ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АУТОАРТЕРИАЛЬНЫХ ТРАНСПЛАНТАТОВ ДЛЯ ПРЯМОЙ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИИ МИОКАРДА : ВИКОРИСТАННЯ АУТОАРТЕРІАЛЬНИХ ТРАНСПЛАНТАТІВ ДЛЯ ПРЯМОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ МІОКАРДА

Краткое содержание

Матеріал та методи дослідження.

У період з 1993 по 2007 роки виконано 263 операції аортокоронарного шунтування із застосуванням лівої ВГА.

         Більшість пацієнтів були чоловіки – 245 (93 %), жінок – 18 (7 %). Середній вік – (57±6,3) років.

Для оцінки стану хворих до операції, ефективності передопераційної підготовки та динаміки функціонального стану після операції у віддаленому періоді застосовувались наступні неінвазивні методи дослідження: електрокардіографія (ЕКГ), велоергометрія (ВЕМ), ехокардіоскопія (Ехо-КС).

У 63 (24,1 %) пацієнтів була виявлена клініка нестабільної стенокардії, 200 (75,9 %) хворих мали III – IV функціональний клас стенокардії. Постінфарктний кардіосклероз зареєстрований у 143 (54,2 %) осіб. За даними Ехо-КС фракція викиду лівого шлуночка (ЛШ) нижче 50 % була у 130 (49,5 %) осіб. Порушення сегментарної скоротності ЛШ у вигляді гіпо- та акінезії  було зареєстровано у 126 (48,1 %) пацієнтів.

         Супутня патологія: гіпертонічна хвороба III стадії – у 233 (88,6 %), цукровий діабет – у 15 (5,7 %), виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки – у 15 (5,7 %) хворих.

         Методом коронарографії ураження 3-х і більше судин виявлено у 135     (51,4 %),  2-х – у 81 (30,6 %), 1-ї – у 47 (18 %) хворих. З них ураження стовбура лівої коронарної артерії (КА) було у 66 (25 %) випадках.

         Всім обстеженим пацієнтам виконана операція прямої реваскуляризації міокарда з використанням аутоартеріальних трансплантатів.

АКШ з використанням МКА виконували в умовах штучного кровообігу (ШК), фармакохолодової кристалоідної кардіоплегії розчином “Gustodiol” і керованої гемоділюції. Використовували методику повного ШК з гіпотермією    32 ˚С (апарат “Stokert”, Німеччина, оксигенатори мембранні різних фірм). Інтраопераційно  усім  пацієнтам  проводили  пряме   моніторування  инвазивного артеріального    тиску    в    ПА,    центрального    венозного    тиску    та   ЕКГ   в стандартних відведеннях.

Після   серединної  стернотомії, гепаринізації хворого розсікався перикард та проводилась ревізія коронарних судин на працюючому серці. Порівнювали інтраопераційні дані з тими, що були одержані після ангіографічного дослідження. Визначали КА, що підлягали відновлюванню кровообігу. Шунтуванню не підлягали артерії з зовнішнім діаметром 1 мм та менше, з наявністю атеросклеротичних бляшок в дистальній частині артерії. 

  Після цього розтинали ліву плевральну порожнину і виділяли ВГА. Застосовували електрокоагулятор “ERBE ICC 300” фірми “ERBE ELEKTROMEDICIN” (Німеччина) та ультразвуковий скальпель “UltraCision” (виробник “Ethicon Endo-Surgery. Inc.”, компанія “Johnson & Johnson”, США). Вільний кровотік через ВГА оцінювали візуально.                

Апарат ШК підключали за схемою «аорта – двопросвітна канюля в праве передсердя». Катетер для антеградної кардіоплегії установлювали при працюючому серці в корінь аорти нижче місця канюляції артеріальної магістралі. Охолоджений до 4 єС кардіоплегічний розчин “Gustodiol” вводили із розахунку 20 – 30 мл/кг. Спочатку формували дистальні анастомози аутовенозних шунтів з КА, що були позначені під час ревізії. Усі дистальні анастомози формували безперервним швом монофіламентною ниткою Prolen 6-0 або 7-0 з використанням бінокулярного збільшення та мікрохірургічної техніки. Ліва ВГА використовувалась для відновлення кровотока, як правило, в ПМША.