ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІЗНАНЬ В ДОСУДОВОМУ ПРОВАДЖЕННІ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституція України в ст. 3 пріоритетним обов’язком держави визначила утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Тому одним з найважливіших аспектів формування правової держави та здійснення судово-правової реформи в Україні є створення дієвих механізмів забезпечення правового статусу особи.

Тема дослідження обумовлена тим, що істотні соціально-економічні і політичні перетворення, що відбуваються в нашій країні, виявили гостру необхідність змін у сфері правового регулювання. Масштабність протиправної діяльності являє реальну загрозу інтересам особи, держави і національній безпеці. Злочинність в Україні набуває все більш організованого і витонченого характеру. При вчиненні злочинів застосовуються науково-технічні засоби, зброя, використовуються інформаційні системи. Для успішної боротьби зі злочинністю потрібен комплекс сучасних засобів і методів виявлення, розкриття і розслідування злочинів, що повинен перевищувати витонченість і технічну оснащеність злочинців.

Проблеми використання спеціальних знань у досудовому провадженні по кримінальній справі є актуальними протягом багатоліть. У свій час дослідженням різних аспектів даної проблеми займалися: Ю.П. Аленін, Л.Й. Ароцкер, Р.С. Бєлкін, В.І. Гончаренко, О.В. Дулов, А.А. Ейсман, В.А. Журавель, В.С. Зеленецький, П.П. Іщенко, В.О. Коновалова, О.М. Колісниченко, М.П. Кузнєцов, В.К. Лисиченко, В.І. Махов, Ю.К. Орлов, О.Р. Россинська, М.В. Салтєвський, М.Я. Сегай, О.Б. Селіна, В.Ю. Шепітько, С.А. Шейфер, М.П. Яблоков та інші.

Незважаючи на те, що в цілому досягнуто розуміння щодо сутності процесуальних форм використання спеціальних знань у кримінальному процесі, проте не досягнута єдність поглядів відносно використання самого поняття спеціальних пізнань дискусійним, залишаються проблеми, пов'язані з процесуальним положенням спеціаліста, ”межами” застосування спеціальних пізнань, та з ряду інших. Актуальною є також проблема процесуальних повноважень осіб, що володіють спеціальними пізнаннями, які беруть участь у перевірці заяв або повідомлень про злочин до ухвалення обґрунтованого рішення про порушення кримінальної справи чи про відмову в такому порушенні.

Вивчення практичної діяльності, опублікованих матеріалів слідчої і судової практики показало, що можливості спеціальних пізнань на стадії порушення кримінальної справи і на стадіях досудового та судового провадження недостатньо використовуються. Основною причиною цього є недосконалість законодавства і невідповідність його сучасній криміногенній дійсності.

До цього часу в Україні не було монографічного дослідження комплексу проблем, пов'язаних із залученням осіб, що володіють спеціальними пізнаннями, на стадії порушення кримінальної справи і досудового розслідування. У представленій роботі зроблено спробу заповнити прогалину у науці і практиці використання спеціальних пізнань у досудових стадіях кримінального судочинства, а також у проблемі їх кримінально-процесуального регулювання. Зазначені вище обставини обумовили актуальність теми наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною цільової комплексної програми ”Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах соціальної, правової, демократичної держави” (номер державної реєстрації 0186.0.099031).

У кримінально-процесуальній доктрині деякі аспекти провадження експертизи й участі спеціаліста в стадіях порушення кримінальної справи і досудового розслідування ще не стали об'єктом дослідження, багато з них не одержали узгодженої оцінки і нормативного регулювання. Так, зокрема, залишилися невирішеними проблеми поняття спеціальних пізнань, процесуального статусу спеціаліста, визнання за результатами діяльності спеціаліста в стадії порушення кримінальної справи доказового значення, а самої діяльності – як процесуальної, форм використання спеціальних пізнань і провадження експертизи як у цій стадії, так і в стадії досудового розслідування.