НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК І ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ В УМОВАХ ЕНДЕМІЧНОГО РЕГІОНУ

Краткое содержание

Програма, матеріал, обсяг та методи дослідження. Досягнення голов­ної мети дослідження потре­бувало розробки спеціальної програми, складеної з ви­користанням системного підходу, що забезпечило отримання достатньо повної і достовірної інформації по кожній із поставлених задач (рис. 1).

Як видно з рис. 1, дослідження складалось з чотирьох основних етапів, кожен з яких, в свою чергу, включав конкретні задачі другого порядку, що забезпечувало його системність, оскільки результати, отримані на кожному попередньому етапі, ставали логічною основою не тільки для послідуючих етапів, а й для узагальнення отриманих результатів і наукового обґрунтування досягнення мети дослідження. За одиницю спостереження приймався кожен випадок досліджуваного явища.

Перший етап передбачав вивчення впливу дефіциту йоду в довкіллі на репродуктивне здоров’я жінок та їхніх дітей у Коломийському районі з вико­ристанням епідеміологічного та статистичного методів дослідження. Дже­релами первинної інформації стали архівні дані Коломийського міського поло­гового будинку з 1 січня 2000 року по 31 грудня 2004 року (1250 одиниць історій поло­гів), індивідуальні дані про новонароджених за 2000–2005 рр. (625 оди­ниць істо­рій розвитку новонароджених), 256 історій дітей.

Аналіз рівня поширеності ДНЗ серед школярів району потребував роз­робки спеціальних анкет для хлопчиків і дівчаток школярів м. Коломиї, сільських шкіл Марківки, Рунгури та Слободи, розташованих в різних місцях району дослідження. Одиницями спостереження стали учні шкіл віком від 7 до 17 років (2587 осіб).

Результати анкетування дозволили виявити наявність взаємозв’язку між патологією ЩЗ матері та дитини; оцінити стан здоров’я учнів (скарги, об’єктивні ознаки порушення здо­ров’я, характер наявних захворювань), фізичний і статевий розви­ток (у дівчаток — становлення менструальної функції); виявити стан функ­ції щитоподібної залози; встановити частоту застосування йодовмісних препара­тів і продуктів харчування, відібрати групи учнів підвищеного ризику для більш поглибленого дослідження — 479 хлопчиків і дівчаток. Ступінь збільшення щи­топодібної залози визначався методом пальпації, а оцінка її розмірів — за класи­фікацією ВООЗ (2001): ступінь 0 — відсутність зобу; ступінь I — зоб не види­мий, але пальпується; ступінь II — зоб пальпується і видимий оком.

Огляд ЩЗ досліджуваного контингенту здійснювався з використанням методів пальпації та УЗД, а визначення у сироватці крові вмісту ТТГ і Т₄ та йодурії — із застосуванням спеціальних методів лабораторної діагностики: загального Т₃ — стандартним набором фірми “EQUIPAR” (Італія), Т₄ і ТТГ — фірми “EQUIPAR”.