ПРАВО ЯК ЦІННІСНА КАТЕГОРІЯ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

            Актуальність теми дослідження визначається значним підвищенням ролі правового регулювання суспільних відносин в Україні на сучасному етапі її розвитку. Складний процес трансформації соціально-економічної сфери, пов’язаний з поступовим формуванням в нашій державі ринкових відносин і становленням правової держави, неминуче викликає потребу теоретичної рефлексії цього процесу з точки зору дослідження ролі в ньому інституту права як одного з головних знарядь соціальних перетворень. Виконуючи функцію засобу організації й упорядкування суспільних відносин, право в Україні набуває особливого значення й у зв’язку з процесами євроінтеграції, входження України у світовий правовий простір.

Виступаючи одним із основних засобів утілення в життя таких загальнолюдських цінностей як свобода, справедливість, демократія, право у нових для України політичних соціально-економічних та соціокультурних умовах актуалізує розвиток теоретичної думки щодо співвідношення людини і права. Те ж саме стосується і співвідношення “держава-суспільство”. Як наголошує академік НАН України Ю.С. Шемшученко, на президентських виборах в Україні 2004 року “фактично вперше за роки незалежності народ показав, що може захистити свої конституційні права і безпосередньо вплинути на владу в вирішенні важливих загальнодержавних питань. Це ключовий висновок  має принципове значення для впорядкування відносин у системі “держава – суспільство.”

У цьому зв’язку новим змістом наповнюється одне з фундаментальних положень Конституції  України, яке проголошує людину, її здоров’я і життя, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю, а тому аксіологічний (ціннісний) та антропологічний (людинознавчий) вимір цього та інших гуманістичних положень потребує подальшого обґрунтування.

Визнання людини найвищою соціальною цінністю в Україні з необхідністю має спричинити оновлення її правової системи. Якщо людина займає центральне місце серед інших соціальних цінностей, то й оновленням права має бути його олюднення як теоретичне, так і практичне – у напрямі його формування як гуманістичного, тобто людиномірного  явища. З іншого боку, право само є специфічною соціальною цінністю. Ціннісна природа будь-якого нормативного акту полягає в тому, що він завжди постає початком свого роду соціального експерименту, ставить питання перед соціумом про релевантність його відносинам, що є предметом регламентації, про його регулятивну ефективність, соціальну цінність.

Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена:

а) об’єктивною потребою переосмислення основних засад методології правових досліджень, яка б відповіла сучасному етапу правової реформи і становленню національного права в Україні;

б) необхідністю в умовах формування в Україні нових соціальних цінностей і становлення правової держави використання аксіологічного потенціалу права як основи його соціальної значущості і ефективності;

в) відсутністю у філософсько-правовій літературі ґрунтовних досліджень з проблем аксіології права, його ціннісного потенціалу як однієї з найфундаментальніших властивостей права;

г) необхідністю підвищення теоретичного рівня викладання на юридичних факультетах правової науки як такої, що формує у студентів уявлення про право як систему цінностей, як одну з найважливіших соціальних форм духовно-інтелектуальної діяльності.

Вочевидь, актуальність теми нашого дослідження не викликає сумнівів як з теоретичного так і з практичного боку, оскільки воно сприяє створенню наукового фундаменту для розробки механізму подолання в Україні правового нігілізму, що повинен стати невід’ємним компонентом процесу формування правової держави.

Слід відзначити, що правову аксіологію (аксіологію права) досліджували чимало правознавців, філософів з давніх часів. Зокрема, сюжети, пов’язані з аксіологією права, вивчали такі видатні філософи і правники минулого, що працювали на теренах Російської імперії, у тому числі й України, як  Г.С. Сковорода, П.Д. Юркевич, К.Д. Кавелін, М.М. Коркунов, К.О. Неволін, М.К. Михайлівський, М.Ф. Владимирський-Буданов, П.І. Новгородцев, Б.О. Кістяковський, Л.Й. Петражицький, П.О. Сорокін, Ф.В. Тарановський, Б.М. Чичерін та ін. Серед них слід відзначити працю М.О. Гредескула „К учению об осуществлении права.”, в якій вперше була здійснена спроба показати динаміку формування, реалізації та застосування права як загальний пізнавальний процес, що має свої ціннісні критерії й аспекти.

Хоча проблема цінностей цікавила мислителів, передусім філософів, ще з давніх часів, уважається, що аксіологія, як галузь теорії та філософії права, сформувалася лише наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Так наприклад, важливі студії, присвячені природі цінностей права у першій третині ХХ століття вийшли з-під пера відомого західноукраїнського правника В. Старосольського. Так, його стаття “Про цінність права”, що побачила світ у 1928 році, була чи не першою на українських теренах спробою узагальнити досвід вітчизняної і західноєвропейської аксіології права.

В радянську добу, насамперед, впродовж 1960 – 1980-х років, з появою праць В.П. Тугаринова, отримала розвиток марксистська аксіологія, яка незабаром набула поширення і в юридичній науці. Найкращим зразком марксистського підходу до аксіології права стала монографія болгарського вченого-юриста Н. Неновскі „Право и ценности”, яка побачила світ у 1983 році, а у російському перекладі – у 1987 році.

Після здобуття Україною незалежності аксіологічні аспекти права, переважно у контексті загальних проблем теорії держави та права і філософії права досліджували  М.М. Антонович, О.О. Бандура, В.Д. Бабкін, О.В. Гарник, О.Г. Данільян, А.П. Заєць, А.А. Козловський, М.І. Козюбра, М.П. Колесніков, В.М. Косович, М.В. Костецький, С.І. Максимов, О.М. Мироненко, О.Г. Мурашин, В.О. Нечипоренко,  Л.В. Петрова, Ю.І. Римаренко, В.М. Селиванов, О.Ф. Скакун, В.В. Шкода, Ю.С. Шемшученко та інші українські вчені.

У сучасній Росії юридично-аксіологічним проблемам присвячені праці С.С. Алексєєва,  Н.Ю. Козлової, С.В. Корольова, Д.А. Керімова,  О.А. Лукашкової,  Л.С. Мамута, В.М. Матузова, В.С. Нерсесянц, І.Л. Петрухіна, та інші, в яких розглядалась роль цінностей у праві взагалі та використовувався аксіологічний підхід при дослідженні конкретних юридичних проблем.

Огляд та аналіз наукового доробку вітчизняних і зарубіжних дослідників аксіології права дозволяє зробити висновок, що у сучасній українській науці проблема права як ціннісної категорії залишається ще малодослідженою. Очікує на своє вирішення низка загальнотеоретичних та спеціальних науково-практичних питань, передусім на основі комплексного і міждисциплінарного вивчення, пов’язаних із ціннісною природою права та його функціонуванням як цілісного онтологічно й методологічно обґрунтованого пізнавального процесу, релевантного конкретно-історичному соціокультурному контексту.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з плановою тематикою науково-дослідної роботи кафедри теорії держави та права Київського університету права НАН України, є складовою частиною загальної теми програми “Правове регулювання в умовах трансформації суспільних відносин в Україні” (номер державної реєстрації 01050001907).