ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРОЮ В УКРАЇНІ (адміністративно-правовий аспект) :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження зумовлена насамперед тією обставиною, що з проголошенням незалежності України й переходом її економіки до ринкових відносин загострилися питання вирішення соціальних проблем, у тому числі й у сфері культури.

 Процеси державотворення в Україні вимагають підвищення якості й ефективності управлінської діяльності в цій галузі, функціональної результативності роботи органів державного управління культурою, формування на підґрунті сучасних наукових досліджень відповідних методів управління з урахуванням специфіки цієї сфери суспільних відносин.

Культура є головним чинником, що визначає духовний розвиток нації, вона є показником її самобутності. Саме через культуру утверджуються її духовні та моральні ідеали, втілюються гуманістичні ідеї, загальновизнані людські цінності, забезпечується збереження і примноження культурних надбань. Як свідчить світовий досвід, розвиток і вдосконалення культури є однією з вирішальних умов суспільного й соціального прогресу.

В умовах сьогодення культурна галузь держави відчула на собі певні проблеми, пов’язані в основному з недостатнім її фінансуванням і неефективним використанням бюджетних ресурсів, з неузгодженістю між офіційною культурною політикою держави й сучасними тенденціями розвитку культури, практичною відсутністю всебічного аналізу й моніторингу культурної діяльності, невідповідністю законодавства в цій сфері європейським нормам і стандартам та ін. При цьому, однією з основних причин такого стану, як уявляється, є недостатньо високий рівень ефективності державного управління культурою.

Для більш повної реалізації потенційних можливостей впливу культури на суспільний прогрес потрібна науково обґрунтована стратегія. Її формуванню й реалізації повинна активно сприяти юридична наука, зокрема, наукові пошуки, пов’язані з удосконаленням управлінських відносин у сфері культури.

Разом із тим слід зазначити, що на нинішній час теоретичним питанням державного управління культурою в Україні приділяється недостатньо уваги. Стисла характеристика організаційно-правових питань управління культурою в Україні надається, по суті, лише в навчальній літературі з адміністративного права, але немає сучасних монографій, присвячених проблемам державного управління культурою в країні. Це є свідченням того, що питання організації управління культурою в державному масштабі ще недостатньо досліджені, хоча зазначена проблема становить собою досить значний теоретичний і практичний інтерес.

Важливість та актуальність проблеми вдосконалення державного управління культурою спонукали авторку звернутися до теоретичного аналізу зазначеної теми.

У дисертації містяться пропозиції по вдосконаленню системи органів управління культурою, внесенню змін до законопроектів і чинних нормативно-правових актів у сфері культури та по їх узгодженню із законодавчими актами, що регулюють інші сторони суспільно-економічного життя.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з комплексною цільовою програмою № 0186.0.070865 «Права людини і проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні», яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 22.03.2002 р., протокол № 10.