно розходяться, стоншуються і губляться в мезенхімному шарі. Клино-піднебінні артерії в задніх відділах бічних стінок носа віддають 3-4 задні бічні носові гілки діаметром 24-28 мкм, які прямують допереду і вступають у товщу носових раковин, а також одну більшу гілку діаметром 32-36 мкм – задню артерію носової перегородки. Описані гілки прямують допереду і також знаходяться поблизу хрящової основи. Нюхові нерви представлені численними тонкими волокнами діаметром 8-12 мкм, які в ділянці верхньої стінки носа об’єднуються в товстіші стовбурці діаметром 20-24 мкм, що закінчуються в нюхових цибулинах. Бічні верхні та нижні задні нервові носові гілки прямують до задніх кінців носових раковин та носових ходів.


У передплодів 41,0- 79,0 мм ТКД епітеліальні клітини нижнього відділу носової порожнини (респіраторна ділянка) уже мають війки, які вперше виявляються у передплодів довжиною 52,0-54,0 мм. Між епітелієм і хрящовою пластинкою розташований шар сполучної тканини товщиною 176±20 мкм. Хрящова пластинка верхньої носової раковини вкрита високим циліндричним епітелієм, має товщину 110±12 мкм і висоту – 440±50 мкм. Товщина раковини в цілому дорівнює 330±28 мкм. Вона виступає в носову порожнину на 462±32 мкм. Передньозадній її розмір сягає 2100±350 мкм. Хрящова пластинка середньої носової раковини бічних стінок досягає товщини 110±10 мкм. Вільний її кінець утворює два виражених випини, один з яких спрямований медіально і донизу, другий – латерально. Разом з тим, на рельєф слизової оболонки це не впливає – зовнішня поверхня раковини залишається гладкою. Вона виступає в носову порожнину на 1150±110 мкм. Передньозадній розмір її становить 4500±220 мкм. Хрящова пластинка нижньої носової раковини має неправильну S-подібну форму. Вона віддає декілька виростів. Перший знаходиться біля основи раковини, спрямований доверху і медіально. Дистальний кінець раковини розширюється і утворює ще два вирости. Один із них спрямований доверху, другий – латерально. Передньозадній розмір раковини становить 5500±230 мкм.


Верхньощелепні пазухи мають 160±12 мкм у поперечнику і 260±26 мкм у висоту. Передньозадній розмір їх становить 1250±32 мкм. Форма пазух овальна. Вони вистелені епітелієм. У слизовій оболонці виявляються слизові залози, кровоносні судини та нервові елементи. Пазухи обмежені хрящовою тканиною. Топічно розташовані за основою нижніх носових раковин. На даній стадії розвитку з’являється зачаток клиноподібної пазухи, яка є продовженням заднього відділу носової порожнини, спрямована дорзально до передньої стінки тіла клиноподібної кістки, де сліпо закінчується. У даній віковій групі чітко визначається підепітеліальна судинна сітка, яка представлена тонкими судинами капілярного типу, а також сіткою судин діаметром до 28 мкм, розташованих у середній частині товщі слизової оболонки. Вона являє собою розгалуження позаорганних судин і має зв’язок із підепітеліальною судинною сіткою. Стінка позаорганних судин складається з трьох оболонок: внутрішньої, середньої і зовнішньої. Діаметр магістральних судин дорівнює 48±2 мкм, а їх розгалуження мають аналогічну будову, але тоншу стінку. Судини, що за-лягають у підепітеліальному шарі, представлені двома оболонками: внутрішньою – ендотелієм і зовнішньою – шаром витягнутих, циркулярно орієнтованих клітин. Нюхові нерви представлені тонкими волокнами, які у верхніх відділах слизової оболонки бічних стінок носа з’єднуються в пучки, які через отвори решітчастої пластинки проникають у порожнину черепа і вступають у контакт з нюховими цибулинами. У слизовій оболонці бічних стінок носа виявлені передні та задні решітчасті нерви, які прямують у низхідному напрямку, поділяються на вторинні та третинні гілки. У задній відділ бічних стінок носа проникають задні верхні та задні нижні нервові носові гілки. Вони топічно проектовані на задні кінці нижніх та середніх носових раковин.


Структурні перетворення носової ділянки продовжуються в плодовому періоді онтогенезу. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины