КОРЕКЦІЯ КЛІМАКТЕРИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК З ПАТОЛОГІЄЮ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
КОРЕКЦІЯ КЛІМАКТЕРИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ЖІНОК З ПАТОЛОГІЄЮ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ
Альтернативное Название: КОРРЕКЦИЯ климактерических нарушений у ЖЕНЩИН С ПАТОЛОГИЕЙ ГЕПАТОБИЛИАРНОЙ СИСТЕМЫ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Об’єкт, методи та методологія досліджень. Для досягнення поставленої мети й виконання завдань було проведено комплексне клініко-лабораторне й функціональне обстеження 150 пацієнток із клінічними проявами КС й наявністю в 100 пацієнток супутньої патології гепатобіліарної системи, яких було розподілено на три групи: I група – 50 пацієнток із КС, у яких була відсутня супутня патологія гепатобіліарної системи й які одержували ЗГТ; II група – 50 пацієнток із КС і супутньою патологією гепатобіліарної системи, які одержували тільки ЗГТ; III група – 50 пацієнток із КС і супутньою патологією гепатобіліарної системи, які, крім ЗГТ, одержували метаболічну терапію й корекцію мікробіоценозу статевих шляхів.


З огляду на специфічний вплив супутньої патології щитовидної залози на клінічний перебіг КС, з усіх груп було вилучено пацієнток з різними тиропатіями (В. Ф. Серов, 2002; А. А. Зелинский, 2007); інші варіанти супутньої екстрагенітальної патології допускалися.


Як ЗГТ у всіх групах використовували – тиболон (2,5 мг), схеми використання якого залежали від ступеня виразності КС.


Як метаболічну терапію в III групі ми додатково використовували препарати цитроаргінін або глутаргін залежно від ступеня виразності супутньої патології гепатобіліарної системи: у разі жирового гепатозу й хронічного гепатиту перевагу віддавали цитроаргініну, а в інших випадках (хронічний калькульозний і некалькульозний холесцистит, дискінезія жовчних шляхів) – глутаргіну. Дозування метаболічних препаратів були загальноприйнятими, а тривалість визначалася індивідуально залежно від виразності клінічної симптоматики, але не менше 2–3 місяців.


Зважаючи на значну частоту урогенітальних порушень у жінок в клімактеричному періоді, що пов’язано з дефіцитом естрогенів, до комплексу лікувально-профілактичних заходів нами було долучено корекцію мікробіоценозу піхви. З цією метою ми використовували місцеву терапію. На першому етапі – піхвові супозиторії хінофуцин, діючою речовиною яких є хлорхінальдол, який має виражену протигрибкову дію та активний відносно умовно-патогенної флори. На другому етапі пацієнтки отримували лактоваг, який містить ліофільно висушену масу живих лактобактерій.


Оцінку ефективності лікувально-профілактичних заходів здійснювали через 3, 6 й 12 місяців.


Для всіх жінок було розроблено програму обстеження, що складалася з таких етапів:


1.       Клінічний аналіз перебігу пре- і постменопаузального періоду (В. П. Сметник и соавт., 2004).


2.       Оцінка якості життя з використанням опитувальника щодо якості життя, специфічного відносно менопаузи (В. П. Сметник и соавт., 2007);


3.       Ультразвукове дослідження органів малого тазу, печінки й жовчного міхура, молочних залоз (И. Н. Дикан и соавт., 2006).


4.       Кольпоскопія й цитологічне дослідження (Є.В. Коханевич та співавт., 2002).


5.       Біохімічне дослідження крові з визначенням наступних показників: глюкоза, холестерин загальний (ХЗ), ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ), тригліцериди (ТГ), кальцій загальний, кальцій іонізований, аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартатамінотрансфераза (АСТ), загальний білірубін, прямий білірубін, лужна фосфатаза, амілаза, гама-глютамілтрансфераза (ГГТП) (Г. И. Назаренко и соавт., 2002).


6.       Дослідження гормонального гомеостазу: лютеїнізуючий гормон (ЛГ), фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), естрадіол (Е2), прогестерон (ПГ), тестостерон (Т) і пролактин (Прл) (А. Г. Резников и соавт., 2002).


7.       Оцінка стану мікробіоценозу статевих шляхів (В. Н. Меньшиков, 2002).


Статистичну обробку матеріалів дослідження проводили з використанням пакета прикладних програм „Statictica for Windows” відповідно із загальноприйнятими стандартами математичної статистики (О. П. Мінцер та співавт., 2004).


Результати досліджень та їх обговорення.


Відповідно до поставленої мети і завдань всіх пацієнток було розподілено на 3 групи залежно від наявності супутньої патології гепатобіліарної системи і лікувально-профілактичних заходів, що проводяться. Крім того, в кожній групі було виділено додаткові підгрупи залежно від відношення до менопаузи:
а – пременопауза; в – рання менопауза і с – пізня менопауза, які визначалися за часом як період до 5 і більше 5 років відповідно з моменту останньої менструації. За нашими даними у всіх групах переважали пременопауза (I група – 48,0 %;
II – 48,0 % і III – 50,0 %) і пізня менопауза (I – 40,0 %; II – 34,0 % і III– 30,0 %) в порівнянні з ранньою менопаузою (I – 12,0 %;II– 18,0 % і III – 20,0 % відповідно).


Згідно з одержаними результатами, середній вік обстежених жінок становив 51,0±2,8 років і достовірно не відрізнявся за групами (I група – 51,2±2,2 років;
II – 50,8±2,3 та III – 51,2±2,5 років). У всіх обстежених пацієнток був жіночий фенотип. Масо-ростовий коефіцієнт коливався в однакових межах у всіх групах. У жінок з надмірною масою тіла (I група – 42,0 %; II – 38,0 % та III – 40,0 %) ожиріння переважно носило гіноїдний характер. Зі всіх обстежених жінок тільки 12,0 % (I група – 10,0 %; II – 12,0 % та III– 14,0 %) самостійно зверталися до гінеколога з приводу проявів симптомів клімактеричного періоду. Майже кожна третя пацієнтка (32,0 %: I група – 34,0 %; II – 30,0 % та III – 32,0 %) лікувалася у лікарів суміжних спеціальностей з приводу урологічних розладів, порушень з боку серцево-судинної системи, проявів психоневрологічної симптоматики.


Під час вивчення соціального статусу пацієнток було встановлено, що вища або середня спеціальна освіта була у 78,0 % жінок (I група – 80,0 %; II – 78,0 % и III – 76,0 %), всі вони працювали, вели активний спосіб життя, 64,0 % (I група – 62,0 %; II – 64,0 % та III – 66,0 %) – мали сім’ю. З професійних чинників, що негативно впливають на здоров’я жінки, слід зазначити роботу з персональними комп’ютерами у 82,0 % обстежених (I група – 84,0 %; II – 80,0 % та III – 82,0 %). На нашу думку, переважання жінок з високим освітнім цензом і високою соціальною активністю визначило їх обізнаність про процес згасання менструальної функції, готовність до проходження обстеження і проведення корекції виявлених метаболічних і дисгормональних порушень для поліпшення якості життя (С. Я. Сольский и соавт., 2003; И. Б. Манухин и соавт., 2005).


Як було вже зазначено вище, основним преморбідним фоном у пацієнток II і III груп служили хронічні захворювання гепатобіліарної системи, у структурі яких частіше траплялися жировий гепатоз (II – 26,0 % і III – 24,0 %); дискінезія жовчних шляхів (II – 24,0 % і III – 26,0 %) і хронічний некалькульозний холецистит (II – 22,0 % і III – 20,0 %). Дещо рідше мали місце хронічний калькульозний холецистит (II – 18,0 % і III – 20,0 %) і хронічний гепатит
(II – 10,0 % і III – 10,0 %). Решта варіантів супутньої соматичної захворюваності траплялися в поодиноких випадках, причому з однаковою частотою в усіх досліджуваних групах.         Серед основних особливостей преморбідного фону в усіх групах необхідно наголосити на високому рівні мимовільного переривання вагітності, артифіційних абортів і жіночої неплідності, а серед різних методів контрацепції у жінок I групи переважали бар’єрні і циклічні методи, а в II і III групах – використання внутрішньоматкової контрацепції.


 


У структурі гінекологічних захворювань переважали лейоміома матки
(I – 12,0 %; II – 14,0 % і III – 16,0 %) і хронічні запальні процеси (I – 12,0 %;
II – 14,0 % і III – 10,0 %). Вся решта варіантів: поліпи ендометрія, кісти яєчників і порушення менструального циклу мали місце в поодиноких випадках і не впливали специфічно на клінічний перебіг КС.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины